Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Пам’ятки / Статті для енциклопедій / Спаса на Берестові церква

Спаса на Берестові церква

Микола Жарких

Спаса на Берестові церква – пам’ятка архітектури Київської Русі. Знаходиться у Києві на вул. Лаврській, 5.

Церква – єдиний надійний орієнтир для давньої місцевості Берестове. В ньому знаходився княжий двір, у якому 15.07.1015 помер князь Володимир Святославич.

Від 1072 до 1231 письмові джерела згадують Спаський монастир.

Час побудови церкви та її призначення залишаються дискусійними. Обстеження збережених давньоруських частин показало, що церква будувалась у два етапи, між якими є різниця у будівельному матеріалі, техніці та композиції будівлі. Церкву традиційно датують часом правління в Києві князя Володимира Мономаха (1113 – 1125), але сам він похований не тут, а в Софійському соборі. Можна припускати як більш ранній час початку будівництва (бл. 1072 р.?), так і більш пізній час його остаточного завершення.

У 1157 в церкві був похований київський князь Юрій Володимирович (Довгорукий). Поховання не збереглося, в 1947 з нагоди 800-річчя першої письмової згадки про Москву в церкві споруджено умовний надгробок (кенотаф).

В давньоруський час церква мали три нави з нартексом, у південній частині якого знаходились сходи на хори. Церква була розписана фресками, частина яких збереглась. Після зруйнування Києва татарами (1240) церква занепала і була частково розібрана. Від давньої будівлі лишився тільки нартекс.

В 1640-х роках за митрополита П. Могили церква була реставрована, зі сходу до нартексу прибудовано нові апсиди з готичними нервюрними склепіннями, виконано нові фрескові розписи, зокрема, композицію Деісус (Моління) з ктиторським портретом П. Могили.

Наприкінці 17 – на початку 18 ст. до західної стіни нартексу прибудовано шестикутний у плані притвор в стилі українського бароко. В 1813 – 1814 р. до цього притвора прибудовано двоярусну дзвіниці в стилі класицизму (архіт. А. І. Меленський).

У 20 – на поч. 21 ст. церква неодноразово привертала увагу дослідників та реставраторів. У 1920-х роках церква увійшла до складу Всеукраїнського музейного містечка з і того часу використовується як музей. Від 1990 вона перебуває під патронатом ЮНЕСКО (як складова частина номінації № 527 (Софійський собор та пов’язані монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра).

Література

Кабанець Є. П. Дослідження стінопису церкви Спаса на Берестові. В кн.: Реставрація музейних пам’яток в сучасних умовах: проблеми та шляхи їх вирішення, К., 1998 р., с. 58 – 60.

Годованюк О. М. Церква Спаса на Берестові. В кн.: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 44.

Гончар В. М. Церква Спаса на Берестові: нові архітектурно-археологічні дослідження. – Київська старовина, 2002 р., № 1, с. 36 – 50.

Сердюк О., Гуцуляк Р., Коренюк Ю., Скляр С. та виконання невідкладних консерваційних робіт на церкві Спаса на Берестові. В кн.: Культурна спадщина Києва, К., 2003 р., с. 56 – 62.

Ілюстрації

Загальний вигляд з півдня. Фото М. І. Жарких 7 листопада 2008 р. План церкви після реставрацій 17 – 19 ст. З кн.: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 44. Моління (з ктиторським портретом П. Могили внизу ліворуч). Фреска церкви Спаса на Берестові у Києві. 1644 – 1646 рр. З кн.: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 204.

8 – 9.04.2019

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 20

Модифіковано : 15.05.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.