Що можна датувати на підставі недатованого джерела
М.І.Жарких
Головна причина, з якої «Слово про закон і благодать» не може бути джерелом для датування Софійського собору – та, що «Слово» не датоване. Як можна датувати щось на підставі недатованого джерела – це повна загадка. Тому-то Н.Нікітенко і доклада великих зусиль, щоб викомбінувати «точну дату» «Слова», але ця комбінація, як ми бачили вище, є нестійною і неприйнятною.
Якщо дата Софійського собору невідома, її треба позначити через X (ікс). Дата створення «Слова про закон і благодать» також невідома, тому її треба позначити через Y (ігрек). Оскільки у «Слові» собор згадується як діючий, маємо нерівність :
| X < Y | (1) |
Далі, для дати «Слова» маємо верхню межу – рік смерті Інгигерди (позначимо цю відому величину через A) :
| Y < A; A = 1050 | (2) |
З нерівностей (1) та (2) випливає (хто пам’ятає шкільну алгебру) потрібна нам оцінка величини X :
| X < A; або X < 1050 | (3) |
Результат незаперечний, але не надто сенсаційний : хто, власне, сумнівався в тому, що Софійський собор у 1050 році вже діяв ?
Розглядаючи нерівності (1 – 3), можна помітити, що звуження дати «Слова», встановлення для нього нижньої межі ніяк не впливає на нерівність (3). Якщо для дати «Слова» ми отримаємо нижню межу :
| B < Y < A; | (4) |
(наприклад, можна взяти за B татищевську дату народження Ростислава : B = 1038), то з нерівностей (1) і (4) ми знову отримаємо для X оцінку (3). Було б великою логічною помилкою «розв’язувати» ці нерівності як X < B !
Як не примітивна запроваджена алгебраїчна формалізація, вона дисциплінує думку і спрямовує її на пошук дійсних, а не фантастичних аргументів. Все, що можна видобути з твору Іларіона для датування Софійського собору – твердження, що собор був побудований до 1050 року.