Мир 1508 р.
Микола Жарких
Війна між Москвою та ВКЛ 1507 – 1508 рр. була завершена мирним договором, укладеним 8 жовтня 1508 р. Політичні обставини його укладання я стисло розглядаю в іншому місці своєї праці, а тут я хочу розглянути географію кордону, установленого цим договором.
Хоча в тексті договору прямо не згадано виступ М. Л. Глинського, смуга поселень по обидва боки кордону показує нам претензії сторін, які були врегульовані (як виявилось, на дуже короткий час!).
Договір дійшов до нас у формі грамоти московського Великого князя Василя 3-го, двічі вписаної до Литовської метрики [LM 7, № 55, p. 137 – 141 = LM 8, № 80, p. 125 – 128]. Текст я цитую в основному за 7-ю книгою, а різночитання географічних назв додано з 8-ї книги.
Договір можна поділити на три частини: 1, загальні політичні умови; 2, опис кордону; 3, спеціальні умови (яких я тут не цитую). В коментарях я пишу «не можу здогадатись», коли шукав об’єкт і не знайшов; пишу «можливо», коли знайшов якийсь відповідник назві, але у Вікіпедії немає підтвердження.
| № | Текст договору | Примітки |
| Грамота перемирная от кн[я]зя великого московского кн[я]зя Василья Ивановича | ||
| По божей воли и по нашой любъви, Мы, Василей, божею м[и]л[о]стю г[о]с[у]д[а]рь всея Руси и великий княз володимерский, и московъский, и новъгородъский, и пъсковъский, и тферский, и югорский, и пермъский, и болгарский, и иных. | ||
| Взяли есмо любов и вечъное доконъчане с своим братом и сватом, з Жикгимонътом, королем полским и великим князем литовъским и руским, и княжатем пруским, и великокглокговъским, и опавъским, и слязским, и лужицким, и жомоитским, и иных. | Олена (сестра Василя) була дружиною Олександра (брата Сигізмунда) – звідти сват | |
| Жити мне в любъви с ним по сей грамоте а быти мне с ним везде заодин и добра мне ему хотети, и его землям везде, где бы ни было. | ||
| А ему мне добра хотети и нашим землям везде, где бы ни было. | ||
| А хто будет мне друг, то и ему друг, а хто будет мне недруг, то и ему недруг. | ||
| А хто будеть ему друг, то и мне друг, а хто ему недруг, то и мне недруг. | ||
| А быти ти, брате, на всякого моего недруга со мною завъзде заодин, и на татар, оприче Мендли Кгирея, ц[а]ря перекопъского. | ||
| А мне на всякого твоего недруга быти с тобою везде заодин, и на татар, оприче Мендли Кгирея, ц[а]ря перекопъского. | ||
| А пойдуть ли, брате, татарове на наши вкраинъныи места, и князем нашим и воеводам нашим, украинъным нашим [вашим?] людем сославъши ся да боронити ся им с одъного. | ||
| А где тобе, моему брату, будеть моя помоч надобе на всякого твоего недруга и на татар, и тобе ко мне послати, а мне тобе помоч дати. | ||
| А такъже коли твоя помоч мне будет надобна, и мне к тобе послати и тобе, моему брату, мне помоч дати на всякого моего недруга и на татар. | ||
| А коли пришлеш ко мне про помоч, а мне к тобе будеть в ту пору помочи нелзя послати, ино то тобе от мене не в ызмену. | ||
| А такъже коли яз к тобе пошлю про помоч, а тобе ко мне будет в ту пору помочи нелзе послати, ино то мне от тебе не в ызмену. | ||
| А у отчизну нам, брате, твою, во въси твои великии князства, | У відповідності до стандартів НАТО позначаємо «наші» володіння на картосхемі синіми колами | |
| 1 | в город в Киев з волостьми, | (добре відомі назви я не пояснюю) |
| 2 | в город Канев з волостьми, | |
| 3 | в город Черкасъцы з волостьми, | |
| 4 | в город Житомер з волостьми, | |
| 5 | в город Вручай з волостьми, | |
| 6 | в город в Любеч з волостьми, | |
| 7 | в город в Туров з волостьми, | |
| 8 | в город в Мозыр з волостьми, | |
| 9 | и в волости ваши, во Пъчичъе, | думаю, містечко Пціч Петриківського району Гомельської області Білорусії, у 6 км від місця впадіння річки Пціч у Прип’ять |
| 10 | у Брягин, | |
| 11 | в Речицу, | |
| 12 | в Горвол, | |
| 13 | в Стрешино, | Стрэшын – містечко Жлобинського району Гомельської області Білорусії |
| 14 | в Чичереск, | Чачэрск – районний центр Гомельської області Білорусії |
