Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Статті / Список князів із Любецького синодика / Замість висновків

Список князів із Любецького синодика

Замість висновків

Микола Жарких

Ми не даремно запроваджували класи князів і розмічали їх різними кольорами. Прийшов час скористатись овочами нашого аналізу.

Група князів №№ списку Число
(1) безсумнівні 6. 9. 12. 17. 21. 22. 24. 25. 30. 46. 47. 49. 59. 66. 69. 70. 72. 75. 76. 81. 82. 84. 85. 87. 90 25
(2) допустимі 1. 2. 3. 20. 23. 60. 61. 67. 71. 78. 86. 100 12
(3) невідомі та вигадані 4. 5. 7. 8. 11. 13. 14. 15. 16. 18. 19. 26. 29. 43. 51. 74. 77. 79. 80. 83. 88. 89. 91. 92. 93. 94. 96. 97. 98. 99. 103 31
(4) відомі тільки з СКЛС 27. 28. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 44. 45. 48. 50. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 62. 63. 64. 65. 68. 73. 95. 101. 102. 104. 105 36

А тепер з цієї таблиці змалюємо діаграму:

Розподіл князів СКЛС за класами достовірності

Розподіл князів СКЛС за класами достовірності

Ми бачимо, що князі, ототожнення яких не викликає сумнівів, становлять лише четверту частину. Навіть якщо додати до них князів podlejszego gatunku (2) – і тоді їх загальне число сягає лише третини. Дві третини списку складають князі 3-го та 4-го сорту.

Яку ж історичну інформацію можна узяти з цього – прости господи! – «джерела»? Висновок категорично ясний – ніякої. Список князів з Любецького синодика не несе жодного біта нової інформації про відомих нам князів (1); для князів груп (2 – 4) інформація списку не може бути з упевненістю прив’язана до якоїсь особи, а тому її не можна втягувати в подальші наукові міркування. Навпаки, саме існування цих князів та їх ідентифікація ще вимагає підтвердження з боку інших, кращих джерел.

Наш висновок категорично розходиться з висновком Л. В. Войтовича:

Підводячи короткий підсумок нашої перевірки дослідження Р.Зотова, можна стверджувати, що Любецький пом’яник є унікальним і надзвичайно цінним джерелом, яке дає багато достовірної інформації стосовно князів і їх родин. Більшість князів, записаних у пом’янику, відомі з інших джерел, що підвищує довіру до пам’ятки. [Войтович Л. В. Князівські династії східної Європи. – Льв. : 2000 р., .]

Де пан Войтович побачив більшість князів, відомих з інших джерел – для мене залишається загадкою. Невже ті хворобливі фантазії, котрі я змушений був цитувати дослівно, щоб мене не звинуватили у перебріхуванні (мовляв, не міг Войтович такої беліберди написати) – можна вважати за відомості з інших джерел?

А як же бути із відповідями на запитання, поставлені в розділі «Завдання джерельного дослідження»? Тільки-но я зібрався написати «А тепер розглянемо питання про час складання СКЛС та його джерела» – як прозвучав сигнал, що прибула нова електронна пошта. Це був лист від Олексія Кузьмука, котрий надіслав мені опублікований ним синодик Введенської церкви Києво-Печерської лаври [Лаврський альманах, 2007 р., т. 18].

Досить було одного погляду на цей текст, щоб зрозуміти: ми маємо іншу копію списку князів, на 100 (сто!) років давнішу і кращу. Можете уявити собі радість історика літератури, котрому е-поштою приїхав ранній список «Слова о полку Ігоревім»?

У зв’язку з появою нового джерела план подальших студій змінився. Ми спочатку пройдемось по тексту Введенського синодика за схемою, випробуваною на Любецькому синодику, а потім розглянемо список князів за двома копіями. Тому даний розділ зветься «Замість висновків» – більш рішучі висновки ми зробимо після завершення запланованих робіт.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 330

Модифіковано : 15.05.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.