Розділи 1151 – 1200

Микола Жарких

1151. Се рід і поминання святійшого патріарха
Мелетія Ахридонського (с. 96)

Ієрея Соломона, інокиню Магдалину.

Для коментування цього запису цінні вказівки дала мені Віра Ченцова, за що знову висловлюю їй щиру вдячність.

Ахридонський – з міста у сучасній Македонії. Там була резиденція церковного адміністратора, котрий мав титул автокефального архієпископа. Цей титул сучасні церковні діячі Охрида та дослідники вважають рівним титулу патріарха.

Так було і в 17 ст. Бачимо, що патріархом титулувався Афанасій (правив в 1596 – 1615 рр., з перервами) [Макушев В. Болгария под турецким владычеством. – Журнал Министерства народного просвещения, 1872 г., № 9-10, с. 327 – 329], Авраамій (правив у 1629 – 1644? рр., патріархом звався під час приїзду до Москви в 1634 р.) [Каптерев Н. Ф. Ахридские архиепископы и подчиненные им иерархи различных кафедр, являвшиеся в Москву за милостыней в 16, 17 і в начале 18 столетия. – «Прибавления к творениям св. Отцов», 1888 г., ч. 41, кн. 1, с. 111], Харитон (правив в 1643 – 1650? рр., патріархом його назвав молдавський господар Василь Лупул у 1645 р. у листі до Москви [там само, с. 117]]). І цей титул ніде не викликав заперечень, тобто визнавався як синонім основного титулу архієпископа.

Про «нашого» Мелетія – другого архієпископа такого імені – знаємо, що він правив недовгий час у 1676 – 1677 рр. [Снегаров И. История на Охридската архиепископис-патриаршия. – София: 1995 г., т. 2, с. 202]. З престолу архієпископа він зійшов досить швидко і 9 липня 1686 року опинився у Сівську, на кордоні Московської держави з Україною. Там він розповів, що хоче приїхати в Москву для лікування. У Москві він розповів про себе більше: полишивши свій уряд, він мандрував через Константинополь, Угорщину і Молдавію до Польщі. Там він захворів, але доїхав до Ніжина, і тут прожив цілих 5 років і 9 місяців (тобто десь з кінця 1680 р.) при церкві св. Михаїла (ця і нині є в Ніжині). В московських документах він титулувався «преосвященним архієпископом Мелетієм, нареченим патріархом Ахридона града».

Попри дуже прикрий для Мелетія донос єрусалимського патріарха Досифея – мовляв, «скинутого архієпископа ахридонського, до того ж утікача, який тішиться іменем патріарха, – як лицеміра треба піддати єпітимії», – Мелетія допустили до царя Івана Олексійовича і дали жалування [Каптерев, с. 119 – 123]. І. Снегаров додає, що на Москві Мелетію заборонили зватись патріархом [с. 203] – з посиланням на Каптерева, де такої подробиці зовсім немає. Видно тільки, що Мелетій був відпущений з Москви знову в Україну. Подальша його доля невідома.

Отже, запис у ВС належить цьому Мелетію і зроблений він улітку 1685 року (між записами з твердими датами квітня і вересня цього року). Маємо новий штрих до його біографії. Можливо, від приїжджав до лаври у сподіванні на зцілення своєї хвороби від печерських святих…

1152. Се рід і поминання раби божої інокині
Єлизавети Білецької Сасенівни (с. 96)

13 імен чоловіків і жінок впереміш.

1153. Монастиря Печерського. Сей рід і поминання ієромонаха Юстина Васильовича (с. 96)

15 імен чоловіків і жінок впереміш.

1154. З монастиря Михайлівського. Сей рід і поминання інокині Матрони (с. 96)

Інокиню Єлизавету, Василя.

Ще одна згадки жіночого монастиря при Михайлівському Золотоверхому монастирі.

1155. З Прилуки (с. 96)

Меланію.

1156. Запорожець. Се рід і поминання раба божого Мартина Чорного, козака запорозького (с. 96)

Євстафія, Параскевію, Гаврила, Домникію.

1157. З Сум. Сей рід і поминання раба божого
Федора Мельника з Сум (с. 96)

6 імен чоловіків і жінок впереміш.

1158. Сіє поминання раби божої Анни Олексіївої Неділчихи з Конотопу (с. 96)

6 імен чоловіків і жінок впереміш.

1159. Року АХПЄ [1685]. Сей рід і поминання Марії Прокопихи із Змієва Верцелківна (с. 96)

13 імен чоловіків і жінок впереміш.

1160. З Харкова. Сей рід і поминання Сидора Заярного (с. 96)

7 імен чоловіків і жінок впереміш, з них останні 5 дописані пізніше.

