Істерика російських імперіалістів

Микола Жарких

Про статтю Тимофія Сергійцева від 3 квітня 2022 року під назвою «», сподіваюсь, всі чули.

На випадок, коли москалі видалять цю статтю і скажуть, що її ніколи не бувало – подаю також адресу .

Читати цю статтю нікому не раджу (мені особисто лікар заробонив, і це не жарт), але кілька слів про неї сказати варто.

1. Як водиться у нашому звичаї сватання, головний староста повинен брехати, а його помічник – підбріхувати. Головним тут був сумний мерін Лавров, котрий ще 10 березня 2022 року : «Росія бореться за своє право бути на політичній карті світу».

Якщо Лавров виступив тут голвоним брехуном, а його слова були неначе камертоном, то Сергійцев виступив дрібним підбрехайлом, який розгорнув думки свого начальства у ширшу статтю.

2. Під маркою «РИА Новости» випускає свою «інформаційну продукцію» російський державний інформаційний завод «Росія сьогодні». Це – урядова структура і хоча продукція заводу не має статусу офіційних урядових заяв, вона відбиває думки уряду на рівні офіціозу.

Отже, можемо дізнатись думки російського уряду.

3. Чому саме зараз вийшла ця стаття? Стурбованість Лаврова проявилась уже на 3-у тижні війни, і нині, на 6-у тижні, занепокоєння урядових кіл зросло до такої міри, що вни вимушені себе підбадьорювати отакими істеричними статтями.

Як слушно сказали коментатори після виступу Лаврова, так ще більше тепер – складається враження, що це не російська армія нищить Маріуполь, а українська армія захопила Люберці, перетнула Велику кільцеву дорогу довкола Москви і просувається до Садового кільця.

Простою мовою, в російському уряді відчувають якщо не паніку, то принаймні серйозне занепокоєння тим, що війна іде зовсім туди, куди їм було би бажано.

4. Чому саме Т. Сергейцев? Відповідь :

– в 1998 – 2009 роках різні українські політики неодноразово запрошували його в якості консультанта чи навіть керівника своїх виборчих кампаній, і усі ці політики систематично програвали вибори;

– це дало Сергейцеву хибне уявлення, що він знає всіх в Україні і все про Україну і може бути в цій справі «експертом»;

– Сергейцев звик дивитись на Україну як на свою «кормову зону», де він збирає немалі гроші;

– і от після 2009 року – нема ні запрошень, ані грошей.

Отже, його сучасне антиукраїнське людожерство є поверховим і не відбиває його внутрішньої суті. Дайте йому 20 доларів – і він заспіває зовсім протилежне, можливо, що й Подляка з Обдристовичем перевершить.

5. Реакція на статтю – цілком очікувана:

«Стаття під назвою «Що Росія повинна зробити з Україною», оприлюднена російським інформаційним агентством РИА «Новости», є доказом планів РФ провести геноцид громадян України», – президент Володимир Зеленський (4 березня 2022 р.).

«Стаття РІА Новости «Що Росія має зробити з Україною» – це звичайний фашизм», – міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс (5 березня 2022 р.).

Звертаю увагу – немає мови про «автора», тільки про статтю. Таку шелупонь, як Сергійцев, ніхто навіть не помітив.

Отже, нам в Україні не треба переживати з приводу цієї статті. Наша зброя – холодна ненависть. І вона має бути постійною,бо війна не закінчиться так швидко.

Все буде – Україна! Ми переможемо!

5 квітня 2022 р. в Києві.