Спірні питання історичної географії
1 пол. 15 ст.
Микола Жарких
Висновки
1. «Причорноморська держава» Вітовта є історіографічним непорозумінням. Всі переліки географічних назв, які нібито про неї говорять, походять з одного джерела – гіпотетичного плану поділу Молдавії між імператором Сигізмундом і королем Ягайлом, укладеного в 1429 році.
2. Качибеїв, згаданий у цих переліках, був на той час і залишався довго пізніше незаселеним урочищем, у якому турки в середині 18 ст. збудували замок Хаджибей. Ніякі литовці ніже поляки цим порожнім місцем ніколи не володіли, а «замки, міста і порти» існували тільки у думках колонізаторів та на папері, а не в дійсності.
3. Чорний город із «держави Вітовта» слід вважати паралельною назвою Білого города, сучасного Білгорода-Дністровського. Ним від кінця 14 ст. володіла Молдавія, котра будувала там укріплення і мала свою адміністрацію. Ані литовці ніже поляки ніякої влади там ніколи не мали.
4. Назву Маяк із «держави Вітовта» можна з певною імовірністю прикласти до нижньої течії Дністра при впадінні його в лиман. Це було урочище і переправа. Постійне поселення було засновано там тільки наприкінці 18 ст., після переходу краю під владу Російської імперії. Маяком у стислому значенні називали руїну якоїсь башти античного часу на Надлиманському городищі, котра слугувала орієнтиром для переправи через Дністер.
5. Згадки Каравула в 1 пол. 15 ст. не можуть бути прив’язані до одного пункта; слід думати, що було декілька сторожових постів, котрі звались караулами / каравулами. Каравул на Дністрі можна шукати в околицях сучасного Рашкова, але ніяких згадок про укріплення такої назви немає – тільки селище.
6. Сокілець, згадуваний у 1391 – 1434 рр., слід вважати замком на острові посеред Бога біля с. Сокільці Гайсинського району Вінницької області. Там досліджено археологічні залишки укріплення кінця 14 – початку 15 ст. Цей замок, зруйнований в 1430-х роках, було збудовано наново в 1603 р. Інші поселення на Вінничині із назвами, подібними до Сокільця, засновані наприкінці 16 – на початку 17 ст.
7. Причиною зупинки руської колонізації на рубежі гирло Мурафи – Брацлав – Черкаси була не протидія татар, а мабуть вичерпання колонізаційного потенціалу (людей, бажаючих переселитись на нові землі).