Зміст Густинського літопису за 14 ст.
Микола Жарких
У стовпчику «Джерела в ГЛ» я буду відзначати (+) – якщо в тексті відповідної книги є запис такого ж змісту, як і в ГЛ; (–) – якщо такого запису немає, тобто посилання помилкове.
У стовпчику «Джерела за порівнянням текстів» я відзначатиму усі входження записів ГЛ в усіх переглянутих джерелах.
№ | Дата | Зміст | Джерела в ГЛ | Джерела за порівнянням текстів |
ГЛ-1 | 6810. 1302 | Комета | Март. Біл., 206 (+) |
Й. Б., т. 1, с. 353; НикЛ, т. 10, с. 174 |
ГЛ-2 | 6812. 1304 | Помер Андрій Олександрович, князь Московський |
НикЛ, т. 10, с. 174 – 175; Не московський! |
|
ГЛ-3 | Після нього наступив Михайло Ярославич Тверський | НикЛ, т. 10, с. 176 | ||
ГЛ-4 | Литовський князь Гедимін розбив Льва Даниловича Луцького та Володимира Васильковича Волинського, убив останнього й захопив Володимир |
Лит5Л: Баснословний початок Литви, епізоди 76 – 77; О. Г., Литва, арк. 10 (тут і дата 1304 р.); також Г-П, с. 314; М. С., т. 1, с. 363 (під 1320 роком); Виділені імена по-батькові – з Галицько-Волинського літопису. |
||
ГЛ-5 | 6813. 1305 | Похід Гедиміна на Київ |
Гвагн., О Литві, 20 (+); Кром. 238 (–); Март. Біл. 208 (–); |
Лит5Л: Баснословний початок Литви, епізоди 78 – 81; О. Г., Литва, арк. 10; також Г-П, с. 314; М. С., т. 1, с. 364 – 366; М. К., т. 1, с. 543 – 544 (немає такої звістки); Й. Б., т. 1, с. 353 – 354 (немає такої звістки) |
ГЛ-6 | Гедимін заснував Троки та Вільно |
Лит5Л: Баснословний початок Литви, епізоди 83 – 84; О. Г., Литва, арк. 10 – 10 зв.; також Г-П, с. 314; М. С., т. 1, с. 369 – 373 |
||
ГЛ-7 | Гедимін мав безперервні війни з ляхами, крижаками, мазовшанами |
О. Г., Литва, арк. 10 зв. – 11; також Г-П, с. 314 – 316 (у ГЛ дано неначе резюме цих сторінок); М. С., т. 1, с. 374 – 376 |
||
ГЛ-8 | Помер польський король Вячеслав Чех |
М. С., т. 1, с. 344; Й. Б., т. 1, с. 355; Г-П, с. 119 |
||
ГЛ-9 | Владислав Локоток намагався здобути Польське королівство |
О. Г., Польща, арк. 30; М. С., т. 1, с. 345; Й. Б., т. 1, с. 353 – 355 (боротьба Локотка із Вячеславом чеським) |
||
ГЛ-10 | Вячеслав запровадив у Польщі срібні гроші |
О. Г., Польща, арк. 30 – 30 зв.; також Г-П, с. 118; М. С., т. 1, с. 344; Й. Б., т. 1, с. 355 |
||
ГЛ-11 | У Києві знову почав княжити Іван Данилович Калита, онук Ярослава |
Найменування князя Івана Даниловича Калитою є в НикЛ, т. 10, с. 211 – в записі про його смерть у 6848 (1340) р. 1, помилкова дата; 2, не в Києві; 3, не онук – праонук Ярослава Всеволодовича |
||
ГЛ-12 | 6814. 1306 | Владислав знову став польським королем |
О. Г., Польща, арк. 30 зв.; також Г-П, с. 119; М. С., т. 1, с. 345; Й. Б., т. 1, с. 357 |
|
ГЛ-13 | У Великопольщі обрали Генрика, який воював з Локотком за королівство |
