Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Печерський синодик / Текст / Розділи 63 – 80

Печерський синодик

Текст

Розділи 63 – 80

Микола Жарких

63. Рід князів Масальських (с. 26)

(1) Князя Іоана.

(2) Іоана, Іону, Феодосію, Діонісія, Андрія, Іосію, Михайла, (Михайла), (Євдокію – пізніша приписка), Анастасію, Тетяну, Стефана, Феофілакта, Антоніду, Калиника, Костянтина.

(3) Князя Данила.

(4) Іоана, Пахомія, Филипа, Наума, Василису, Григорія, Семена, Захарію, Кузьму, Анну, Дарію, Авдотью, Нестора, Никиту, Понарію, Ілінарха, Самсона, Гаврила, Симона, Агрипину, Акулину, інока Іону, іноку Аксинію, Парфенія, Льва, Євдоксію, Якова ієрея, Акулину, Федора, Марію, Іоана, Соломониду, Олександра, Патрикія, Маковія, Варвару, Євфимію, Федора, Устинію, Ірину, Семена, Феодосію, Наума, Іоана, Данила, Марію, Доментія, Ананію, Феодосію, Трофима, Анну, Филимона, Аграфену, Костянтина, Єлеазара, Василя, Євдокію, Симона, Тетяну, Пелагею, Калиника.

(5) Князя Данила.

(6) Дмитра, Іону, Фалалея, Парасковію, Михайла, Федору, Євстафія, Семена.

До заголовку відноситься тільки одне ім’я князя Івана. Тільки він – незаперечний князь Мосальський. Наступні блоки – це поточні записи, куди двічі вклинюються по одному князівському імені. Про належність цих імен не можна сказати нічого певного, в роду Мосальських їх не було [Є. В., 61].

На роль князя Івана Є. Вітте пропонувала Івана Васильовича Мосальського [Є. В., 60 – 61]. Він відомий у 1528 – 1552 роках [Вольф, 234], тому не міг бути записаним в ранній частині ПС.

З числа раніших поколінь Мосальських маємо тільки двох Іванів: Івана Семеновича (згаданий в 1490 р., помер перед 1496 р. [Вольф, 233]) та Івана Федоровича (відомий в 1494 – 1508 рр. [Вольф, 231 – 232]). За хронологією нам більше підходить Іван Семенович.

64. Пана Андрія Кальницького… (с. 26 – 27)

362 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Маковія (в позиціях 42, 151), Віру (64), Жихоря (206), Батуру (209), Сосипатра (217), Кудина (303), інока Феодосія (305), Яцина (338).

Перше ім’я в переліку – Андрія – я думаю, позначає самого пана Кальницького. Вище (в розділі 33) був записаний рід пані Кальницької, але перші імена цих розділі не мають нічого спільного.

65. Жихоря… (с. 27)

Жихоря, Іоана, Федора, Батуру.

До цих 4 імен з розділу 64 дано цікаву приписку: «Не відають їм імен, а коли ся довідають, тоді їх упишу». Сюжет для історичного оповідання!

Шляхетських родів Жихорь та Батура у Бонецького немає.

66. Пан Роман Івашкович рід свій упис[ав] (с. 28)

(1) 45 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимонаха Никифора (12).

(2) Князя Михайла, князя Семена.

(3) 32 імені чоловіків і жінок впереміш.

В 1482 р. відомий Роман Івашкович, намісник путивльський [Бонецький-2, ]. Я думаю, що це якраз його рід починає цей розділ.

67. Рід пана Мишка Свирнича (с. 28)

5 імен – спочатку 3 чоловіки, далі 2 жінки.

За числом імен це типовий запис одного роду. Шляхетського роду Свирничів у Бонецького немає.

68. Пахомій Балагуров уписав 11 душ (с. 28)

10 імен, чоловік + жінка. Завершено словом кінець.

Одинадцятим писар, мабуть, залічив самого Пахомія. Починається розділ іменами Іоана та Акулини (батьків Пахомія?) – можливо, того самого Івана, котрий раніше записав розділ 26.

69. Матфея… (с. 28)

30 імен чоловіків і жінок впереміш.

70. Рід пана Никити Страшка (с. 28)

91 ім’я чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Ілінарха (25), Прокофія і батька його і матір його (85), Віру (87), Булгака (91).

Роду Страшка чи Страшковичів у Бонецького немає. Нижче (в розділі 163) в ПС записаний сам Никита Страшко.

71. Рід Іоакима Мозирського, Єзовичів (с. 28)

9 імен, перші 2 пари чоловік + жінка, завершено словом кінець.

І такого роду у Бонецького немає.

72. Григорія… (с. 29)

40 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноінока Каліста (15), ієрея Семена (20), Давида схимника (21), Полінарію (23), інока Николу (39).

73. Сорока з Володимира уписав рід свій (с. 29)

9 імен, перші 2 пари чоловік + жінка.

Королівський дворянин Федір Йосипович Сорока відомий в 1550 – 1551 роках [Бонецький-1, ]. Можливо, він був якимось нащадком «нашого» Сороки.

74. Лука з Володимира уписав рід свій (с. 29)

Феодосію схимницю, Зиновія, Йосифа, Іоана, Фому схимника, Агафію схимницю, Авдотью, Євфимія, Григорія, Фетінію, Василису, Олену. Кінець.

Обидва розділи вписані, я думаю, жителями Володимира на Волині, не з великоруського Владимира.

