Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Джерельна база. Періодизація

Микола Жарких

У відповідності до настанов класиків історичної науки, наука починається з числа. Розглянемо здобич з нашого літопису, слідуючи досвіду Терехтемирова.

Розподіл звісток про Успенську скелю…

Розподіл звісток про Успенську скелю за класами

1 – достовірні джерела; 2 – достовірні джерела без згадок про Успенську скелю; 3 – фальшиві джерела

Із загального числа 60 достовірних повідомлень тільки 10 (15 %) належать до часу до 1783 року; 50 (85 %) належать до періоду після захоплення Криму Російською імперією.

Дві третини нашого літопису складають повідомлення, в яких можна було сподіватись знайти дані про Успенську скелю, але їх там не виявилось. Це дає упевненість, що нічого істотного не пропущено, і показує контекст історії Успенської скелі.

Розподіл звісток про Успенську скелю…

Розподіл звісток про Успенську скелю за роками подій

Звістки згруповані по періодах 25 років. Тому проти дати «1800 рік» стоїть число звісток (84) за 1776 – 1800 роки

В групуванні за роками подій, до яких відносяться джерела, очікувано домінує 1778-й рік, до якого відносяться документи про вихід греків з Криму. В документах цього року, як я уже відзначав, ніяких згадок про Успенську скелю нема.

Розподіл звісток про Успенську скелю…

Розподіл звісток про Успенську скелю за роками публікації

Публікації згруповані по періодах 25 років. Тому проти дати «1900 рік» стоїть число публікацій (110) за 1876 – 1900 роки

В групуванні за роками публікацій також очікувано домінує 4-а чверть 19 ст. – період найбільшої активності археографічних публікацій в Російській імперії. Малиновою лінією на діаграмі відображено накопичення даних про Успенську скелю (виведено на праву вісь). Ми бачимо, що на 1900-й рік було опубліковано 165 із загального числа 183 повідомлень, що становить 90 %. Отже, майже всі джерела, необхідні для написання реальної історії Успенської скелі, були на той час опубліковані, і можна було сідати за написання оцієї статті.

Чому ж вона не була написана в 1901, 1902… 2015 роках? Тільки через те, що історики історією не цікавляться, а фізики-теоретики (котрі одні тільки й цікавляться історією), не завжди мають можливість цим займатись. Якби Дмитро Вортман не наказав мені написати довідку про Бахчисарайський монастир для «Енциклопедії історії України» – хто зна, скільки ще років цей матеріал чекав би на осмислення.

До того ж на початку 20 ст. теоретична фізика як окремий фах ще не окреслилась, і роль фізиків-теоретиків у розвитку історичних студій належала військовим інженерам, таким як Олександр Львович Бертьє-Делагард. Він і написав дуже цінну статтю про Георгіївський Балаклавський монастир (1910), на маргінезі якої висловлено чимало міркувань про Успенську скелю.

Якою ж вимальовується історія Успенської скелі на підставі зібраних джерел? Її можна поділити на наступні періоди:

1, передісторія (15 – 16 ст.);

2, Успенська печерна церква (1596 – 1800 рр.)

3, баснословний «монастир» (1794 – 1849 рр.);

4, Успенський скит (1850 – 1921 рр.);

5, спустошення під час панування «русского мира» (1921 – 1990 рр.);

6, відродження монастиря в незалежній Україні (від 1993 р.).