О. Г., Польща, арк. 31 (згадка про Генрика – без Великопольщі); Г-П, с. 119 – 120 (війна Локотка проти Генрика, без характерних подробиць, наявних у ГЛ); М. С., т. 1, с. 345; Й. Б., т. 1, с. 357 (з подробицями, наявними в ГЛ) |
||
ГЛ-14 | 6815. 1307 | Помер митрополит Максим | НикЛ, т. 10, с. 176 | |
ГЛ-15 | 6816. 1308 | Висвячено митрополита Петра (від патріарха Афанасія) | НикЛ, т. 10, с. 176 | |
ГЛ-16 | його чудотворні мощі й нині в Москві цілі | НикЛ, т. 10, с. 191 – 194 (під 6834 р.; з великого оповідання про Петра у ГЛ дано неначе резюме) | ||
ГЛ-17 | 6817. 1309 | Карл з Тріра, 13-й магістр пруський, почав безкінечну війну з ляхами |
О. Г., Прусія, арк. 8, також Г-П, с. 469 (тут названий 13-м магістром, і дата 1309 р.); М. С., т. 1, с. 349 (Карл з Тріра обраний в 1309 р., і його війни з поляками; але немає «13-го магістра»); Й. Б., т. 1, с. 364 (під 1311 р., немає визначення «з Тріра»); |
|
ГЛ-18 | 6830. 1322 | Прийшов з Орди Іван Данилович, онук Олександрів, випросивши собі в царя турецького велике княжіння |
НикЛ, т. 10, с. 195 (під 6836 роком); 1, помилкова дата; 2, не в турецького |
|
ГЛ-19 | 6832. 1324 | 21 грудня помер митрополит Петро, і похований у Москві в церкві богородиці |
НикЛ, т. 10, с. 190 (21 грудня 6834 р.). Помилковий рік |
|
ГЛ-20 | 6833. 1325 | Королевич Казимир оженився із дочкою Генрика (! [замість Гедиміна]) Альдоною, котру охрестили як Анну. Гедимін віддав усіх полонених поляків, котрих оселили на Підляшші, і ляхи почали мирно жити з Литвою |
Кром., кн. 11, 240 (+); Март. Біл., 216 (+); Гвагн. О Польщі 75 (–), і О Литві 23 (+); |
М. К., т. 1, с. 573 (тут є тільки Анна); О. Г., Литва, арк. 11 (тут є тільки Анна); в трактаті про Польщу цієї звістки немає; М. С., т. 1, с. 378 (Альдона тут уперше з’явилась і звідси звідси поширилась); Й. Б., т. 1, с. 370 (тут є й Альдона); Г-П, с. 121, 317 (але без Альдони, тільки з Анною) |
ГЛ-21 | 6836. 1328 | Висвячено митрополита Феогноста (патріархом Ісайєю) | НикЛ, т. 10, с. 195 | |
ГЛ-22 | В той час за Ольгерда постраждали у Литві три мученики: Євстафій, Антоній, Іоан, як про те докладніше – у їх житії | Житіє [докладніше: Флоря Б. Н., Шлевис Г. . – Православная энциклопедия, т. 2, с. 666 – 668.] | ||
ГЛ-23 | 6841. 1333 | Після смерті Владислава Локотка поляки поставили собі королем його сина Казимира Великого |
Кром., 251 (+); Март. Біл., 217 (+); |
М. К., т. 1, с. 595; О. Г., Польща, арк. 31 – 31 зв.; також Г-П, с. 121; М. С., т. 2, с. 15; Й. Б., т. 1, с. 388 |
ГЛ-24 | 6847 [1339]. 1329 | Одна панна народила разом 12 дітей, 11 померли, а один виріс і став біскупом |
Кром., 260 (–); Март. Біл., 225 (–); Гвагн. О Польщі, 71 (–); |
У М. К. такого немає (т. 1, с. 601 – 602); О. Г., Польща, арк. 31 зв. (є запис за 1339 р., але такої звістки там немає); також у Г-П такого немає (с. 122); У Й. Б. такого немає (т. 1, с. 392) |
