ЮНЕСКО й охорона пам’яток
Микола Жарких
…И не так мосты мостят,
И не так детей растят…
Отже, справа обліку пам’яток в ЮНЕСКО стоїть цілком незадовільно. Так, може, з охороною пам’яток там краще?
Тут ще гірше, бо міжнародні норми – це навіть не закони. Це – в чистому вигляді побажання: держави, ведіть себе пристойно. ЮНЕСКО не є світовим Міністерством культури і не може нічого наказувати суверенним державам-учасницям. Центр може надсилати своїх інспекторів для оцінки стану збереження пам’яток, може висловити занепокоєння, додавши пам’ятку у Список загрожених пам’яток (List of World Heritage in Danger) і – в крайньому разі – може виключити пам’ятку зі Списку (маємо всього три таких випадки).
Останній спосіб дії є чисто деструктивним і тільки заохочує державу-учасницю до подальших кроків у напрямку, який в Центрі вважають неприйнятним.
Інспектори Центру не бачать ані масштабного нового будівництва на території Києво-Печерської лаври, ані нового будівництва в охоронній зоні Софійського собору (Готель “Hyatt”, Володимирська, 17; будинок «Донкредитбанку», Рильський пров., 4; скандальний житловий будинок по вул. Олеся Гончара, 17 – 21). Є проблеми такого роду і з іншими пам’ятками.
Але заради справедливості треба сказати, що новітнє будівництво на території Печерської лаври видно тільки на космічних фото та частково на фотографіях Миколи Жарких, а так його ніхто не бачить – ані начальство Києво-Печерського заповідника, ані Департамент охорони культурної спадщини міста Києва, ані Державна служба з охорони культурної спадщини та / або Державна інспекція культурної спадщини, ані Міністерство культури як чільний державний орган в сфері охорони пам’яток. Ще цікавіше – не бачать цього будівництва журналісти, Товариство охорони пам’яток та громадські активісти охорони пам’яток – пороблено їм, чи що? Ну просто чудо (невидимий град Кітеж), утворене гундославієм Московського сатанату – і не просто в центрі Києва, а на території пам’ятки всесвітньої спадщини! Знай наших!
Від 2023 року в списку пам’яток під загрозою перебувають історичні центри Одеси, Львова і в Києві Софійський собор + лавра. Як не дивно, причиною загрози Центр вважає російську агресію. Херсонесу, виходить, російська агресія не загрожує (слід дякувати Центру хоча б за те, що цю пам’ятку не переписали на Росію). У палац буковинських митрополитів у Чернівцях російська ракета влучити не може, так само «Шахеди» не загрожують дерев’яним церквам Львівської області, тому ці об’єкти в число загрожених не включені.
У справі охорони пам’яток від справжніх загроз у ЮНЕСКО найкраще виходить номер під назвою «Стурбованість».
Оце побачив новину: «Міністерство культури повідомляє, що до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО внесли 19 українських об’єктів».
О! – думаю – щось новеньке. Про «список з посиленим захистом» до цього дня ані разу не чув. Поклацавши мишкою, знайшов отаке пояснення, а при ньому – і сам список. Він має форму PDF файлу з характерною назвою Enhanced-Protection-List-2023_Eng.pdf (а самому документі ніякої дати випуску не поставлено, мабуть, треба спеціального чиновника найняти, щоби проставляв дату на подальших версіях цього списку). На офіційному сайті ЮНЕСКО немає пояснення, в чому полягає отой «посилений захист», а також немає пояснення, в чому різниця між звичайним «посиленим захистом» і «тимчасовим посиленим захистом».
Тобто на офіційному сайті ЮНЕСКО наразі немає підтвердження нашої новини. Не сумніваюсь, що наше міністерство отримало якусь звістку від ЮНЕСКО, а далі, гляди приймуть на службу отого чиновника, підготують нову версію списку, поставлять в ньому дату 2027 чи 2028 рік і випустять у світ. Поспішати нема куди, війна в Україні так швидко не закінчиться.
Менше з тим, список 2023 року доступний; він складається з двох частин: «об’єкти культури під посиленим захистом» (Cultural Property under enhanced protection) і «об’єкти культури під тимчасовим посиленим захистом» (Cultural Property under provisional enhanced protection). Інформація про об’єкти відносно докладна, включаючи точні географічні координати самих пам’яток і охоронних зон. Ну, знадобиться москалям для програмування польотних завдань своїх лаптів. Завжди так робіть: коли хочете щось захистити, оголосіть великими літерами: оце найцінніше, його не зачіпайте. (Ну, драматичний театр в Маріуполі – він в курсі.)
У списку 2023 року бачимо, окрім пам’яток з основного Списку та деяких об’єктів-кандидатів (Кам’янецький каньйон, могила Тараса Шевченка) – і деякі нові позиції, приклад, Спаський собор в Чернігові, оперний театр в Одесі та ін. Серед щойно доданих бачимо такі цікаві позиції, як Покровський та Успенський собори в Харкові й три церкви в Сумах (Воскресенську, Преображенську, Троїцьку).
І от тепер мені цікаво, як спрацює цей «посилений захист», якщо москалі запустять який-небудь свій лапоть по тих церквах? «Плачу я, щоб не сміятись» (5 грудня 2025 р. об 11:12).