Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Новгородський перший літопис

М.І.Жарких

Цей літопис писався в Новгороді. Він відомий у двох варіантах (ізводах) – старшому і молодшому. Старший ізвод представлено Синодальним списком, написаним в 13 і 14 століттях. Він доведений до 1352 року. Молодший ізвод відомий у 3 давніх списках середини 15 ст., він доведений до 1446 року. Синодальний список був вперше надрукований у 1781 році, а в 1841 р. обидва ізводи надруковані як 3-й том «Полного собрания русских летописей».

Потрібний нам текст невеликий, тому я випишу його повністю :

Старший ізвод (орфографія спрощена) Молодший ізвод (орфографія спрощена) Переклад (мій)
Въ лето 6525 [1017]. Ярославъ иде къ Берестию. И заложена бысть святая София Кыеве. В лето 6525 [1017]. Ярославъ иде къ Берестию; и заложена бысть святыя Софея в Киеве. Ярослав іде до Берестя. І закладена була свята Софія в Києві.
Въ лето 6526 [1018]. В лето 6526 [1018].
Въ лето 6527 [1019]. В лето 6527 [1019].
Въ лето 6528 [1020]. Родися Володимиръ сынъ у Ярослава. В лето 6528 [1020]. Родися у Ярослава сынъ и нареченъ бысть Володимиръ. Народився у Ярослава син Володимир.
Въ лето 6529 [1021]. Победи Ярославъ Брячислава. В лето 6529 [1021]. Победи Ярославъ Брячислава. Ярослав переміг Брячислава.
Въ лето 6530 [1022]. В лето 6530 [1022].
Въ лето 6531 [1023]. В лето 6531 [1023].
Въ лето 6532 [1024]. В лето 6532 [1024].
Въ лето 6533 [1025]. В лето 6533 [1025].
Въ лето 6534 [1026]. В лето 6534 [1026].
Въ лето 6535 [1027]. В лето 6535 [1027].
Въ лето 6536 [1028]. Знамение змиево на небеси явися. В лето 6536 [1028]. Знамение явися на небеси змиевъ видъ. На небі з’явилось знамення у вигляді змія.
Въ лето 6537 [1029]. В лето 6537 [1029].
Въ лето 6538 [1030]. В лето 6538 [1030].
Въ лето 6539 [1031]. В лето 6539 [1031].
Въ лето 6540 [1032]. В лето 6540 [1032].
Въ лето 6541 [1033]. В лето 6541 [1033].
Въ лето 6542 [1034]. В лето 6542 [1034].
Въ лето 6543 [1035]. В лето 6543 [1035].
Въ лето 6544 [1036]. В лето 6544 [1036].
Въ лето 6545 [1037]. Заложи Ярославъ город Кыевъ, и церковь святыя София. В лето 6545 [1037]. Заложи Ярославъ город Кыевъ, и церковь святыя Софея сверши. Ярослав заклав город Київ і церкву святої Софії [закінчив – ad libitum. М.Ж.].
Въ лето 6546 [1038]. В лето 6546 [1038].
Въ лето 6547 [1039]. Освящена бысть церкы святыя Богородиця Володимиромь. В лето 6547 [1039]. Церква святої Богородиці була освячена [князем] Володимиром.
Въ лето 6548 [1040]. В лето 6548 [1040].
Въ лето 6549 [1041]. В лето 6549 [1041].
Въ лето 6550 [1042]. Володимиръ иде на Емь съ новгородьци, сынъ Ярославль. В лето 6550 [1042]. Володимир, син Ярослава, пішов на Ємь з новгородцями.
Въ лето 6551 [1043]. Володимиръ иде на Грькы. В лето 6551 [1043]. Володимир пішов на греків.
Въ лето 6552 [1044]. Погребена быста 2 князя, сына Святославля: Яропълъ, Ольгъ; и крестиша кости ею. В лето 6552 [1044]. Ходи Ярославъ на Литву; а на весну же Володимиръ заложи Новъгород и сдела его. Поховано було двох князів, синів Святослава : Ярополка та Олега, і охрестили їхні кістки.
Въ лето 6553 [1045]. Съгоре святая София, въ суботу, по заутрьнии, въ час 3, месяця марта въ 15. Въ то же лето заложена бысть святая София Новегороде Володимиромь княземь. В лето 6553 [1045]. Заложи Володимиръ святую Софею в Новегороде. Згоріла свята Софія у суботу після заутрені, о третій годині, місяця марта у 15-й день. Того ж року закладена була свята Софія у Новгороді князем Володимиром.