ГЛ-25 | 6848. 1340 | Прийшов з Орди Семен Іванович на велике княжіння Московське | НикЛ, т. 10, с. 212 | |
ГЛ-26 | Польський король Казимир у квітні пішов на Русь, захопив і пограбував Львів |
Кром., кн. 11, 263 (+); Март. Біл., 228 (+) |
М. К., т. 1, с. 603 – 604 (з усіма подробицями, наявними в ГЛ, зокрема, із вказівкою на квітень); М. С., т. 2, с. 20 (і тут з усіма подробицями, мабуть з М. К.); О. Г., Польща, арк. 31 зв.; також Г-П, с. 122 (у ГЛ – докладніше); Й. Б., т. 1, с. 392 (у ГЛ – докладніше) |
|
ГЛ-27 | Казимир під час жатви прийшов знову і захопив Володимир, Перемишль, Галич, Лович, Санок, Луків, Любачів, Теребовлю та інше |
М. К., т. 1, с. 604 (із вказівкою на жнива); О. Г., Польща, арк. 31 зв.; також Г-П, с. 122 (у ГЛ – докладніше); М. С., т. 2, с. 20 (з усіма подробицями, наявними в ГЛ, зокрема, із вказівкою на жнива); Й. Б., т. 1, с. 392 (у ГЛ – докладніше, перелік земель – як в О. Г.) |
||
ГЛ-28 | Казимир зібрав сейм, поділив Руську землю на повіти й воєводства, зрівняв руську шляхту у вольностях із польською, |
Кром., кн. 12, 264 (+); Март. Біл., 228 (–) |
М. К., т. 1, с. 605 (немає згадки про сейм); М. С., т. 2, с. 20 – 21 |
|
ГЛ-29 | обмурував муром Львів |
М. К., т. 1, с. 643; Й. Б., т. 1, с. 413; Г-П, с. 124 (в О. Г. такого немає) |
||
ГЛ-30 | І так ці повіти й донині залишаються при польських королях |
О. Г., Польща, арк. 31 зв. – 32; також Г-П, с. 122; Й. Б., т. 1, с. 392; |
||
ГЛ-31 | Ольгерд оженився з Юліаною, дочкою вітебського князя, і заради неї охрестився, і мав з нею шість синів |
М. С., т. 2, с. 57 (точно як у ГЛ, без дати); У НикЛ, т. 11, с. 26 названі поіменно п’ять синів Ольгерда від першої дружини (імені й роду якої в НикЛ немає) |
||
ГЛ-32 | 6851 [1343] | Перемиський староста Дашко і Данило Острозький збунтувались, закликали татар, але Казимир не допустив їх за Віслу |
Кром., кн. 12, 266 (+); Гвагн., О Польщі, 73 (–) |
М. К., т. 1, с. 609 – 610 (без дати); Й. Б., т. 1, с. 395 (під 1344 роком); Г-П, с. 122 – 123 (під 1348 роком); В усіх трьох книгах – докладніше, у ГЛ скорочено |
ГЛ-33 | 6853. 1345 | Ольгерд та Кейстут повстали проти Євнута. Кейстут захопив був Вільно. Євнут утік до лісу, там його схопили і привели до Кейстута. Кейстут посадив Євнута у поруб, але Євнут утік |
Гвагн., О Литві, 24 (+); Март. Біл. (+); Кром., 264 (+) |
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 9 – 10; О. Г., Литва, арк. 11 зв. (дата перед 1327 р.); також Г-П, с. 317 (звістка не датована); М. К., т. 1, с. 604 – 605 (дуже коротко, зокрема, немає згадки, що Євнута ув’язнено; у ГЛ ширше); с. 707 – 708 (докладніше, зі згадкою про ув’язнення); М. С., т. 2, с. 2 – 3 (під 1329 роком); Й. Б., т. 1, с. 448 (звістка не датована) |