| 15 | в Пропоеск, | від 1945 р. – Славгород у Могилівській області Білорусії |
| 16 | в город в Могилев з волостьми, | |
| 17 | в город во Мстиславль з волостьми, | |
| 18 | в город в Кричов з волостьми, | |
| 19 | в город в Смолнеск и в волости, | |
| 20 | в Рословль, | |
| 21 | вы Иванково, | не можу здогадатись |
| 22 | в Пруды, | можливо, деревня Прудки Починковського району Смоленської області Росії |
| 23 | в Белик, | можливо, деревня Белик Починковського району Смоленської області Росії |
| 24 | в Елну, | Ельня – районний центр Смоленської області Росії |
| 25 | в Рятшино, | можливо, деревня Ратчино – в 1945 р. приєднана до деревні Бережок Кардимовського району Смоленської області Росії |
| 26 | в Новоселе, | не можу здогадатись |
| 27 | в Свядито, | такого населеного пункту нині нема, є озеро Акатовское (Свадицкое, Свадица) [Курмановский В.С. К исторической географии местности Вержавляне Великие. – История военного дела: исследования и источники. – 2015. – Специальный выпуск IV. Смоленские войны XV-XVII вв. – Ч. I, с. 155] |
| 28 | в Жерестор [LM 8-80: Жерешпер], | такого населеного пункту нині нема, є річка Жереспея [Курмановский В.С. op. cit., с. 155] |
| 29 | в Поречъе, | в 1918 р. назване іменем більшовика: Демидов, районний центр Смоленської області Росії |
| 30 | в Нежоду, | хутір у Глинковському районі Смоленської області Росії, поруч деревня Большая Нежода |
| 31 | в Вержавъско, | зникле місто біля деревні Городище Демидівського району Смоленської області Росії [Курмановский В.С. op. cit.] |
| 32 | в Руду, | Рудская (Руцкая) волость показана на карті [Курмановский В.С. op. cit., с. 167] без певного центру; умовно ставлю геометричний центр волості біля деревні Николо-Берновичі Духовщинського району Смоленської області Росії |
| 33 | в Мушковичи, | деревня Ярцевського району Смоленської області Росії |
| 34 | в Ветлицу, | мабуть, Ветлицы Ярцевського району Смоленської області Росії |
| 35 | в Щинъю [LM 8-80: Щучъю], | мабуть, Щучье Жарковського району Тверської області Росії |
| 36 | в Букгородов [LM 8-80: Буйгородок], и с тыми деревънями, што в той же волости за служилыми людъми и за Печерским манастирем, и за Духовъским, и за Троецким, и што тое же волости д[е]р[е]вни были за Борисом за околничим, | нині не існує. На згаданій карті, складеній В. Курмановським, Бойгородок показано на північний схід від сучасної деревні Воротышино Ярцевського району Смоленської області Росії, знак на картосхемі поставлено умовно |
| 37 | в город у Витебск и в волости, | |
| 38 | в Брус, | не можу здогадатись |
| 39 | в Дречи Луки, | не можу здогадатись |
| 40 | в Св[я]то, | мабуть, Усвяти – районний центр Псковської області Росії |
| 41 | в Озерища, | мабуть, містечко Езярышча Городоцького району Вітебської області Білорусії |
| 42 | в город в Полтеск и в волости, | |
| 43 | в Мошники, | мабуть, у складі сучасної деревні Баброўшчына Городоцького району Вітебської області Білорусії |
| 44 | в Дрысу, | від 1962 р. – Верхнядзвінск, районний центр Вітебської області Білорусії |
| 45 | в Освие, | містечко Освея у Верхньодвінському районі Вітебської області Білорусії |
| 46 | в Нещорду, | населеного пункту такої назви нині нема, є озеро Нешчарда у Расонському районі Вітебської області Білорусії |
| 47 | в Непоратовичи, | мабуть, деревня Непароты Шумилінського району Вітебської області Білорусії |
| 48 | в Вербилову Слободу, | мабуть, деревня Вербилово Пустошкинського району Псковської області Росії. Тут трохи про історію пункту |
| 49 | в Кубок, | мабуть, деревня Кубок Невельського району Псковської області Росії |
| 50 | в волость у Вязмо, | мабуть, деревня Вяз Новосокольницького району Псковської області Росії |
| 51 | в Клин, | мабуть, деревня Клин Себежського району Псковської області Росії |
| 52 | в Си[т]ну, | мабуть, деревня Ситно Пустошкинського району Псковської області Росії |
| 53 | в Лисну, | мабуть, озеро Лисно у Верхньодвінському районі Вітебської області Білорусії |