Въ лето 6554 [1046]. В лето 6554 [1046].
Въ лето 6555 [1047]. В лето 6555. [1047] Ярославъ иде на Мазавшаны и победи я, и князя ихъ уби Моислава, и покори я Казимиру; тогда дасть Казимиръ 800 людии Руси полоненыхъ Ярославу шюрину. Ярослав пішов на мазовшан і переміг їх, і вбив їхнього князя Моїслава, і підкорив їх Казимиру. Тоді віддав Казимир полонених, 800 руських людей, своєму шурину Ярославу.
Въ лето 6556 [1048]. В лето 6556 [1048].
Въ лето 6557 [1049]. В лето 6557 [1049]. Месяца марта въ 4, въ день суботныи, сгоре святая Софея; беаше же честно устроена и украшена, 13 верхы имущи. а ту стояла святая Софея конець Пискупле улице, идеже ныне поставилъ Сотъке церковь камену святого Бориса и Глеба над Волховомъ. Місяця марта в 4-й день, у суботу, згоріла свята Софія. Вона була прекрасно влаштована і прикрашена, мала 13 верхів. А стояла свята Софія у кінці Біскупської вулиці, де нині поставив Сотко кам’яну церкву святих Бориса і Гліба над Волховом.
Въ лето 6558 [1050]. Родися Святопълкъ. В лето 6558 [1050]. Свершена бысть святая Софеа в Новегороде, повелением князя Ярослава и сына его Володимира и архиепископа Лукы. И преставися жена Ярославля княгыни. Народився Святополк. Закінчена була свята Софія у Новгороді, повелінням князя Ярослава і сина його Володимира і архієпископа Луки. І померла княгиня – жона Ярослава.
Въ лето 6559 [1051]. Постави Ярославъ Лариона Русина митрополитомь. В лето 6559 [1051]. Постави Ярославъ Лариона митрополитомъ Русина въ святеи Софеи, събравши епископы. Зібравши єпископів, поставив Ярослав Ларіона русина митрополитом у святій Софії.
Въ лето 6560 [1052]. Преставися Володимиръ, сынъ Ярославль, въ Новегороде, месяця октября въ 4. В лето 6560 [1052]. Месяца октября въ 4 день, в неделю, преставися Володимиръ, сынъ Ярославль, стареишии в Новегороде; положиша и в Новегороде въ святеи Софеи, юже бе создалъ самъ. Місяця октября в 4-й день, у неділю у Новгороді помер Володимир, найстарший син Ярослава. Поховали його у Новгороді у святій Софії, яку він сам спорудив.
Въ лето 6561 [1053]. В лето 6561 [1053]. А у Всеволода родися сынъ Володимирь от цесарице Грекине. У Всеволода народився син Володимир від царівни-грекині.
Въ лето 6562 [1054]. Преставися Ярославъ, и седе Изяслав Кыеве на столе. В лето 6562 [1054]. Преставися великыи князь рускыи Ярославъ. […] Ярославу же приспе конець житиа, и предасть душю свою месяца февраля, в суботу 1 недели поста, на святого Федора. Всеволодъ же, спрятавъ тело отца своего, возложи на сани, повезоша Кыеву попове, поюще обычныя песни; и плакашася по немъ людие плачемь велиимъ зело; и абие принесъше, положиша его в раце мраморяне въ церкви святыя Софея; и плакася по немъ Всеволод и людие вси. Живе же всех лет 76. Помер великий князь руський Ярослав [далі в молодшому ізводі йде заповіт Ярослава, позначений …] Ярославу ж прийшов кінець життя, і віддав душу свою у місяці февралі, в суботу першого тижня великого поста, на святого Федора. Всеволод же, опорядивши тіло свого батька, поклав його на сани і повіз [з Вишгорода] до Києва. Попи співали належні за звичаєм пісні, і дуже плакали по ньому люди – великим плачем. І коли привезли, поклали тіло його у мармуровій раці у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і всі люди. Жив же він всього 76 років. І сів Ізяслав у Києві на столі.