ГЛ-34 | і прибіг до Семена, московського князя, і там охрестився як Іоан | НикЛ, т. 10, с. 216 (звідси й дату взято) | ||
ГЛ-35 | 6857. 1349 | Любарт Гедимінович оженився, узяв з Москви дочку Костянтина, сестричну московського князя Семена Івановича | Стрийк., кн. 12, 424 (–) | НикЛ, т. 10, с. 221 |
ГЛ-36 | Ольгерд після смерті першої дружини оженився з Марією, дочкою Михайла Олександровича, князя московського | Кром., кн. 12, 266 (–) |
М. К., т. 1, с. 709; О. Г., Литва, арк. 12 зв.; також Г-П, с. 319; Й. Б., т. 1, с. 449; В цих 3 книгах однаково: Марія – дочка тверського князя – 12 синів; М. С., т. 2, с. 57 – 58 (Марія – дочка тверського князя – 6 синів, без дати); НикЛ, т. 10, с. 221 (звідси й дата 6857 р., але у ГЛ тут усе безнадійно переплутано). |
|
ГЛ-37 | Волинь хотіла відділитися від короля Казимира, але була приборкана мечем | Й. Б., т. 1, с. 397 (боротьба Казимира проти Любарта і Кейстута за Волинь; у ГЛ радикально скорочено) | ||
ГЛ-38 | Невдовзі Литва почала боротьбу за Волинь з ляхами | Й. Б., т. 1, с. 398 – 399 (датовано окресом 1351 року; у ГЛ радикально скорочено) | ||
ГЛ-39 | 6862. 1354 | Сів на великому княжінні Московському Іван Іванович, брат Семена, повелінням татарського царя Чамбека | НикЛ, т. 10, с. 227 | |
ГЛ-40 | Помер митрополит Феогност | НикЛ, т. 10, с. 226 (під 6861 роком) | ||
ГЛ-41 | 6863. 1355 | Висвячено митрополита Олексія (патріархом Філофеєм) | НикЛ, т. 10, с. 227 (під 6862 роком) | |
ГЛ-42 | Олексій з благословення патріарха установив день пам’яті литовських мучеників – 14 квітня | День пам’яті їх – справді 14 квітня, але встановив його не митрополит Олексій у 1355 р., а патріарх Філофей у 1374 р. [Флоря, Шлевис] | ||
ГЛ-43 | Святі мощі митрополита лежать у Москві | НикЛ, т. 11, с. 35 | ||
ГЛ-44 | 6865. 1357 | Олексій покликаний від татарського царя Чамбека, або Амурата – вилікувати його жінку Тайдулу. Олексій прийшов, співав молебень і вилікував | НикЛ, т. 10, с. 229 | |
ГЛ-45 | В той же час – 18 квітня – у Москві свічка сама загорілася | НикЛ, т. 10, с. 229 (але тут немає вказівки на 18 квітня) | ||
ГЛ-46 | Олексія ж відпустили з великою честю. | НикЛ, т. 10, с. 229 | ||
ГЛ-47 | 6867. 1359 | Сів на княжінні московському Дмитро Іванович, онук Іванів, праонук Данилів, від татарського царя Набруса | НикЛ, т. 10, с. 231 (дослівно такого немає) | |
ГЛ-48 | 6869. 1361 | У Києві на княжінні Федір | НикЛ, т. 10, с. 205 (із Повісті про Василя Каліку під 1331 р.) | |
ГЛ-49 | Цього ж року поставили у Львові першого біскупа Кристина | Кром., кн. 12, 267 (+) |
М. К., т. 1, с. 632; М. С., т. 2, с. 34; Й. Б., т. 1, с. 408 |
|
ГЛ-50 | 6870. 1362 | Московський князь Дмитро зігнав з Галича Московського [розумій – не прикарпатського Галича] князя Дмитра, зі Стародуба Іоана | НикЛ, т. 11, с. 2 | |