| 54 | в Себежу, | Себеж, районний центр Псковської області Росії |
| 55 | в Замошение, | мабуть, деревня Замошенье Пустошкинського району Псковської області Росії |
| и во все твои в те вкраинъные места, и што к ним потягло, не въступати ся ничем и блюсти, и не обидити, ни подъискивати под тобою и под твоими детьми всее твоей отъчины великих кня[з]ств. | На той час у Сигізмунда не було дітей. | |
| А тобе, Жикгимонъту, королю и великому князю, в наши земли, в нашу отъчину, во въси наши великии князства, | Московські володіння у відповідності до стандартів НАТО позначаємо на картосхемі червоними колами. Оскільки вони утворюють новий шар на схемі, починаємо нумерацію заново. | |
| 1 | и в Новъгород Великий, | |
| 2 | и во Пъсков, | |
| и во вся новъгородъская и пъсковъская места, | ||
| 3 | и в Торопец, и во все торопецъкии волости не вступати ся ничим, | |
| 4 | такъже и во Тфер и во въся тверская места не вступати ся тобе ничем | |
| и блюсти, и не обидити, и ни подъискивати под мною и под моими детми всее моее отъчины, великих князств. | У Василя тоді не було дітей. | |
| А рубеж Торобъцу и торопецким волостям, | ||
| 5 | Данъкову | такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової Данковська волость показана на північ від Торопця [Степанова Ю.В., Карпова М.В. «Гнездовая» система расселения в Торопецком уезде по данным писцовой книги 1540 г. // Исторический журнал: научные исследования. – 2021. – № 5. – С. 52 – 72]. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Захоломье Торопецького району Тверської області Росії |
| 6 | а Любуте, | такого населеного пункту зараз нема, є річка Любутка в Андреапольському районі Тверської області Росії, протікає на північний схід від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на її гирло, і там позначена волость Любута на картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової |
| 7 | Дубне, | такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової волость Дубна показана на північний схід від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Раменье Андреапольського району Тверської області Росії |
| 8 | Рожъне, | не можу здогадатись |
| 9 | Туре, | такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової волость Тура показана на схід від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Новое Подвязье Андреапольського району Тверської області Росії |
| 10 | Бибереве, | деревня Бибирево Західнодвінського району Тверської області Росії |
| 11 | Старцове, | такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової волость Старцова показана на південний схід від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на місто Західна Двіна – районний центр Тверської області Росії |
| 12 | Нежелъской, | такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової Нежелська волость показана на південь від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Площа Західнодвінського району Тверської області Росії |
| 13 | Велижъской, | Велиж – районний центр Смоленської області Росії |
| 14 | Плавеецъкой, | такого населеного пункту зараз нема. Є згадка про озеро Плавеец у потрібному нам Великолукському районі Псковського області [Словарь топонимов Новосокольнического района Псковской области / Составитель: Ю. Алексеев, 2011 год], але про таке озеро Мережа не знає |
| 15 | Жижецъкой, | деревня Жижица Куньїнского району Псковської області Росії. Волость позначена на картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової |
| 16 | Озерской, | мабуть, деревня Озерец Торопецького району Тверської області Росії |
| 17 | Казариновъской | деревня Казарина Торопецького району Тверської області Росії. Вона позначена на карті Google, але енциклопедії до неї ще не дійшли. Волость позначена на картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової |
| и новъгородъским волостем, | ||
| 18 | Лукам Великим | |
