Метрологія
Микола Жарких
Міри віддалі, якими користувався Рубрук, можна поділити на дві групи. До першої ми відносимо міри, похідні від інших процесів; до другої – спеціальні одиниці виміру віддалі або довжини.
З довідковою метою я подаю таблицю всіх випадків використання мір віддалі у Рубрука.
День шляху |
|||
| Глава | Текст Рубрука | Відстань в сучасному вимірі | Довжина одиниці |
| 1 | був у дорозі до Сартаха два місяці, а якби я поїхав на конях, то міг би зробити цей шлях в один місяць. | 1200 км | 20 км на биках, 40 км на конях |
| 1 | рівнина [Криму] тягнеться на п’ять денних переходів до кінця цієї області на півночі. | 165 км, рахуючи від Старого Криму до Перекопу | 33 км |
| 14 | до найближчої стоянки, яка відстояла звідти на п'ять денних переходів таким кроком, яким могли пройти бики. | ||
| 14 | належало мандрувати 15 днів | ||
| 14 | шлях, який зробили в десять днів до іншої зупинки | ||
| 14 | триває на 30 денних переходів | ||
| 14 | Аланія – ця країна тягнеться в довжину від Данубія до Танаїда, який служить кордоном Азії та Європи, на двомісячний шлях швидкої їзди, як їздять татари. | Між гирлами – всього 900 км; від Галаца до Воронежа – 1050 км | 15 км |
| 14 | від Танаїда до Етилії; між цими річками існує 10 великих денних переходів. | ||
| 16 | якесь озеро [Каспійське море], що має в окружності простір [шляху] в чотири місяці | 3900 км | 30 км |
| 16 | Танаїд і Етилія відстоять одне від одного в напрямку до північних країн, через які ми проїжджали, тільки на десять денних переходів | ||
| 17 | ми знайшли Сартаха поблизу Етилії, в трьох днях шляху від неї | ||
| 19 | на віддалі 10 або 15 денних переходів були пасовища моалів | ||
| 20 | Море це [Каспійське] можна обігнути в 4 місяці | ||
| 21 | від цього місця до міст Великої Булгарії на північ вважається п'ять днів шляху. | Якщо південні міста Булгарії – це район Тетюшів, то 5 днів на південь – це Самарська лука; якщо південний кордон – Самарська лука, то 5 днів – Хвалинськ | |
| 21 | Бо від Залізних воріт, що знаходяться в кінці Персії, потрібно більше тридцяти днів шляху, щоб, піднімаючись біля Етилії, перетнути пустелю до згаданої Булгарії | 1575 км | 52.5 км |
| 22 | Я повинен відвести вас до Мангу-хана, це – шлях чотирьох місяців | 5000..5100 км | 42.5 км. Фактично Рубрук проїхав цим шляхом за 102 дні – 12 днів зупинки = 90 днів, тобто 56 км |
| 23 | Проїхавши 12 днів від Ітиля, ми знайшли велику річку, звану Ягак | Віддаль між нижньою Волгою (але вище відділення Ахтуби) до ріки Урал становить 480 км | На цій ділянці мандрівники проїжджали по 40 км на добу. Решту (4500..4600 км) вони подолали за 78 днів, що становить 58 км/добу |
| 25 | море або озеро [Балхаш], що тягнеться на 25 днів шляху в окружності. | 1000 км | 40 км |
| 26 | за два дні шляху | ||
| 31 | ми були ще на п'ять днів шляху від [двору Мунке] | ||
| 33 | тут поблизу, за десять днів шляху, є гарне місто на ім'я Каракорум | ||
| 39 | від того місця, де я знайшов Мангу-хана, до Катайї було 20 днів шляху в напрямку на південний схід | ||
| 39 | а до Онанкеруле, справжньою землі моалів, де знаходиться двір Чингіза, було 10 днів шляху прямо на схід | ||
| 50 | На два дні шляху звідси ми знайшли інше місто, на ім'я Самарон | ||
| 53 | Від Кельна до Константинополя тільки сорок днів шляху на візках | 2000 км | 50 км |
| 53 | від Константинополя не буде стількох днів шляху до землі царя Вірменії. | 750 км до Кілікії | |
Льє |
|||
| 15 | усипальниці команів, які видно було у двох льє | ||
| 21 | двір Бату – велике місто, що простягнулося в довжину і звідусіль оточеним народами на відстані трьох або чотирьох льє. | ||
| 29 | там поблизу, у трьох льє, знайшли поселення цілком несторіанське. | ||
| 49 | долина, по якій розливаються згадані рукава річки [Волги], має більше 7 льє в ширину | ||
Миля |
|||
| 1 | 1400 миль – довжина Чорного моря | 1125 км | 0.8 км |
| 1 | між Сінополем і Кассарією триста миль | 300 км | 1 км |
| 1 | від цих виступів вважається в напрямку до Константинополя сімсот миль у довжину і ширину | Траверс Ялти – Бургас = 560 км; Зонгулдак – Одеса = 560 км | 0.8 км |
| 1 | сімсот миль у напрямі до сходу, тобто до Іверії | Траверс Ялти – Батумі = 600 км | 0.86 км |
