Водні об’єкти

Микола Жарких

Водні об’єкти в СРГ ще не були, здається, предметом спеціального розгляду, хоча їх немало і є про що поговорити.

Моря

Море згадано в СРГ двічі (14, 19) і за контекстом видно, що йшлося про сучасне Чорне море, назви якого укладач первинного документу не знав або не вважав за потрібне записати, а писар СРГ, користуючись цим документом, тим більше не знав назви моря (можливо, не знав навіть, що бувають різні моря і вони мають власні назви).

Говорячи неявно про Чорне море, він не згадав, що відомі йому Дунай, Дністер і Дніпро впадають у це море, що відома йому Волга впадає у Каспійське море, а Німан і Двіна (західна) – у Балтійське.

В СРГ згадано Копор’є (424), а не згадано Балтійське моря (ну, Фінська затока) в 10 км від Копор’я; згадано Колмогори (409) і не згадано Біле море у 100 км; згадано Єрусалим (269) і не згадане Середземне море в 55 км від міста.

Видно, що моря системно не цікавили писаря СРГ. Мабуть, для тієї (невідомої нам) мети, заради якої складався СРГ, моря не становили інтересу.

Озера

Три озера, які згадані в СРГ – згадані у зв’язку з об’єктами на їх берегах або поблизу, і ці згадки – випадкові. Наприклад, згадано, що замок в Тракаї розташовано на острові посеред озера, але так само розташований і Кличень – на острові в озері Селігер, котре не згадується в СРГ.

Згадується городки на Білому озері, але немає згадок про озеро Неро, на якому розміщений Ростов, чи Плещеєво озеро, де розміщений Переславль-Залеський. На великому Ладозькому озері розташовано два об’єкти СРГ – Орешек та Корельський, а само озеро не згадане.

Отже, озера також не становили інтересу для писаря СРГ. Разом з тим слід відзначити, що в СРГ немає й міфічних озер східної Європи, вигаданих західноєвропейськими географами – озера св. Іоана на верхів’ї Дона та Амадоцького озера на границі Волині й Поділля. Ніяких слідів західноєвропейських джерел в СРГ нема.

Ріки

Всього в СРГ згадано 62 ріки (деякі – по кілька разів):

1. Маємо три ріки із назвою Омельник (докладніше).

2. Яси можна вважати розташованими на Пруті лише умовно (віддаль – 16 км).

3. Маємо дві ріки із назвою Свіслоч (докладніше).

4. Маємо три ріки із назвою Сосна (докладніше).

5. Довжина Черемоша – 80 км, + 87 км Чорного Черемоша.

В СРГ маємо згадки про зовсім різні ріки – від найбільших рік східної Європи, як Волга довжиною 3530 км, до мізерних річечок 10 – 20-кілометрової довжини. Чотири ріки невідомі і дві не можуть бути упевнено локалізовані. Але це тільки 10 % назв, решта ж рік визначаються упевнено і не збуджують сумнівів (чим вигідно відрізняються від поселень).

Переважна частина рік згадана принагідно у зв’язку з розміщенням поселень на них. Ця система – «поселення на ріці» – не проведена систематично, скажімо, на великій ріці Березині (561 км) розміщено три об’єкти СРГ (Горволь – 204, Борисов – 218, Бобруйськ – 327), а сама вона ані разу не згадана. Так само немає згадки про Північну Двіну, на якій знаходяться об’єкти «Новгородської» групи. Укладач «Литовської» групи знав «свою» Двіну – західну, і можливо не чув про існування ще й Північної Двіни. Тому він думав, що висловився цілком ясно (хто ж в Литві не знає, що таке Двіна, які ще додаткові прикмети їй потрібні?).

Попри те, що на згаданих в СРГ ріках часто знаходиться по декілька згаданих в СРГ поселень, ріки згадуються скоріше як виняток, ніж як правило: на Оці знаходиться 13 об’єктів, а сама вона згадана тільки три рази, і так далі. Це означає, що ріки не були напрямними лініями для думки писаря СРГ.

Говорять, що ріки в давнину слугували дорогами, по яких рухались переїжджі і навіть провозились товари, велася торгівля. Може, так воно й було, тільки із СРГ ніякою мірою цього вивести не можна.

Розглянемо найгустіше заселену об’єктами СРГ ріку – Дніпро. На ній знаходиться 17 об’єктів. Між крайніми об’єктами – Дорогобужем на верхів’ї (291) та Песьїми Костями (105) у Січеславі – довжина русла Дніпра становить десь 1076 км, і це є оптимальний маршрут. Але перелік весь час стрибає то вгору, то вниз, п’ять разів проходить середню течію від Могилева до Києва і набирає приблизно 3350 км, що дає ентропію 311 %. Ясно, що перелік не йде ані вниз по ріці, ані вгору по ній, і не описує ніякого шляху по Дніпру – ані «із Варяг у Греки», ані «з Греків у Варяги». Що вже там говорити про шляхи іншими річками!