Перше, що впадає в очі з цього уривку – це надзвичайна бідність відомостей. На 37 років князювання Ярослава Мудрого в кожному ізводі є лише 14 років із записами, а 23 роки – порожні. Друге – всі записи носять лапідарний характер, розгорнутий опис заповіту і смерті Ярослава під 1054 р., безсумнівно, запозичено з київського джерела. Третє – записи старшого ізводу, які називають імена князів, діляться порівну – по шість записів – між київським князем Ярославом і новгородським князем Володимиром. Отже, літопис у даній частині можна вважати літописом новгородського князя Володимира Ярославича.

Моє життя фізика-теоретика склалося так, що до написання цієї статті Новгородського першого літопису я не читав і цілком довіряв книгам києво-софіє-засновознавців, де сказано : «Новгородская первая летопись датирует основание Софии 1017 годом» (с. 13). Наявність двох літописних дат заснування собору – 1017 (Новг.) і 1037 (Лавр. – Іпат.) роки – була темою численних києво-софіє-засновознавчих дискусій.

В дійсності, як ми бачили вище з тексту літопису, справа стоїть значно простіше. Ніяких двох літописних дат нема – є одна літописна дата 1037 рік, яка однаково фігурує в усіх трьох літописах – Лаврентіївському, Іпатіївському і Новгородському першому старшого ізводу. Зміст повідомлення під цим роком також ідентичний у всіх трьох літописах і зводиться до двох пунктів : Ярослав заснував город Київ; Ярослав заснував Софійський собор. Різниця полягає в тому, що в новгородському літописі ця стаття є лапідарним натяком (анотацією, чи конспектом, чи планом майбутнього оповідання), а в київських літописах вона розгорнута у велику похвалу Ярославу.

Як же бути з дублікатом запису про заснування Софії, який стоїть під 1017 роком ? Багато дослідників думали над цим питанням, але нікому не вдалося запропонувати правдоподібного пояснення. Нема такого пояснення і в мене. Але наявність у літописі якихось неясних чи суперечливих звісток не може перекреслити звісток ясних і узгоджених з іншими джерелами. Тому слід говорити : Новгородський перший літопис старшого ізводу згоден з київськими літописами в тому, що Софійський собор засновано в 1037 році.

У 2013 – 2014 роках я мав нагоду перечитати систематично – том за томом – «Полное собрание русских летописей», а також деяку літературу про літописи. Тепер я бачу, що подвоєння звісток про одну подію – річ для літописів цілком звичайна, і я зовсім перестав розуміти, чому з приводу саме цього подвоєння була розведена така хвиля.

Доповнено 25 листопада 2014 р.

Наявність двох однакових звісток про заснування Софійського собору турбувала вже укладача Новгородського першого літопису молодшого ізводу. Він розв’язав цю задачу так, що собор був заснований в 1017 році, а закінчений в 1037 році. Це «уточнення» слід розглядати не як джерельну звістку, а як перший етюд з києво-софіє-засновознавства. Так вважав ще О.О.Шахматов («Известия под 1037 г. об окончании постройки города и Софии А.А.Шахматов рассматривал как попытки составителей новгородских сводов согласовать летописные статьи 6525 (1017) и 6545 (1037) гг.» – Каргер М.К. Древний Киев, М., 1960 г., т. 2, с. 100).

Це джерело теж важко назвати новим, бо воно введено в науковий обіг в повному обсязі понад 160 років тому.