| 19 | и Пуповичом, | такого населеного пункту зараз нема. Є вказівка, що деревня Пуповичі знаходиться в 6.7 км на захід від Новосокольників, але на сучасних картах вона не позначена. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Васютино Новосокольницького району Псковської області Росії |
| 20 | и Ръжеве, | колишня Пуста Ржева, нині Новоржев – районний центр Псковської області Росії |
| 21 | и городу Острею, | давня фортеця, нині урочище Острий у Новосокольницькому районі Псковської області Росії |
| 22 | и волостем Березаю, | не можу здогадатись |
| 23 | Невлю, | Невель – районний центр Псковської області Росії |
| 24 | Усвасю [LM 8-80: Усваю], | не можу здогадатись |
| 25 | Ловъцу, | деревня Ловец Невельського району Псковської області Росії |
| 26 | Веснебологу, | озеро у Пустошкинському районі Псковської області Росії |
| 27 | и Холмъскому погосту, | Холм – районний центр Новгородської області Росії; але може бути деревня Холм Куньїнского району Псковської області Росії |
| 28 | и Велиле, | мабуть село Велилы Маревського району Новгородської області Росії |
| 29 | и Лопастицам, | мабуть озеро Лопастица у Пеновському районі Тверської області Росії |
| 30 | и Буицу, | такого населеного пункту зараз нема. Відомо озеро Буйце / Забуйце, біля якого є деревня Забуйце / Баканово Андреапольського району Тверської області Росії |
| и иным волостям всей земли новъгородъской с твоею землею, с Литвою и с полочаны, и з видъбляны земли и воде по старим рубежом. | ||
| А Пъскову, отъчине нашой, рубеж с т[в]оею землею, с Литвою земле и воде по старим рубежом. | ||
| Такъже тебе не вступати ся в нас, в нашу отъчину, | ||
| 31 | в Тешилов | давній город, нині городище біля деревні Спас-Тешилово Серпуховського району Московської області Росії |
| 32 | и в Рославъль, | вище зазначений як литовський город (№ 20) |
| 33 | и в Венев, | районний центр Тульської області Росії |
| 34 | и в во Мъстиславъл, | вище зазначений як литовський город (№ 17) |
| 35 | и в Торусу, | районний центр Калузької області Росії |
| 36 | и в Оболенеск, | нині село Оболенское Жуковського району Калузької області Росії |
| 37 | и в Пронеск, и во всю пронскую землю, | районний центр Рязанської області Росії |
| и во все то, что к тым местом потягло. | ||
| Такъ [же] тобе не вступати ся в нас, в нашу отчину, в те городы и в волости, что за нашими слугами, за князем Василем Ивановичом Шемячичем, и за князем Василем Семеновичом, и за Трубецскими князи, и за Масалскими, | Ці володіння на картосхемі я виніс в окремий шар з мітками оранжевого кольору, нумерація знову з 1. | |
| 1 | в город в Рилеск з волостьми, | |
| 2 | в город в Путивъль з волостми, | |
| 3 | в город в Новъгородок с волостьми, | Новгород-Сіверський |
| 4 | в город в Радогощ з волост[ь]ми, | нині зветься Погар – районний центр Брянської області Росії |
| 5 | в город в Чернигов с волостьми, | |
| 6 | в город в Стародуб з волост[ь]ми, | |
| 7 | в город в Почеп з волостьми, | |
| 8 | в город в Гомек [LM 8-80: Гомей] з волостьми, | |
| 9 | в город в Попову Гору и в волости, | нині зветься Красная Гора – районний центр Брянської області Росії |
| 10 | в Карачев, | |
| 11 | в Хотычи [LM 8-80: Хотимль], | давній город Хотимль, городище біля деревні Хотимль-Кузмёнково Хотинецького району Орловської області Росії |
| 12 | в С[н]овеск, | давній город Сновськ, городище у містечку Седнів Чернігівського району і області |
| 13 | в Хоробор, | давній город із дискусійним розміщенням, мабуть Короп – районний центр Чернігівської області |
| 14 | во М[г]лин, | |
| 15 | Дроков, | нині деревня Старый Дроков Суразького району Брянської області Росії |
| 16 | и в села, в Уваровичи, | містечко Уваравічы Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії |
| 17 | в Телешевичи, | містечко Целяшы Гомельського району і області Білорусії |
| 18 | в Тереничи, | містечко Цярэнічы Гомельського району і області Білорусії |
| 19 | в Кошелев Лес, | мабуть деревня Кашалёва Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії |
| 20 | в Морозовичи, | деревня Марозавічы Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії |
