Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Статті / Список князів із Любецького синодика / Текст списку / № 16 – 24

Список князів із Любецького синодика

Текст списку

№ 16 – 24

Микола Жарких

16. Великого князя Пахомия Глеба Черниговского
и княгиню его Анастасию

Філарет: Гліб Святославич.

Р. Зотов: Всеволодовича (1179 – 1216 (? 1219)).

Л. Войтович: Гліб Святославич, чернігівський князь у 1206 – 1208, 1212 – 1216 рр.

Мої міркування: авторитетні для цього часу літописи – Лаврентіївський, Іпатіївський, Новгородський 1-й старшого ізводу – нічого не знають про чернігівське княжіння Гліба. На якій підставі довідники та історики подають таку детальну хронологію цього міфічного княжіння – я зараз дошукуватись не маю бажання. Оскільки Гліб Святославич Всеволодовича не був чернігівським князем, а тільки з роду чернігівських князів, то таку саму підставу до цієї статті має й Гліб Святославич Ярославича (+1078). Був також Гліб Ольгович Курський (+1138).

Висновок: запис не вдається пояснити (3).

17. Великого князя Михаила Черниговского Всеволодича, Святославля внука, и болярина его Феодора, не поклонившихся солнцу и не ходивших около куста, убиенных от татар за православную веру

Філарет: Михайло Всеволодович.

Р. Зотов: (1223 – 1246).

Л. Войтович: Михайло Всеволодович.

Мої міркування: Михайлу Всеволодовичу поталанило – «стріляв у нього отой білогвардієць і забезпечив безсмертя», як міркував собі булгаковський персонаж. Ототожнення його із загиблим у 1246 році князем є безспірним.

При тому зовсім не безспірним є його походження. Сином якого Всеволода Святославича він був? Традиційно вважається – Всеволода Чермного, але А. В. Журавель висунув думку, що його батьком був Всеволод Буй-Тур [Журавель А. В. . – «Из истории Брянского края», Брянск, 1995 г.]. Для тлумачення СКЛС ця суперечність не має принципового значення, але вона виразно вказує, що генеалогія навіть найбільш відомих князів не може вважатись надійною.

В окремому екскурсі ми постараємось видобути деякі хронологічні вказівки із цього запису.

Висновок: однозначне ототожнення на підставі запису СКЛС (1).

18. Князя Михаила и княгиню его Елену

Філарет: такого в його тексті нема.

Р. Зотов: хто він такий – з певністю сказати не можна, можливо, це Карачевський, син Михайла Всеволодовича Святого.

Л. Войтович: мабуть Пронський (вбитий у 1217 р., ЛЛ).

Мої міркування: князів на ім’я Михайло є подостатком.

Висновок: запис не вдається пояснити (3).

19. Великого князя Пантелеймона Мстиславича Черниговского и княгиню его Марфу

Філарет: у його тексті – Пантелеймона Мстислава, не Мстиславича. Вважав цього князя Мстиславом Святославичем.

Р. Зотов: приймав поправку Філарета (Мстислава); Всеволодовича (1191 – 1223)

Л. Войтович: Мстислав Святославич.

Мої міркування: оскільки про князя Пантелеймона нам джерела нічого не говорять, то залишається припустити, що це ім’я – хрестильне і зосередитись на «Мстиславичі». Запас Мстиславів, сином яких міг би бути наш Пантелеймон, у нас великий. Це ім’я було досить поширене в смоленському і владимиро-суздальському княжих домах, а з початку 13 ст. проникає і в чернігівський дім. Тому я думаю, що Пантелеймон Мстиславич просто належав до чернігівського дому, а в Чернігові не князював. Перетворення ж карася на порося, чи то пак Мстиславича на Мстислава в даному випадку (на відміну від № 1) нічого не допомагає, бо для ототожнення його з котримось із Мстиславів Чернігівських запис не дає ніяких додаткових даних.

Висновок: запис не вдається пояснити (3).

20. Князя Бориса Владимира Святославича
и княгиню его Евдокию

Філарет: в його тексті княгиня «Елена», не «Евдокия» [це до питання про мниму точність синодиків у передачі власних імен]. Вважав цього князя Володимиром, котрий помер в 1201 р. (ЛЛ).