ГЛ-51 | Ольгерд побив трьох цариків татарських, і вигнав татар з Поділля | Гвагн., О Литві, 26 (+) |
Лит5Л: Повість про Подільську землю, епізоди 1 – 5; О. Г., Литва, арк. 12 зв.; також Г-П, с. 318 (без певної дати); М. С., т. 2, с. 7 (під 1331 роком); НикЛ, т. 11, с. 2 (під 6871 роком) |
|
ГЛ-52 | Цей Ольгерд й інші руські держави прийняв під свою владу, і Київ у Федора відібрав і посадив у ньому свого сина Володимира. І почав володіти тими, кому його предки давали данину | НикЛ, т. 11, с. 85 (згадка про князювання Володимира Ольгердовича в Києві, під 6892 роком) | ||
ГЛ-53 | 6874. 1366 | 7 квітня в 3-й годині дня було затемнення сонця | НикЛ, т. 11, с. 7 | |
ГЛ-54 | 6875. 1367 |
Московський князь Дмитро виступив проти тверського князя Михайла Олександровича, заманив його обманом і схопив. Почувши погані для себе новини з Орди, відпустив Михайла, але потім розкаявся і пішов на Михайла війною. Михайло побіг до свого зятя Ольгерда, просячи допомоги |
Гвагн., О Литві, 26 (– стосується наступного епізоду 55) | НикЛ, т. 11, с. 10 |
ГЛ-55 | Ольгерд раптово напав на Дмитра в Москві, але потім помирився |
НикЛ, т. 11, с. 10 – 11, 14; О. Г., Литва, арк. 12 зв.; також Г-П, с. 318 – 319 |
||
ГЛ-56 | 6878. 1370 | Польський король Казимир був названий Великим не задля хоробрості, але задля мудрості; зміцнив мурами багато міст, надав різним народам у Польщі права й вольності | Кром., 263, 279 – 281 (+) |
М. К., т. 1, с. 641; Г-П, с. 124; Й. Б., т. 1, с. 413; (цей фрагмент з некрологу Казимира у ГЛ сильно скорочено) |
ГЛ-57 | Мав за жінку жидівку Естер і заради неї дав права жидам |
М. К., т. 1, с. 644; Й. Б., т. 1, с. 414 – 415 |
||
ГЛ-58 | Того ж року і помер, і по ньому настав його сестрінок Людовік угорець |
М. К., т. 1, с. 641 (смерть Казимира), 649 (Людовік королем); О. Г., Польща, арк. 32; також Г-П, с. 124, 126; М. С., т. 2, с. 44 (смерть Казимира), 46 (Людовік королем); Й. Б., т. 1, с. 412 (смерть Казимира); 417 (Людовік королем) |
||
ГЛ-59 | 6882. 1374 | Помер митрополит Олексій, його святі мощі лежать у Москві |
НикЛ, т. 11, с. 29 – 35 (ціла повість з нагоди смерті Олексія, під 6886 роком). У ГЛ – помилкова дата |
|
ГЛ-60 | 6884. 1376 | Король Людовік поставив перших біскупів у Перемишлі та Володимирі | Кром., кн. 13, 291 (+) |
М. К., т. 1, с. 668 (вище, на с. 665 – дата 1376 р., а далі, на с. 670 – 1378 р.); М. С., т. 2, с. 54 (1377 р.); Й. Б., т. 1, с. 433 (перед тим, на с. 430, зазначена дата – 1376 р., а далі, на с. 434 – 1377 р.); Г-П, с. 128 (в епітафії Людовику під 1382 р.; текст у ГЛ відмінний від Г-П) |
ГЛ-61 | Висвячено митрополита Пимена (патріархом Нілом), але Дмитро Московський його не прийняв. І мав [Пимен] великі сварки з митрополитом Кіпріаном, який був висвячений після нього, але на митрополії не сидів |