В деяких місцях СРГ ми бачимо серії поселень, розташованих на одній ріці і перерахованих більше-менше вздовж неї: так, «Дніпровська» група (121 – 128) перелічує поселення приблизно згори вниз Дніпром, «Прип’ятська» група (129 – 135) – вгору Прип’яттю, «Клязьминська» група (344 – 347) – вниз Клязьмою. Але це є рідкісні випадки, які стосуються дрібних локальних груп поселень. Вони не утворюють систему ані для однієї значної ріки, і тим більше – для СРГ в цілому. Я вважаю ці групи слідами окремих первинних локальних документів, використаних для складання СРГ. Ці локальні документи не мали на меті охопити ані всю Русь, ані навіть ціле окреме князівство. А писар СРГ був змушений користатись із того, що вдалося дістати.

Пре- і пост-позиції

Визначимо наступні терміни:

– ріка знаходиться у пре-позиції, якщо вона записана перед поселенням, котре на ній знаходиться;

– ріка знаходиться у пост-позиції, якщо вона записана після поселення, котре на ній знаходиться;

– ріка знаходиться у нейтральній позиції, якщо не можна визначити її пре-позицію чи пост-позицію.

Наприклад (425 – 428): «Яма камен на Луге а на Шолоне Порхов камен». Тут ріка Луга чітко поставлена у пост-позиції, а Шолона – у пре-позиції, і спеціальне підкреслено протиставлення.

Повна таблиця випадків виглядає так:

1. Розташування Жолважа на Пслі – це тільки припущення!

2. Острог знаходить на Вілії у 2 км від її впадіння в Горинь.

3. Ані Стародуб, ані Мглин не знаходяться на річці Лань.

4. Ані Пуста Ржева, ані Мелечя не знаходяться на Волзі.

5. Річка (?) Порог невідома ані в Копор’ї, ані у Карачеві.

6. Річка Іма невідома ані в Єльні, ані у Вязьмі.

7. Всі три об’єкти дуже погано відомі.

Із 60 розглянутих випадків маємо 10 пре-позицій, 13 нейтральних позицій і 30 пост-позицій. Ще 7 випадків слід вважати помилками.

Отже, в сумнівних чи нейтральних випадках не можна говорити «ріка зазначена перед городом (після города)», бо в СРГ вживається і таке, й інше фразування. Виразної закономірності у застосування цих форм не простежується.

Віддаль ріка – поселення

Що значить «поселення розташоване на ріці»? Це значить, що хати стоять безпосередньо біля берега або на такій віддалі, що можна худобу вигнати на водопій на ріку. А як стоїть справа з цією віддаллю в СРГ?

Перегляд СРГ на цей предмет показав, що у 36 випадках поселення справді знаходиться безпосередньо на вказаній ріці, у 19 випадках визначити віддаль не можна.

Неточно описано розташування Білгорода (20) – від гирла Дністра до нього 26 км, а до моря – 17 км; так само від Ясс (22) до Прута – 16 км, від Коломни (381) до Оки – 6.5 км. Таким чином, випадки помітної віддалі між рікою й поселенням не утворюють якоїсь системи.

У «Литовській» групі можна відзначити ретельний опис розміщення міст при впадінні меншої ріки до більшої (Вільно, Полоцьк, Вітебськ). В інших групах такого нема. У двох випадках СРГ віддав перевагу меншій ріці перед більшою (для Пінська (172) вказана Піна, не Прип’ять, і для Нового Ольгова городка (302) – Проня, не Ока).

Додаткові спостереження

Я вже відзначив, що в СРГ немає групування поселень за ріками. Кожна згадка ріки стосується тільки одного поселення, названого безпосередньо перед або після ріки. Чотири рази в СРГ вжито сполучник-протиставлення а: (92 + 93) на Сосне а на Суле; (107) а на Псле; (362) а на Молозе; (426 + 427) на Луге а на Шолоне. У двох випадках це зумовлено послідовним записом двох рік, два інших випадки незрозумілі. Здається, немає підстав відносити до Сули всі об’єкти, які йдуть між Сулою (93) та Пслом (107), а до Мологи – всі записи між Мологою (362) та Окою (382). Останнього припущення ніхто і не робить, бо після Мологи йдуть записи добре відомих безспірних міст, а «групу Сули» утворюють невідомі урочища, з яких упевнено можна локалізувати тільки Ромен. Але його розташування на Сулі ніяк не пов’язане зі згадкою самої Сули. Те саме стосується і «групи Псла» – вона так само складається з невідомих урочищ, і автоматичне прив’язування їх до Псла дає чисто ілюзорну ясність щодо їх розташування.

Також варто відзначити, що Дунай в «Болгарській» та «Молдавській» групах виступає як орієнтир (на цій стороні Дуная – на тій стороні Дуная), окрім того що на самому Дунаї зазначено три об’єкти. Від Тирнова, яке позначене «по той бік Дунаю», до Дуная – 64 км, а від Білгорода Дністровського «на цьому боці Дунаю» – 108 км до найближчого гирла Дунаю. Думаю, такі вказівки ставились з огляду на те, що перший читач (для якого власне робились записи) уявляв собі, що таке Дунай, а не знав ніяких дрібніших орієнтирів. Мабуть, цей читач знаходився досить далеко від Дунаю.

Понад ці вказівки в СРГ немає згадок рік в якості орієнтирів, і взагалі майже немає вказівок на взаємне розташування об’єктів. Єдиний слабкий виняток – вказівка «за Волоком» (408).