Квашнін-Самарін: Філарет вважав його старшим братом Всеволода Чермного. У Чернігові цей Борис не князював, рік його смерті невідомий. Запис 1201 р. стосується іншого князя.

Р. Зотов: якщо це Всеволодовича (1175 – 1201) (найбільш імовірно), то дивно, що він ще раз згаданий під № 24 (хіба би то був інший Борис, його брат). Але можливо, що тут записаний невідомий з джерел син Святослава Володимировича Вщизького.

Л. Войтович: Володимир Святославич Всеволодовича. Мабуть, він тримав Вщизьке князівство.

Мої міркування: Борис на Русі вважався святим від 1070-х років, тому в цій парі Борис – християнське ім’я, а Володимир – князівське? Але Володомир уважався на Русі святим принаймні від середини 12 ст., то в цій парі Борис – князівське ім’я, а Володимир – християнське? пропонують Бориса Святославича як сина Святослава Ярославича (+1076), інші не визнають існування такого князя. Тому дослідники спрямували свої пошуки в напрямку Володимира Святославича.

В лѣто 6709 [1201]. Тое же осени преставися князь Черниговьский Володимер ()

Оцей запис Лаврентіївського літопису не мав щастя в історіографії. Традиційно вважається, що після ярослава Всеволодовича у Чернігові почав княжити Ігор Святославич (1198 – 1202), і для князя Володимира не залишається місця. Де Володимир княжив перед тим – теж невідомо, його стіл у Вщижі – це чиста вигадка. Віддати це місце в СКЛС Володимиру Святославичу Всеволодовичу можна, але це не розв’язує всіх питань. До того ж при такому вирішенні цей князь удруге згаданий як син Святослава Всеволодовича (№ 24).

Висновок: запропоноване ототожнення можна прийняти із застереженнями (2)..

21. Князя Бориса Святослава Ольговича
и княгиню его Анастасию

Джерельні згадки:

У рік 6675 [1167]. [У] тім же році родився Олегові [Святославичу] син, і нарекли йому ім’я в хрещенні Борис, а мирське — Святослав. ()

В лѣто 6694 [1186]. Здумаша Олгови внуци на Половци […] Олговичь Стослав из Рыльска ( – перелік князів у поході Ігоря Святославича)

Філарет: ІпатЛ, 1166 р.: народився син Олега, у хрещенні Борис, мирськи Святослав.

Квашнін-Самарін: Святослав Ольгович Молодший кн. рильський.

Р. Зотов: (Святославича Ольговича) Рильський (1183 – після 1185)

Л. Войтович: думку Зотова, що це Борис Святославич Всеволодовича, треба відхилити. Це Святослав Ольгович Рильський (+1196).

Мої міркування: Зотов і не писав того, що йому Войтович приписує. Рідкісний випадок, коли літопис подає християнське ім’я, і воно відповідає запису СКЛС. Доля Святослава після 1185 року невідома, дата смерті його у Войтовича – фантастика.

Висновок: це ототожнення можна прийняти (1).

22. Князя Гавриила Ярополка Ярославича
и княгиню его Василису

Джерельні згадки:

В лѣто 6705 [1197]. Приде князь ис Церьнигова Новугороду Яропълък Ярославиць на вьрьбницю, настануцю лѣту мртъмь мѣсяцемь; и сѣдевъшю ему от вьрьбнице до Сменова дни 6 мѣсяць одину, и выгнаша из Новагорода, и послаша опять по Ярослава. (, Н1ЛМІ; скорочено в С1ЛСІ, Н4Л, ВЛ; у Ник1Л ця звістка є, але викладена інакше, як це характерно для цього літопису).

В лѣто 6722 [1214]. И придоша под Вышегород и начаша ся бити, и одолѣ Мьстиславъ со братьею и со новгородьци, и яша 2 князя: Ростислава Ярославиця и Яропълка, брата его, вънука Олгова. (, Н1ЛМІ; також в Н4Л; в Ник1Л – скорочено)

Філарет: Ярополк Ярославич.

