Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

«Мислене древо»

Микола Жарких

«Мислене древо» – це назва розробленої мною і . В цілому ця тема значно виходить за рамки моїх спогадів про ІПД, обмежуся лише тими моментами, котрі пов’язані з Інститутом найтісніше.

Як я уже писав вище, для реалізації бази даних пам’яток України мені довелось відмовитись від складних моделей даних і зосередитись на ієрархічній моделі. Програма із назвою, запозиченою зі «Слова о полку Ігоревім», мала об’єднувати різнорідну інформацію у формі дерева, даючи можливість мислено оглянути великі обсяги даних, рознесених в натурі на великі відстані.

Програма мали три стабільних версії: 1.0, 2.0 та 2.5. У 2005 – 2008 роках я працював над наступною версією, але з усе меншим ентузіазмом, і версія 3.0 була фактично попереднім випуском (pre-release), в якій вдалося реалізувати лише невелику кількість новацій.

Ця програма була написана на Delphi, і кожна версія за обсягом написаного виносилась на докторську дисертацію. Тобто на самому тільки тексті програм, не рахуючи всього іншого, я написав чотири дисертації. На відміну від звичайних дисертацій, котрі дуже поверхово розглядає (або тільки робить вигляд, що розглядає) вчена рада, тексти програм підлягають ретельній перевірці з боку об’єктивного судді – комп’ютера. А його не можна ані підкупити, ані умовити. Все, що йому треба – це коректний код програми. Якщо хоч одна кома в цьому тексті поставлена не на місці – програма працювати не буде.

У мене всі коми стояли на місці, і в стабільних версіях не було помилок. Це я можу сказати упевнено, бо працював у своїй програмі більше за будь-якого іншого користувача, і нині продовжую нею подекуди користуватись. Нема помилок. Нормальна собі якість, котру можна назвати українською.

Програма розвивалась, і паралельно наповнювалась наша головна база даних. оскільки я сам собі був і архітектором, і програмістом, то задача конвертації нагромаджених даних у новий формат лежала також на мені. І конвертація забезпечувалась – як же інакше? Це ж зроблено Миколою Жарких, а не якимось зикуратом.

Програма не даремно звалась «універсальною» – вона мала багато інших сфер застосування, окрім пам’яток, але це було для ІПД off topic, і я не буду в це заглиблюватись.

Станом на 2003 рік «Мислене древо» було найкращою із працюючих програм для застосування в охороні пам’яток, музейній сфері і взагалі у сфері культури. Той факт, що вона не знайшла ніякого застосунку – я своєю особистою провиною не вважаю. Є певна межа для особистих зусиль кожної людини, і щоби просунути справу далі, потрібні колективні зусилля. Чи винен я в тому, що не було написано керівництво користувача? не було запропоновано типові вирішення для типових задача в області культури? не були написані й затверджені відповідні методичні рекомендації? – на це я можу сміливо відповісти, як той циган з відомого : «Ну, громадонько, не все ж мені самому робити».

У той час я вже знав, що «дорослі» створюють спеціальні веб-сайти для просування своїх програм. Тому в середині 2002 р. я всерйоз замислився над створенням веб-сайту «Мислене древо», котрий за первісним задумом мав слугувати просуванню одноіменної програми.

В ІПД працював Валерій Булгаков, котрий уже на той час був досвідченим веб-програмістом, опанував для цього алгоритмічну мову Perl (у котрій я далі «print Hello world» так і не просунувся) і створив веб-часопис – «Східноєвропейський археологічний журнал». Я ж абсолютно не знав, з якого боку приступати до створення веб-сайтів, і звернувся до Булгакова з проханням дати якісь поради. Але Валерій дуже нерадо поставився до цього і збув мої запитання якоюсь скоромовкою.

У черговий раз моя спроба поживитись чужим умом скрахувала. Це було для мене звично. Ще в університеті, коли я пробував запитувати у приятелів – котра година? – неодмінно виявлялось, що приятель забув годинник вдома, або він давно зупинився, або ще щось. «Враг победы не дождётся!» – сказав я собі і купив книжку «Использование HTML 4», за якою я вивчився сам, і потім давав її читати усім приятелям (так вона і пішла десь гуляти сама по собі).

Далі я сам зареєстрував своє перше в житті доменне ім’я, сам зробив необхідні налаштування, сам вибрав хостера, сам розгорнув першу, ще дуже недосконалу версію сайту (грудень 2002 р.), сам написав програму на Access для аналізу його відвідуваності (я користуюсь цією програмою, поступово доповнюючи її, ось уже 13-й рік поспіль. Зроблено на совість, адже – для себе старався!) і сам зробив перші кроки у просуванні сайту (лютий 2003 р.). Про все, що було далі, ви можете дізнатись, прочитавши сайту «Мислене древо» (там і річні звіти є, для бажаючих).

Так почався мій шлях до першого міліона відвідувачів на рік (у 2014-у). Але все це уже не стосувалось Інституту.