75. Марію… (с. 29)

12 імен чоловіків і жінок впереміш.

76. От Устретеньєва дня – Івана… (с. 29)

49 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Євагрія (13).

Стрітення відзначається 2 лютого. Цей запис, на мою думку, означає передачу синодика іншому писарю.

77. Рід Чаплича Кердеєвич (с. 29)

Лук’яна, Тетяну, Кандіана, Павла, Мамелфу, Аверкія, Наума, Ірину, Мавру, Никифора, Трофима, Ульяну, Петра, Євстафія, Омеляна, Агафона, Федора, Агафію, Василя, Мефодія, Акулину, Васіана, Якова, Устинію, Терентія, Марію, Агафію, Ульяну.

Вище, у розділі 7, як ми пам’ятаємо, уже був один запис цього роду. Якщо об’єднати перший блок 7-го розділу і весь 77-й розділ, ми отримаємо 43 імені, серед яких тільки 3 унікальних імені спільні: в кожному з переліків є одна Марія, один Никифор і один Петро. Слід думати, що розділи відбивають різні розгалуження цього роду.

Інтригує в цьому розділі ім’я Кандіан. Про братів Кадіана та Івашка є згадка 1475 р., що вони отримали гроші з луцького мита. [Бонецький-2, ]. Можна думати, що Кадіан помер раніше за Івашка (на початку 16 ст.?) і саме цей останній зробив цей запис до ПС.

78. Полубенські (с. 29 – 30)

(1) Князя Федора.

(2) Феодосію, Митрофана, Семена, Федора, Михайла, Макарія, Ірину, Тетяну, Марка, Родіона, Фатіана, Василя, Євстафія, Матрону, Григорія, Тетяну, Захарія, Семена, Кузьму, Михайла, Мартініана, Іоана, Мартина, Якова, Федора, Филипа, Іоана, Гаврила, Семена, Павла, Григорія, Юстина, Йова, Ігнатія, Ірину, Анну, Софію, Аксинію, Ульяну, Йосифа, Семена, Артемія, Матвія, Ульяну, Федору, Матрону, Кузьму, Анну, Катерину, Іоана, інока Нифонта, Авксентія, Анастасію, Віктора, Семена, Якова, Ігнатія, Іоана, інока Іону, іноку Пігасію, Якова, Олексія, інока Іоана, Фетінію, Ісайя, Євгенію, Аносію, Сидора, Феодосію, Устинію, Євфимія, Максима, Одарію, Матрону, Якова, Анну, Якова, Авдотью, Созонта, Мелентія, Авдотью, Саву, Фетінію, Анну, Омеляна, Аксинію, інока Нектарія, Якова, інока Логина, Тимофія, Тарха, Федора, Фому, Одарію.

(3) Князя Давида.

(4) Олексія, Григорія, Ісидора, Никона, Софію.

Про князя Федора Полубенського ми знаємо тільки зі згадки про його синів Івана та Льва, котрі в 1499 р. процесували за маєтки [Вольф, 370]. З того, що брати володіли цими маєтками спільно, можна вивести, що вони належали їх батьку, який діяв десь у 2 половині 15 ст. Оскільки князь Федір у судовому процесі не виступав, то можна припустити, що він на цей час уже помер. Але це – тільки одна можливість. Може, він і був ще живий, але не міг діяти (скажімо, лежав хворий), або виїхав (до тієї ж Москви).

Відсутність точної згадки про смерть князя Федора прикра для нас, тому що одиничний запис князівського імені до синодика (не в рамках запису цілого роду), скоріше за все, робився по свіжих слідах смерті особи.

79. Рід Нечаїв 8 душ (с. 30)

(1) Стефана, Марію, Давида, інока Касіана, Филимона, Тимофія.

(2) Стефана, Марію, Іоана, Андрія, Ігнатія, Андрія, Родіона, Йова, Якова, Павла, Феодосію, Сергія, Леонтія, Олексія, Дмитра, Ульяну, Катерину, Євстафія, Діомида, Якова, Зиновія, Долматія, Марію, Євфимію, Понарію, Софонія, Якова, Андрія, Матрону, Федота, інока Феодосія, Ульяну, Іоана, Аграфену, Февронію, Іоана, Семена, Тарха, Флора, Трифона, Агрипину, Филимона, Іоана, Ульяну, Анну, Анну, Йосифа, Петра, Тетяну, Федота, Василя, Феклу, Йова.

Після 1-го блоку йде пізніша приписка (розділ 80). В першому блоці маємо тільки 6 імен, можливо, що Стефана і Марію, котрими починається 2-й блок, треба приєднати до 1-го блоку.

Василь Семенович Нечай відомий у 1523 р. як королівський дворянин [Бонецький-1, ]. Можливо, що це він зробив запис, або принаймні сам належав до цього роду.

80. Данила Нечая полковника Брацлавського
убитого в році 1651 (с. 30)

Пізніша приписка на полі – двічі рідкісна: 1, має пряму дату і згадку обставин смерті; 2, стосується козацького старшини (а їх Києво-Печерська лавра не жалувала!).

Для нас приписка важлива також тим, що засвідчує активне використання ПС в середині 17 ст. – ченці читали його і пам’ятали, що десь там записаний рід Нечая (думаю, немає нічого неможливого в тому, що Данило і його брати були нащадками «нашого» Нечая).

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 139

Модифіковано : 19.05.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.