| 21 | в Липиничи, | деревня Ліпінічы Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії |
| 22 | в Скарбовичи, | такого населеного пункту зараз нема, В. Темушев з натяжкою вказував на деревню Сябровічы Чечерського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. Русско-литовское пограничье. – М.: 2018 г., с. 86] |
| 23 | в Залесъе, | містечко Залессе Чечерського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 235] |
| 24 | в Бабичи, | деревня Бабічы Чечерського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 232] |
| 25 | в Светиловичи, | містечко Свяцілавічы Ветковського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 239] |
| 26 | в Голодно, | деревня нині не існує, знаходилась поблизу деревні Беседзь Ветковського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 234] |
| 27 | в Лапичи, | деревня Лапічы Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 236] |
| 28 | в Полешане, | нині містечко Палессе Чечерського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 239] |
| 29 | и в город Трувъческ с волостьми, | Трубчевськ – районний центр Брянської області Росії |
| 30 | и в город в Масалеск з волостьми. | Мосальськ – районний центр Калузької області Росії |
| Такъже тебе не въступати ся в нас, в нашу отъчину, | Продовжується перелік володінь великого князя московського, тому повертаємось до червоного кольору і нумерації після Пронська (№ 37) | |
| 38 | в город во Мценеск з волостьми, | Мценськ – районний центр Орловської області Росії |
| 39 | и в город в Воростынеск [LM 8-80: Воротынеск] с волостьми, | мабуть, село Воротынск Перемишльського району Калузької області Росії (пропонують інші варіанти локалізації) |
| 40 | и в городищо Дмитровец, | город нині не існує, городище на річці Угра біля деревні Малые Устья Юхновського району Калузької області Росії |
| 41 | и в город у Вязму, и в городы и волости, во все земли и воды вяземские, что к Вязме потягло, | |
| 42 | в город в Дорогобуж и в волости дорогобужские, | |
| 43 | в Погорелую, | мабуть, деревня Николо-Погорелое Сафоновського району Смоленської області Росії. Так думає й о. Рафаїл [Иеромонах Рафаил (Ивочкин Демьян Анатольевич) Церковная история Дорогобужского уезда (XII–XIX века). – Теологический вестник Смоленской православной духовной семинарии, 2021 г., № 2, с. 54] |
| 44 | в Негомлю, | такого населеного пункту зараз нема, згадується волость Негомля, до якої належала, зокрема, сучасна деревня Диндино Сафоновського району Смоленської області Росії. Умовно ставлю мітку на цю деревню. О. Рафаїл [Рафаил, op. cit., с. 54] вказує на території по річці Неговка. Такої річки у Смоленській області нема, є деревня Неговка Руднянського району на річці Неговица, у 143 км на захід від Диндино. Локалізація цієї волості потребує додаткових зусиль |
| 45 | в Ыгумнову Слободу, | не можу здогадатись. Деревень із назвою Игумново багато, але не у потрібній нам Смоленській області. О. Рафаїл вказує на Орехово-Селишки [Рафаил, op. cit., с. 54], але такого пункту нема |
| 46 | во Мстиславец, | давній город, знаходився біля деревні Старое Раменье Вяземського району Смоленської області Росії |
| 47 | в Лучин, | такого населеного пункту зараз нема. Припускають, що це погост Лучане, який нині також не існує. Він знаходився на березі озера Лучанское в Андреапольському районі Тверської області Росії [Курмановский В. С. О локализации податных центров Лучин и Заруб Смоленского княжества. – Краткие сообщения Института археологии, 2019 г., т. 255, с. 337 – 346]. Однак я маю великий сумнів, що це – «наш» Лучин: виходить, перелік відскакує від района Дорогобужа – Вязьми на 230 км на північ і потім повертається назад. О. Рафаїл вказує на Городище [Рафаил, op. cit., с. 54], а таких назв у Смоленській області шість. Найближче до «нашої» території знаходиться деревня Городище Сафоновського району Смоленської області Росії, але я розумію, що аргументація не тільки слабка, а ще й циклічна. Умовно ставлю мітку на це Городище |