Р. Зотов: (1197 – після 1212), син № 12.

Л. Войтович: Ярополк Ярославич.

Мої міркування: рідкісне ім’я + по-батькові дозволяє надійно ототожнити цього князя. Слід звернути увагу – хоча обидві першоджерельні звістки походять з Н1ЛСІ, вони широко розповзлися по літописанню, включаючи такий популярний літопис як Воскресенський. Тобто на підставі згадок про цього Ярополка ми не можемо встановити літопис, яким користувався (якщо користувався) автор СКЛС.

Висновок: це ототожнення можна прийняти (1).

23. Князя Антония Владимира Игоревича

Джерельні згадки:

У рік 6681 [1173]. Того ж року родився в Ігоря [Святославича] син, місяця жовтня у восьмий день, і нарекли його ім’ям Володимир, а в хрещенні Петром. ()

Філарет: Володимир Ігоревич – ІпатЛ (2, 105) народився син Володимир, у хрещенні Петро. Антоній – його чернече ім’я.

Р. Зотов: припускав, що в Ігоря Святославича було два сини на ім’я Володимир: 1, Володимир-Петро (нар. 1173, скоро помер); 2, оцей (нар. орієнтовно 1174, відомий у 1183 – 1212).

Л. Войтович: Володимир Ігоревич (нар. 1171, охрещений як Петро, помер між 1211 та 1223 рр.). Антоній – мабуть, його чернече ім’я.

Мої міркування: дуже складну елюкубрацію Зотова із двома Володимирами Ігоревичами треба відкинути (бритва Оккама). Також треба відкинути думку, що Антоній – чернече ім’я, бо на чернецтво цього князя нема ніяких вказівок. Простіше припустити, що автор СКЛС не знав процитованого запису ІпатЛ або не звернув на нього увагу і вигадав цьому князю нове християнське ім’я.

Висновок: запропоноване ототожнення можна прийняти із застереженнями (2)..

24. Великого князя Святослава Всеволодовича Черниговского
и княгиню его Марию, и сына их Бориса

Філарет: Святослав Всеволодович Ольговича (1142 – 1194). Сини його: Борис (окремо № 20 + тут), Олег, Всеволод (окремо № 14), Гліб (окремо № 16), Мстислав (окремо № 19).

Р. Зотов: Ольговича (1140 – 1194). Трохи дивно, що він записаний у синодику після свого молодшого брата Ярослава та своїх синів.

Л. Войтович: (Святославича Ольговича) Трубчевський (1232 – ПСРЛ, 3, 48; 15, 359). І син Борис у нього був.

Мої міркування: мені більше подобається думка Зотова – цей Святослав справді був чернігівським князем і за своїм значенням міг вважатись «великим» (хоча, повторюся – цей титул в СКЛС нічого не важить).

А як з думкою Войтовича? Подивимось літописи, на які він посилається:

В лѣто 6740 [1232]. Придоша ис Цѣрнигова Борис Нѣгоцевичь, Михаль с братомь, Петре Водовиковиць, Глѣб Сменов брат, Миша, со князем Святославом опять в Русь ()

В лѣто 6740 [1232]. Того же лета приидоша ис Чернигова Борис Негочевич, тысячский Михайло с братом, и Водовикович Петр, Глеб Семенов брат, Борисович Миша, с князем Святославом Трубецким на средоговение (Тверський літопис. – ПСРЛ, 1863 г., т. 15, стб. 369).

З Н1ЛСІ ми бачимо, що цей Святослав був з роду чернігівських князів – і тільки. Тверський літопис – дуже пізнього походження, переповнений різноманітними фантазіями. Те, що ТверЛ називає цього князя Трубецьким – на мою думку, є наслідком власних міркувань літописця, авторитетним цей запис вважати не можна.

Але навіть якщо прийняти, що цей Святослав справді був трубецьким князем, це нам нічого не допомагає – нам же потрібен князь чернігівський, та ще бажано такий, котрий мав сина Бориса.

Висновок: Святослав Всеволодович Ольговича (1).

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 351

Модифіковано : 6.12.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.