В ГЛ маємо резюме «Повісті про Митяя» з НикЛ, т. 11, с. 35 – 41; наведені в ГЛ подробиці – с. 40 – 41. |
||
ГЛ-62 | 6886. 1378 | Німець у Венеції винайшов вогняну стрільбу та бронзові гармати | М. С., т. 2, с. 56 | |
ГЛ-63 | Висвячено митрополита Кіпріана (патріархом Нілом) | НикЛ, т. 11, с. 40 | ||
ГЛ-64 | 6889. 1381 | Ягайло, князь литовський, мав великі суперечки за Литовське князівство зі своїм стриєм Кейстутом, а потім з його сином Вітовтом. Але потім Ягайло з Вітовтом помирилися |
Кром., кн. 13, 294 (– не в 13-й кн.!); Гвагн., О Прусії, 45 (–); Кром., О Прусії, 53 (–) |
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 18 – 57; М. К., т. 1, с. 707 – 711 (дата 1381 р. на с. 709; тут нема згадки про укладення миру); О. Г., Литва, арк. 13 – 13 зв.; також Г-П, с. 319 – 320; Й. Б., т. 1, с. 449 – 452; М. С., т. 2, с. 60 – 67; Оповідання, подане у 3 останніх книгах, у ГЛ кардинально скорочено |
ГЛ-65 | 6892. 1384 | Висвячено митрополита Діонісія (патріархом Нілом), але й він не сидів на митрополії | НикЛ, т. 11, с. 84 – 85 | |
ГЛ-66 | 6894. 1386 | Після смерті польського короля Людовіка Ягайла обрано польським королем, і дано за жінку Ядвігу Людвигівну, з нею й був коронований |
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 58 – 60; М. К., т. 1, с. 718 – 719; О. Г., Литва, арк. 14; Польща, арк. 34; також Г-П, с. 320 – 321 (Литва); с. 131 (Польща); (у ГЛ дуже подібно до написаного в розділі «Литва») М. С., т. 2, с. 74 – 75; Й. Б., т. 1, с. 473 – 475 (у ГЛ – рішуче скорочено) |
|
ГЛ-67 | А його брат Скиргайло залишився на Литовському князівстві, і з ним Вітовт мав велику суперечку за те князівство |
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 70 – 81; М. К., т. 1, с. 723 (надання Литви Скиргайлу), 724 (боротьба Вітовта); О. Г., Литва, арк. 15 зв. – 16; також Г-П, с. 324; М. С., т. 2, с. 81; Й. Б., т. 1, с. 479; |
||
ГЛ-68 | 6895. 1387 | Ягайло знову прийшов у Литву, у Вільно, і там навернув на християнство всю Литву і Жмудь, а щоб були охочіші до хрещення, давав кожному охрещеному білий одяг |
Март. Біл., 179 (+); Кром., кн. 15, 322 (+); Гвагн., О Польщі, 88 (+); О Литві, 31 (+); Стрийк. (+) |
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізод 61
М. К., т. 1, с. 722; О. Г., Литва, арк. 15; Польща, арк. 34; також Г-П, с. 322 – 323 (Литва), с. 132 (Польща); М. С., т. 2, с. 78 – 79 (у ГЛ рішуче скорочено); Й. Б., т. 1, с. 477 – 478 (у ГЛ рішуче скорочено) |
ГЛ-69 | В той же час усіх богів литовських викоренив, |
О. Г., Литва, арк. 15; також Г-П, с. 323; М. С., т. 2, с. 79; Й. Б., т. 1, с. 478; |
||
ГЛ-70 | і першого біскупа Андрія у Вільні поставив |
М. С., т. 2, с. 80 (з іменем Андрія); Й. Б., т. 1, с. 478 (з іменем Андрія); Г-П, с. 132 (без імені єпископа) |
||
