Мета складання СРГ

Микола Жарких

Ця мета не давала спокою дослідникам, і було висловлено немало гіпотез.

1, СРГ – церковний довідник (зі спеціальною конкретизацією – Київської митрополії). Так не може бути. В СРГ не зазначено жодного осідку митрополитів чи єпископів.

2, СРГ – провідник по святих місцях (довідник паломника). Так само не може бути, бо святині становлять зовсім незначну частку загального числа об’єктів.

3, СРГ – провідник по торговельних шляхах. Так можна пояснити «Молдавську» групу, об’єкти якої досить струнко шикуються уздовж шляху з Білгорода-Дністровського до Коломиї, і серед них двічі згадані торги. Але ця група є винятком в СРГ, котрий в цілому не показує ніякого інтересу до торгівлі.

4, СРГ – провідник мандрівника, довідник шляхів (не конче торговельних). Так не може бути. На прикладі об’єктів, розташований на Дніпрі, виразно видно, що шлях по Дніпру не був для них організуючим стрижнем. Розташування об’єктів уздовж якихось гіпотетичних шляхів може стосуватись тільки невеликих фрагментів СРГ, ніякою мірою не СРГ в цілому.

5, СРГ – податковий реєстр (зі спеціальною конкретизацією – золотоординської данини). Так не може бути. В СРГ ніде не згадано ані одного предмета оподаткування, не кажучи уже про те, що названі в ньому об’єкти входили до складу різних держав, кожна з яких організовувала оподаткування по-своєму. Також безспірно, що золотоординські хани не отримували ніякої данини з Єрусалиму.

6, СРГ – воєнний довідник. Немає жодного сумніву, що укріплення, надто укріплення кам’яні, цікавили писаря СРГ. Але знову-таки приналежність об’єктів до різних держав ставить запитання – воєнні потреби якої з них мав обслуговувати такий довідник.

7, СРГ – адміністративний довідник. І так не може бути, бо не зазначено ніяких адміністративних одиниць, котрі безперечно існували в той час, хоча би у мало розвиненому вигляді.

8, СРГ – пограничний документ. Можна припустити, що в СРГ використано якісь документи розмежування Великого князівства Литовського і Великого Новгорода, а також ВКЛ і Великого князівства Московського. Слідами цих документів можна вважати подвоєння тих самих назв у різних частинах СРГ, що було наслідком різного походження цих частин (кожна сторона розмежування вважала такі поселення своїми, і записувала у свої переліки). Але СРГ в цілому не був таким документом розмежування – перш за все через те, що в ньому не зазначені сторони розмежування.

Всі ці гіпотези цілком незадовільні, і їх треба відкинути.

На мою думку, метою складання СРГ було скласти список городів. І це – не тавтологія. Спробую пояснити.

В 2-й чверті 15 ст. у середовищі новгородських книжників виникла грандіозна ідея – створити літописний звід, який увібрав би в себе матеріали усіх попередніх літописів, став би Літописом з великої літери. Для цього велася підготовча робота, від якої залишився Новгородський Карамзінський літопис, і розпочалась робота над самим зводом. Але ця робота перевищувала сили однієї людини, і після смерті ініціатора цього підприємства, котрий один міг би дати раду із нагромадженими матеріалами, їх упорядкування зупинилося. Матеріали були переписані «як є», і так утворився Новгородський 4-й літопис із його характерними дуже численними подвоєннями записів тих самих подій. Думаю, що цей літопис був тільки слабким натяком на задуманий проект.

І далі я думаю, що для цього зводу планувалась також географічна енциклопедія, котра мала якось висвітлювати географію Русі. СРГ був, говорячи сучасною мовою, словником цієї енциклопедії, тобто переліком гасел, до яких треба було підібрати пояснювальні матеріали. Ті згадки про укріплення і храми, котрі є в СРГ – це лише незначні фрагменти, опорні пункти описів поселень, які треба було скласти.

Судячи із цих залишків, повний формуляр статті мав би включати назву річки / річок, на якій / яких стоїть поселення, наявність і характер укріплень, назви православних храмів. Можливо, дійшло би і до зазначення державної приналежності поселень та їх урядової / адміністративної / церковної ролі, хоча на це немає ніяких вказівок в збереженому тексті. Також можливо, що в процесі роботи довелося б відкинути частину зібраних назв, а дещо, навпаки, доповнити.

Але робота увірвалася на початковому етапі (мабуть через смерть ключової особи), і зібраний матеріал було механічно переписано, без особливого розуміння ідеї та змісту переліку. Так до числа литовських городів потрапив Єрусалим, котрий було згадано у підготовчих матеріалах з якоюсь особливою (невідомою нам) метою.

Про систематичність СРГ в сучасному розумінні слова не можна говорити, хоча слід віддати належне писарю, котрий доклав великих зусиль до роботи, в якій він не мав попередників.