Французькі реалії

Микола Жарких

Рубрук досить пильно дбав, щоб його записки були зрозумілі читачеві, тобто королю Людовіку. Тому в тексті міститься досить багато порівнянь з реаліями Франції, однаково відомими і автору, і читачу. Так, про ріку Дон він писав, що вона така завширшки, як Сена (гл. 15). Про Волгу Рубрук згадав тричі: що вона вчетверо ширша за Сену (гл. 20); що вона влітку розливається, як єгипетський Ніл (гл. 20); що вона ділиться на три великих рукави, кожен з яких майже вдвічі ширший за Ніл біля Дамієтти (гл. 49). Оці порівняння з Нілом дають нам дорогоцінну вказівку, що Рубрук супроводжував короля під час походу в Єгипет – на цю подробицю, здається, мало звертали уваги.

Щоб дати королю уявлення про зовнішність Бату, Рубрук відзначив, що Бату схожий на покійного пана Жана де Бомона (Jean de Beaumont), учасника єгипетського походу (гл. 21). Визначаючи швидкість, з якою монголи везли Рубрука до хана Мунке, він писав, що за день проїжджав віддаль, як від Парижа до Орлеана. (Гл. 23. Це 135 км, і коментар до видання 1957 р. чомусь вказує, що Рубрук проїжджав по 80..100 км на добу. Насправді, як ми вирахували вище, середня швидкість руху становила 56 км на добу).

Про освіту несторіан Рубрук писав, що вони зовсім не розуміють сирійської мови своїх книг, «як наші [= французькі] ченці, котрі зовсім не знають грамоти» (гл. 28). Вино, яким його частували у Мунке, він порівнював з вином з Рошеля (гл. 36).

Двір Мунке у Каракорумі оточений цегляним муром, «як оточують у нас [= у Франції] чернечі обителі» (гл. 41). В тій же главі міститься досить докладний опис інтер’єру ханського палацу: «він нагадує церкву, яка має посередині корабель, а дві бічні сторони його відділені двома рядами колон» – тобто палац був подібний до тринавної базиліки, яких у Франції було чимало. Далі Рубрук пише: «Щодо міста Каракорума, хай ваша величність знає, що, за винятком палацу, він поступається навіть пригороду св. Діонісія, а монастир св. Діонісія коштує в десять разів більше ніж цей палац» (гл. 44). Цей монастир (абатство Сен-Дені) на північ від Парижа був дуже добре відомий королю (адже це була усипальня французьких королів).

Розповідаючи, як монголи відзначають перший кумис у році, Рубрук зазначив, що це нагадало йому, «як у нас [= у Франції] чинять у деяких місцевостях з вином у свято св. Варфоломія або св. Сикста та з плодами на свято св. Якова або св. Христофора» (гл. 47) [День апостола Варфоломія у католиків – 24 серпня; св. Сикст – це не Сикст 1-й (6 квітня), скоріше Сикст 2-й – 7 серпня; можливо, Сикст Реймський – 1 вересня; апостол Яків Зеведеєв – 25 липня; св. Христофор – 24 чи 25 липня].

Доїхавши до земель, заселених вірменами, Рубрук відзначив: «там є поселення справжніх християн, де є церкви, зовсім так, як у франків» (гл. 51). Думаю, він мав на увазі муровані храми з постійним богослуженням.