ГЛ-71 | В той час багато чільних князів і панів у Литві, і всі брати Ягайла, і його мати були православної грецької віри, котрі тоді обумовили, щоб їм ніхто насильства у вірі не чинив | |||
ГЛ-72 | 6897. 1389 | Помер московський князь Дмитро Іванович, і настав по ньому його син Василь, від татарського царя Тохтамиша | Резюме великої повісті: НикЛ, т. 11, с. 108 – 121. | |
ГЛ-73 | Помер митрополит Пимен | НикЛ, т. 11, с. 101, 121 | ||
ГЛ-74 | 6898. 1390 | Московський князь Василь Дмитрович узяв за жінку Софію, дочку Вітовта |
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 82 – 85; НикЛ, т. 11, с. 123 – 124 (під 6899 роком); М. С., т. 2, с. 94 (без дати, але після того епізоду 75) |
|
ГЛ-75 | 6900. 1392 | Ягайло закликав Вітовта і помирився з ним і посадив на Литовському князівстві |
Кром., кн. 15, 322 (+); Март. Біл., 278 (+); Гвагн., О Литві, 37 (+) |
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 86 – 90; М. К., т. 1, с. 735 – 736 (з датою 1392 р.); О. Г., Литва, арк. 16 зв. (дата 1392 р.); Г-П, с. 325 (близько до ГЛ, без дати); М. С., т. 2, с. 93 – 94 (без дати, після подій 1391 р.), с. 95 (дата 1392 р.); Й. Б., т. 1, с. 487 |
ГЛ-76 | Скиргайло розгнівався і почав суперечку з Вітовтом за князівство, але Ягайло їх помирив і дав Скиргайлу Кременець, Стародуб, Троки |
М. К., т. 1, с. 736; О. Г., Литва, арк. 17; також Г-П, с. 326 (дуже близько до ГЛ); М. С., т. 2, с. 95, 98; Й. Б., т. 1, с. 487 – 488 (про ті самі події, але далеко від тексту ГЛ, і немає міст, наданих Скиргайлу) |
||
ГЛ-77 | Вітовт пішов на Київ і вигнав Володимира Гедиміновича, а Київ віддав Скиргайлу |
Лит5Л: Діяння Вітовта, епізоди 18 – 23; М. К., т. 1, с. 737; О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 326 (тут не вказано по-батькові Володимира); М. С., т. 2, с. 102 – 103; Й. Б., т. 1, с. 488 (тут не вказано по-батькові Володимира); Гедиміновича – помилкою замість Ольгердовича! |
||
ГЛ-78 | Вітовт узяв Поділля і віддав королю Ягайлу |
Лит5Л: Повість про Подільську землю, епізоди 29 – 42; М. К., т. 1, с. 738 – 739 (з датою 1394 р. і згадкою про передачу Поділля Ягайлу); О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 327 (досить близько до ГЛ); М. С., т. 2, с. 104 (виразно сказано, що Поділля приєднане до Литви); Й. Б., т. 1, с. 488 – 489 (докладніше, далеко від ГЛ); |
||
ГЛ-79 | Свидригайло, брат Ягайла, утік до пруських крижаків і з ними наробив багато зла у Литві |
М. К., т. 1, с. 736; О. Г., Литва, арк. 17; також Г-П, с. 326 (у ГЛ – скорочено); М. С., т. 2, с. 98; Й. Б., т. 1, с. 489 (докладніше і далі від ГЛ) |
||
ГЛ-80 | 6904. 1396 | Київський князь Скиргайло Ольгердович був отруєний |
Лит5Л: Діяння Вітовта, епізоди 27 – 32; М. К., т. 1, с. 737; О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 326; М. С., т. 2, с. 103; Й. Б., т. 1, с. 488; |
