Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Печерський синодик / Іменослов / Склад іменослова

Печерський синодик

Іменослов

Склад іменослова

Микола Жарких

Отже, я нарахував у ПС всього 578 унікальних нормативних імен – 406 чоловічих (70 %) та 172 жіночих (30 %). Нагадаю, що чоловіків у ПС нараховано 61 %, жінок – 39 %. Можна сказати, що різноманітність чоловічих імен вища за різноманітність жіночих.

Переважна більшість нормативних імен – це імена із християнського православного іменослова, що знаменує велике поширення християнства в усіх соціальних групах і повне витіснення язичницьких імен з ужитку.

Серед християнських імен є своя екзотика, наприклад, Нерон (180-7-77, 304-15), Фауст (35-22, 61-26, 184-84), Кикелія (44-5-251) та Кілікія (54-221). Останнє ім’я вважається простонародним варіантом імені Кикелія (латинська Cecilia), але в Малій Азії є провінція Кілікія, то чому б не бути й такому особовому імені (як Лідія – провінція в Малій Азії та жіноче ім’я).

Певна частина імен є простонародними трансформаціями нормативних грецьких імен, важких для нашого вуха. Тут ми не будемо говорити про загальновідомі приклади (Іоан – Іван, Євдокія – Авдотья), котрі перетворились на нашому грунті на незалежні імена. Але такі жіночі імена, як Поладія (53-44; мабуть, від Палладія), Порасія (54-54, 203-11; мабуть, від Парасковія), Понарія (всього 17 разів; мабуть, від Аполінарія) – лишились особливими формами в ПС, не увійшли в ширший обіг. Можливо, сюди треба віднести ім’я Анфал (182-1-22; мабуть, від Амфілохій?).

До цих імен мабуть слід додати Голендуху (57-2-117, 171-4-3; мабуть, від Олена?) та Омелуху (311-2-3; мабуть, від Амелія?). Ці імена – безумовно вуличні, чи походить вони від нормативних християнських імен – мені сказати важко, може, фахівці знайдуть інші пояснення.

Разом з тим у 18 ст. відома російська черниця-старообрядниця Голіндуха [Успенский Б.А., Успенский Ф.Б. . – М. : Институт славяноведения РАН; СПб.: Нестор-История, 2017 г., с. 134], котре є загадковим навіть для високовчених авторів книги.

Невелика кількість імен виразно походить з католицького (польського) іменослова: Владислав (62-15), Станіслав (409-1-3), можливо, Віктор (78-2-54). Проникнення цих імен до нашого іменослову лише почалося.

Серед імен явно нехристиянського походження чітко окреслюється група литовських князівських імен: Вітовт (9-3), Лінгвен (114-2), Ольгерд (9-2, 114-1), Ольгимонт (9-25, 38-5-1), Скиргайло (9-16). Ці імена належать представникам вищої знаті 2 пол. 14 – 1 тр. 15 ст.; ані в народний побут, ані в пізніші покоління знаті такі імена не проникли.

Не менш чітко окреслюється група імен руських святих: Борис (20 осіб), Володимир (11 осіб), Гліб (10 осіб), Ольга (3 особи). Вони безперечно походить з тих самих святців, що й маса грецьких імен.

Маємо слов’янські імена християнських чеснот: Віра (9 осіб), Любов (401-3). Але немає жодної Надії, а досить поширене ім’я Софія не перекладалось з грецької мови.

Дуже виразною є відсутність слов’янських князівських імен: в ПС немає жодного Всеволода чи Ігоря, Святослава чи Ярослава. Думаю, що це результат занепаду і зникнення князівських родин «Рюрикового роду», для котрих ці імена була авторитетними. У великоруських землях, де традиція «Рюрикового роду» не уривалась, ці імена жили довше, хоча поширення їх невпинно скорочувалось.

До групи слов’янських народних імен належать Батура (64-209), Богдан (до 5 осіб), Булгак (70-91, 146-0), Войнило (31-1-1), Жихорь (64-206), Кондей (54-154), Кудин (5 осіб + Кудинови), Лихач (362-11), Некраш (141-0, 311-6-1), Путята (307-16), Русан (25-32, 138-5), Тарх (78-2-91, 79-2-38), Ходика (175-3-189). Із жіночих імен сюди можна віднести ім’я Нелюба (362-10). Всі ці імена продовжують жити і в наш час в якості прізвищ, а в ПС вони зафіксовані як особові імена.

Вважається, що ім’я Булгак – тюркського походження. Але я не бачу в ПС ніяких інших імен виразно тюркського походження. Тому може бути, що зафіксоване в ПС ім’я має інше походження.

Безперечно, іменослов ПС заслуговує більше детального вивчення фахівцями з ономастики. Ще С. Голубев, публікуючи пам’ятку, висловлював таке побажання, але за перші 128 років від часу публікації філологи якось не мали нагоди цим зайнятись.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 76

Модифіковано : 13.03.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.