| 48 | в Мошкову Гору, | не можу здогадатись. О. Рафаїл вказує на Мошково [Рафаил, op. cit., с. 54], а такого пункту в Смоленській області нема |
| 49 | в Жулин, | мабуть, сучасна деревня Ефремово Вяземського району Смоленської області Росії, яке до 1963 р. звалось Жулино |
| 50 | в Ощитов, | такого населеного пункту зараз нема. Висловлено припущення (тут, тут і ще тут), що це – городище Попов Городок біля деревні Федотково Темкинського району Смоленської області Росії, але грунтовного дослідження про цей об’єкт поки що нема |
| 51 | в Кременую, | О. Рафаїл вказує на Николо-Кремянное [Рафаил, op. cit., с. 54] – нині таке поселення не існує, знаходилось біля деревні Дроздово Сафоновського району Смоленської області Росії |
| 52 | в Прост, | мабуть, деревня Прость Ярцевського району Смоленської області Росії |
| 53 | в Селечъну, | нині зветься Капыревщина – деревня Ярцевського району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54] |
| 54 | в Водосу, | є маленька річка Ведоса у Сафоновському та Ярцевському районах Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54]. Ставлю мітку на її гирло |
| 55 | в Некрасову, | мабуть, деревня Некрасово Холм-Жирковського району Смоленської області Росії |
| 56 | в Редин, | О. Рафаїл вказує на Редынь [Рафаил, op. cit., с. 54], не пояснюючи, що це таке. В духовній грамоті московського великого князя Івана Васильовича (1504 р.) зазначено: «Редынь, по реце по Уже устье». Річка Ужа впадає у Дніпро проти деревні Бизюково Дорогобузького району Смоленської області Росії. Але є також деревня Рядыни Ярцевського району Смоленської області Росії, у 32 км на північний захід від гирла Ужи, зовсім поруч із названими вище Селечнею та Водосом. Потрібно подальше вивчення цього об’єкту |
| 57 | в Ведрош, | така географічна назва нині невідома. В 1500 р. відбулась битва на річці Ведрош, місце якою залишається дискусійним. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Алексино Дорогобузького району Смоленської області Росії |
| 58 | в Рехты, | деревня Ректы Дорогобузького району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54] |
| 59 | в Озерища, | мабуть, деревня Озерище Дорогобузького району Смоленської області Росії |
| 60 | в Хомчичи [LM 8-80: Холмчичи], | деревня Фомино Дорогобузького району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54] |
| 61 | в Василево [LM 8-80: Василково], | деревня Староселье (Василево) Дорогобузького району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54] |
| 62 | в Холм, | мабуть, деревня Холм Сафоновського району Смоленської області Росії |
| 63 | в Бятино, | такого населеного пункту зараз нема. Пишуть: «Локализуется примерно южнее Холма и Сафонова». Ставлю мітку (на здогад буряків) у 10 км на південний схід від Холма |
| 64 | в Хотомычи, | такого населеного пункту зараз нема. Пишуть: «Волость соседствовала с волостями Бятино, Негомля, Холм», отже, така вказівка мало нам допомагає |
| 65 | в Великое Поле, | мабуть, деревня Великополье Угранського району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54] |
| 66 | в Лопатино, | мабуть, деревня Лопатино Єльнинського району Смоленської області Росії |
| 67 | в Заопъе [LM 8-80: Злопье], | Є документ від 8 жовтня 1943 р. зі згадкою деревні Старо-Заопьє Смоленської області [Центральный архив ФСБ России, ф. К-72. Оп. 1. Д. 25. Л. 132–139. Подлинник]. Отже, ця деревня має бути позначена на крупномасштабних картах періоду 2-ї світової війни |
| 68 | в Вишково, | не можу здогадатись |
| 69 | в Копылю | мабуть, деревня Рождество Єльнинського району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54] |
| 70 | и в Ужицу [LM 8-80: Ужичу], | не можу здогадатись |
| 71 | в Сверковы Луки, | деревня Сверколучье Кардимовського району Смоленської області Росії |
| 72 | в город в Белую з волост[ь]ми, | город Белый – районний центр Тверської області Росії |
| 73 | и в Верховъе, | мабуть, деревня Верховье Бельського району Тверської області Росії |