|
ГЛ-81 | Фомою Святогорцем | Лит5Л: Діяння Вітовта, епізод 27 | ||
ГЛ-82 | і покладений у церкві Печерській у головах святого Феодосія. | Лит5Л: Діяння Вітовта, епізод 34 | ||
ГЛ-83 | (Лядські літописці кажуть, що у печері покладений.) |
М. К., т. 1, с. 737; О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 326; М. С., т. 2, с. 103; Й. Б., т. 1, с. 488; |
||
ГЛ-84 | Вітовт посадив на Київському княжінні Іоана Ольгимонтовича, або Борисовича |
Лит5Л: Діяння Вітовта, епізод 35; О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 326 (тільки: Ольгимонтового сина); М. К., т. 1, с. 738 (Яна, Ольгимонтового сина); М. С., т. 2, с. 104 (Івана Ольгимонтовича); Й. Б., т. 1, с. 488 (Яна, Ольгимонтового сина); |
||
ГЛ-85 | Цей Іоан потім віддав дочку Софію за Ягайла, польського короля, в 1419 р. |
М. С., т. 2, с. 159 – 160 (1422 р., Софія – дочка кн. Андрія Івановича Гольшанського); Й. Б., т. 1, с. 574 (тут Софія названа тільки дочкою київського князя; вище, на с. 567, поставлена дата – 1419 р.; наступна дата 1424 р. – на с. 582 – відноситься до шлюбу та коронації Софії); Г-П, с. 139 (під 1424 р.) |
||
ГЛ-86 | 6905. 1397 | Вітовт переміг татар і оселив одну орду біля Вільно |
Кром., кн. 15, 327 (+); Март. Біл., 281 (+); Гвагн., О Польщі, 90, О Литві, 37 (+) |
М. К., т. 1, с. 749; О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 133, 327; М. С., т. 2, с. 111; Й. Б., т. 1, с. 495 |
ГЛ-87 | Татарський цар Темір-Кутлуй, | НикЛ, т. 11, с. 172 | ||
ГЛ-88 | тобто Тамерлан, переміг турецького царя Баязета, закував його у золоті кайдани і всадив до залізної клітки, |
О. Г., Литва, арк. 18 (з датою 1397 р.); також Г-П, с. 327; Й. Б., т. 1, с. 495 (тільки без золотих кайданів) |
||
ГЛ-89 | а коли сідав на коня, ступав на плечі Баязета як на підніжжя | Й. Б., т. 1, с. 496 («і по ньому на коня сідав») | ||
ГЛ-90 | Помер митрополит Діонісій, який не сидів на митрополії |
НикЛ, т. 11, с. 85 (6893 р., загальна згадка), 86 (6894 р., запис про смерть, з іменем патріарха Ніла). У ГЛ – помилкова дата |
||
ГЛ-91 | 6906. 1398 | Едигей, гетьман Тамерлана, здобув місто Кафу в Тавриці | Й. Б., т. 1, с. 496 (Едигей – гетьман Тамерлана), 497 (татари здобули Кафу в Тавриці). У Бельського ця подія датована 1398 роком | |
ГЛ-92 | 6907. 1399 | Татарський цар Тамерлан пішов на Руську землю. Проти нього вийшов Вітовт і був переможений на Ворсклі |
Кром., кн. 15, 328 (+); Март. Біл., 282 (+) |
М. К., т. 1, с. 750 – 752 (без певної дати)
О. Г., Литва, арк. 18; також Г-П, с. 133, 327 – 328 (тут датовано 1397 р.); М. С., т. 2, с. 112 – 117 (тут датовано 1397 р.); Й. Б., т. 1, с. 495 – 497 (тут датовано 1398 роком); до Бельського дещо додано з НикЛ, т. 11, с. 174 (зокрема, тут датовано 6907 роком); |