1161. Сей рід і поминання Самуїла Леонтієвича
з Нових Млинів (с. 96)

21 ім’я чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Іоана (в 2-й позиції), ієрея Андрія (3), ієрея Іллю (4), младенця Василя (11), младенця Михайла (12), младенця Семена (13), младенця Григорія (14), мл Євдокію (15), мл Марію (16), мл Ірину (17), мл Анастасію (18), младенця Іоана (19), младенця Петра (20).

1162. З Чернігова два. Се рід і поминання раба божого пана Іоана Утви обивателя Чернігівського (с. 96 – 97)

(1) 7 імен чоловіків і жінок впереміш.

(2) 4 імені чоловіків і жінок впереміш – дописані пізніше.

1163. Сей рід і поминання раба божого Самуїла Сазика, послушника Печерського (с. 97)

Бориса, Іоана, Герасима.

1164. Року АХПЄ [1685]. Сей рід і поминання раба божого Петра Некрашевича, конюшого монастиря Печерського (с. 97)

5 імен чоловіків і жінок впереміш.

1165. Року АХПЄ [1685]. Іоанівни Сивожковни
з міста Скали (с. 97)

Розділ складається з самого заголовку. – я думаю сучасна Скала-Подільська в Тернопільській області.

1166. Сей рід і поминання інокині Митродори
з Михайлівського монастиря (с. 97)

Митродору, Юстину, Анну.

1167. Се рід і поминання Михайла,
послушника Печерського (с. 97)

Костянтина, Євдокію, Михайла, Ксенію.

Над заголовком цього розділу – писарська помітка: «Не пиши у великий пом’яник» (слід думати, пом’яник Успенського собору лаври).

1168. Се рід і поминання Анастасії попаді з Прилуки, Крачковщанки (с. 97)

7 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Матфея (1). Оце вперше у ВС маємо запис попаді.

1169. Року АХПЄ [1685] місяця септеврія. З Опошного. Се рід і поминання Василя Івановича з Опошного, а родич з Брацлава (с. 97)

Ієрея Іоана, Анастасію, Василя, Анну.

1170. Року АХПЄ [1685] місяця септеврія. Се рід і поминання Андрія Каїна з міста Кричева (с. 97)

Андрія, Устинію.

1171. Рід пана Фоми Тиховця з Києва (с. 97)

Кирила, Агафію, Євдокію.

1172. З Києва. Сіє поминання Пантелеймона Бойченка (с. 97)

6 імен чоловіків і жінок впереміш.

1173. Рід ієромонаха Каліста, послушника Печерського, бывшего протопопа Менского Костянтина Стефановича Козловського, і синів його ієреїв Федора, Петра і Костянтина. Року АХПЄ [1685] септеврія КГ [23] вписав (с. 97)

42 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієромонаха Іоана убитого (5), ієрея Якова (6), інокиню Серафимію (7), інокиню Євфимію (8), інокиню Олену (9), інокиню Антоніду (10), інокиню Тавифу (11), мл Феодосію (13), ієромонаха Лаврентія (14), монаха Пахомія (24), младенця Григорія (25), младенця Василя (26), мл Олену (27), младенця Іоана (28), мл Стефаниду (29), мл Анастасію (30), младенця Йосифа (31), мл Євдокію (32), ієрея Тимофія (35), ієрея Іоана (37), младенця Олександра (40), младенця Григорія (41), мл Агафію (42).

1174. Сей рід і поминання раба божия Павла,
старця з шпиталю (с. 97)

Іллю, Параскевію, Семена, Самуїла.

1175. Сей рід і поминання раби божої інокині Онисії монастиря Печерського (с. 97)

10 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо младенця Василя (6), мл Агафію (7).

1176. Року АХПS [1686] місяця февраля дня К [20]. Сей рід і поминання раба божия Герасима Мисниченка з Обуховщини (с. 97)

6 імен чоловіків і жінок впереміш. – назва трьох сіл у сучасній Білорусії. Окрім того, назва може означати «з району Обухова», як і нині вживаються топоніми на -щина.

1177. Із Чернівців. Сіє поминання Агафії Сидорихи
(с. 98)

Василя, Феклу, Агафію.

Чернівці можуть позначати як районний центр у сучасній Вінницькій області, так і місто на Буковині.

1178. Року АХПЄ [1685] місяця декабря К [20].
Сіє поминання раба божия Іоакима Софроновича, райці Київського (с. 98)

34 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо мл Анну (9), мл Устимію (10), младенця Афанасія (11), младенця Олексія (12), мл Марію (13), мл Євдокію (14), монаха Сильвестра (32).

Розділ досить виразно показує, що записи у ВС можуть трохи порушувати хронологічний порядок. Це свідчить, що вони переносились у синодик з тимчасових аркушів.

1179. Сіє поминання раба божия Іллі з села Слобідки Печерського монастиря (с. 98)

Парфенія, Іллю.