| 1 | річка Танаїда впадає в море Понта, маючи в гирлі 12 миль завширшки. | 15 км | 1.25 км |
| 1 | утворює на півночі неначе море, яке має у ширину і довжину сімсот миль, | Устя Дона – Арабатська стрілка = 375 км; Темрюк – Бердянськ = 172 км | 0.54 км 0.24 км |
| 15 | утворюючи, перш ніж досягти моря Понта, якесь Велике море в сімсот миль | ||
| 50 | [Дербент] має в довжину більше однієї милі | Довжина Дербента від вершини гори до моря = 2.7 км, ширина – 200..400 м | Все питання – що вважати містом. Східна половина території всередині стін не була забудована, і власне міська забудова займала західну частину (на поч. 18 століття – приблизно 1.35 км). З цією натяжкою можна прийняти милю в 1.2 км. |
Крок |
|||
| 1 | [Азовське море] ніде не має глибини понад шість кроків (passus) | ||
Фут |
|||
| 2 | І вони роблять подібні житла настільки великими, що ті мають іноді тридцять футів завширшки. | ||
| 2 | Саме я одного разу виміряв ширину між слідами коліс одного воза в 20 футів, а коли будинок був на возі, він видавався за колеса принаймні на п'ять футів з того й іншого боку. | ||
Політ стріли |
|||
| 31 | вони злазять з коня далеко, саме на політ стріли з лука, від того будинку, в якому знаходиться сам хан | ||
Політ каменю |
|||
| 2 | розміщують вози зі скринями з одного та другого боків біля дому, на віддалі половини польоту каменя | ||
| 2 | відстань між двором однієї пані та іншої дорівнюватиме польоту каменю | ||
| 32 | приблизно на відстані двох пострілів з балісти | в англійському перекладі тут стоїть «арбалет», не «баліста» | |
| 47 | на відстані польоту каменю | ||
| 50 | в ширину місто [Дербент] простягається на політ великого каменя. | Відстань між стінами Дербента – 200..400 м | |
З мір першої групи найчастіше (24 рази) зустрічається «день шляху», або «денний перехід». Рубрук розрізняє великий денний перехід (якщо їхати кіньми) і малий (якщо їхати биками). Цей малий перехід, на його думку, вдвічі менший за великий (який використовується звичайно без додаткових означень). В тих випадках, коли вказівки Рубрука на віддаль у днях шляху можна прив’язати до сучасних географічних об’єктів і виміряти кілометраж (всього таких випадків 7), ми бачимо, що довжина дня шляху сильно коливається (від 15 до 52.5 км на добу).
Чотири рази Рубрук вказує віддаль у льє. Одна вказівка – ширина долини, де течуть рукави Волги (7 льє) надається до вимірювання. Ширина цієї долини коливається незначно в межах 20..25 км, звідси льє = 2.9..3.6 км. Загалом це узгоджується зі старим (до реформи 1674 р.) паризьким льє (3.25 км).
Вісім разів Рубрук вказує віддаль в милях. Якщо відкинути явно перебільшені розміри Азовського моря, решта означень Рубрука показує довжину милі в 0.8..1 км, що загалом відповідає італійській морській милі. Примітно також, що 6 випадків вживання милі припадають на першу главу, для складання якої Рубрук, мабуть, скористався даними італійських мореплавців.
По одному разу Рубрук використовує одиниці «крок» та «політ стріли», два рази – «фут», 5 разів – «політ каменя» (постріл з балісти). Використання таких віддалей, як політ стріли та постріл з балісти, вказує на певне знайомство Рубрука з воєнною справою свого часу.
Одиниць ваги у Рубрука згадано небагато; власне, тільки монгольська одиниця «яскот» згадана у нього 12 разів (досить часто Рубрук додавав пояснення, що 1 яскот – це 10 марок; марка в середньовічній Європі важила щось 250 г – в різних князівствах по-різному). Отже, 1 яскот – 2.5 кг золота – був величезною цінністю і не міг використовуватись у повсякденному обігу. Разом з тим ніяких дрібніших грошових одиниць він не зауважив.
Дуже цінними є вказівки Рубрука: «Обіговою монетою в Катайї служить папірець із бавовни… Обіговою монетою руських є шкірки різних пушних звірів, горностаїв та білок» (гл. 39). На території Монгольської імперії він ніякого грошового обігу не спостерігав, і підкреслював, що за гроші там придбати нічого не можна, а тільки в обмін на якісь тканини чи щось інше. Три рази він згадував візантійські золоті монети – іперпери, і два рази – бізанції (власне, ті самі візантійські іперпери, тільки названі європейським словом).