Можна думати, що ця слобідка позначена на плані Києва 1695 р. (див. розділ 891).

1180. Року АХПS [1686]. З Прилуки. Сіє поминання раба божия ієрея Андрія протопопа Прилуцького
(с. 98)

(1) Ієрея Андрія, Лук’яна, Анну, мл Анну.

(2) Младенця Василя, Єфросинію, Агафію, Марію – дописані пізніше.

1181. З села Здовбиці з-під Острога. Се поминання раба божия Федора Пріся (с. 98)

5 імен чоловіків і жінок впереміш. – село в сучасному Здолбунівському районі Рівненської області, неподалік Острога. Є ще інша Здовбиця у Дубенському района, вона далі від Острога.

1182. Року АХПS [1686]. Сіє поминання раби божої інокині Макарії монастиря Фроловського, родом з Носовки Павлової (с. 98)

Павла, інокиню Макарію, інокиню Агафію.

Після цього розділу йдуть дві писарські помітки: «Не пиши у великий пом’яник» (як вище, розділ 1167) та «Сіє рід написан вкупі з Ніжина в Каяненковом» (неясно, що це значить).

1183. З села Клобинини Слободи з-під Мстиславля.
Сіє поминання раба божия Филипа Смолянина (с. 98)

Андрія, Феодору.

Де була ця Клобинина Слобода – я дошукатись не зміг.

1184. З містечка з Прудкова з-під Смоленська.
Сіє поминання раба божого Іоана Васильовича (с. 98)

Василя, Анну.

Маленька деревня (раніше – Прудково) – знаходиться в сучасному Трубчевському районі Брянської області, це досить далеко від Смоленська. У Смоленській області є три села з назвою Прудки, а немає Прудково. Куди б могло подітись ціле містечко?

1185. Зі Срібного. Сіє поминання раба божия
Федора Мартиновича (с. 98)

Мартина, Марія, Анну, мл Анну.

1186. Сіє поминання раби божої Василиси Іванихи
з Корця (с. 98)

Анастасію, Катерину.

1187. Сіє поминання раби божої Наталі Григорової Хвадевої з Гадяча (с. 98)

8 імен чоловіків і жінок впереміш.

1188. Сіє поминання раби божої інокині Ангелини монастиря паненського Печерського (с. 98)

Андрія.

1189. Рід Христини Савастянихи з Прилуки (с. 98)

5 імен чоловіків і жінок впереміш.

1190. Сіє поминання раба божого Іоана,
послушника Печерського (с. 98)

Іоана.

Після цього розділу утретє маємо помітку писаря: «Не пиши у великий пом’яник».

1191. Рід інокині Антоніди з монастиря Печерського
(с. 98)

Петра, Євдокію, Павла.

1192. Року А[Х]ПS [1686]. Сіє поминання раба божия ієрея Андрія Григоровича, Новомлинського намісника (с. 98)

5 імен чоловіків і жінок впереміш.

1193. Сіє поминання Григорія з Бродів (с. 99)

9 імен чоловіків і жінок впереміш.

1194. Того ж року, місяця мая, дня S [6]. Сей рід раба божого ієродиякона Афанасія Нижанківського з Підгір’я, з обителі Лаврова (с. 99)

29 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієромонаха Йосифа (1), ієродиякона Афанасія (2), ієрея Андрія (13), інокиню Феодосію (16). І тут в заголовку вставлена помітка писаря (учетверте): «Сего напис не пиши у пом’яник». Після імен зроблено такий запис:

Упис надав образ Новодворський до святої церкви преподобного Антонія. При строителе здо[…]тного отца Варлаама.

Тут маємо згадку про божої матері, котра почала набувати популярності в 2 пол. 17 ст. (перша тверда дата в її історії – 1677 рік). Запис ВС цікавий відносно ранньою звісткою про список цієї ікони.

1195. Сей рід раба божого ієрея
Олександра Івановича Ковалевського (с. 99)

Іоана, Марію, младенця Іоана.

1196. Року АХПS [1686] місяця мая дна КВ [22].
Всі ті люди з міста з Мирополя (с. 99)

Думаю, що цей заголовок стосується записів, що йдуть трохи далі (розділ 1198 і наступні). – містечко у сучасному Романівському районі Житомирської області.

1197. Сіє поминання іноки Магдалини
Немирівського монастиря (с. 99)

Антонія, Агафію.

1198. З міста з Мирополя Голуба. Сіє поминання Олександра Шуби (с. 99)

6 імен чоловіків і жінок впереміш.

1199. З міста з Мирополя.
Сіє поминання Омелянихи (с. 99)

6 імен чоловіків і жінок впереміш.

1200. Сіє поминання раба божого
Якова Скребця (с. 99)

Іоана, Марію, Якова, Агафію.