| 74 | в Болшово, | мабуть, деревня Болшево Новодугинського району Смоленської області Росії |
| 75 | и в Шопътово, | мабуть, деревня Шоптово Оленинської округи Тверської області Росії |
| 76 | и в Моневидову Слободу [LM 8-80: Моневидовидову], | село Монино Нелідовського району Тверської області Росії, звалось також Монидово, Монивидова Слобода |
| такъже и во все то, што к тем городом и волостем из старыны потягло, земль, вод и всяких вгодей. | ||
| Такъже и Федора Блудова и Алекъсанъдра Борисова с[ы]на Хлепенъского, и кн[я]жа Романа Фоминъского, и их брати и братаничев, и Юрева доля Ромейковича, и князя Федорового место Святославича, те отъчины городы и волости, и что к ним потягъло, земъли и воды, все мои, Василя, божъю м[и]л[о]стю г[о]с[у]д[а]ра всея Руси и великого князя, и моих детей, к нашому великому князству. А тебе, Жикгимонъту, королю и великому князю, в них и во все наши вкраинъные места не вступати ся и не обидити подо мною и под моими детми. | ||
| Такъже и [в] брати моее отъчину, в княж Юреву и в княж Дмитреву, и в княж Семенову, и в княж Анъдрееву, тобе, Жикгимонъту, королю и великому князю, не вступати ся: | Ці володіння на картосхемі я виніс в окремий шар з мітками оливкового кольору, нумерація знову з 1. | |
| 1 | в Любутеск, | давній город, знаходився біля деревні Троицкое Ферзиківського району Калузької області Росії |
| 2 | в город в Козелеск, | районний центр Калузької області Росії |
| 3 | и в Людимеск, | давній город, здогадно, городище біля села Гришово Бабининського району Калузької області Росії |
| 4 | и в Серенеск в вес и во вся Козелская и людимская, и серенская места, | деревня Мещовського району Калузької області Росії |
| 5 | и в город в Ме[с]ческ з волостьми, | Мещовск – районний центр Калузької області Росії |
| 6 | и в город Опаков с волостьми, | давній город біля деревні Палатки Юхновського району Калузької області Росії |
| 7 | и в волости Залидов, | давнє укріплення біля деревні Свинухово Дзержинського району Калузької області Росії |
| 8 | в Недоходово, | село, яке нині не існує, знаходилось біля деревні Курбатово Юхновського району Калузької області Росії |
| 9 | в Бишковичи, | деревня Бышковичи Дзержинського району Калузької області Росії |
| 10 | в Лычино, | деревня Лычино Бабининського району Калузької області Росії |
| 11 | в город в Серпееск з волостми, | село Серпейск Мещовського району Калузької області Росії |
| 12 | и в волости в Замошъе, | із численних деревень такої назви я вибрав деревню Замошье Угранського району Смоленської області Росії з огляду на її близькість до інших поселень даної групи |
| 13 | в Тухачев, | не можу здогадатись |
| 14 | в Дегъну, | такого населеного пункту нині нема, є річка Дегна, котра впадає у річку Болву біля деревні Якимово. На цій річці стоїть деревня Дегонка Барятинського району Калузької області Росії, на яку я умовно ставлю мітку. Це 46 км на захід від Серпейська. Є також інша Дегонка в Куйбишевському районі Калузької області – це 89 км на захід від Серпейська |
| 15 | в Хоминичи [LM 8-80: Фоминичи], | село Фоминичи Кіровського району Калузької області Росії |
| 16 | в Пого[с]тища, | мабуть, деревня Погост Людиновського району Калузької області Росії |
| 17 | в Мощин, | мабуть, деревня Мощины Мосальського району Калузької області Росії |
| 18 | в Демену, | мабуть, деревня Усть-Дёмино Єльнинського району Смоленської області Росії при впадінні річки Демена в Угру |
| 19 | в Городечну, | мабуть, деревня Городечня Угранського району Смоленської області Росії |
| 20 | в Ужеперед [LM 8-80: Ужеперел], | такого населеного пункту нині нема. В. Темушев припускав, що ця волость знаходилась десь на верхів’ї ріки Угри [Темушев В. Н. Русско-литовское пограничье. – М.: 2018 г., с. 45]. Тому я дуже умовно ставлю мітку на деревню Бабичи Єльнинського району Смоленської області Росії при витоку Угри |
| 21 | в Снопот, | мабуть, деревня Снопот Спас-Деменського району Калузької області Росії |
| 22 | в Кобылну [LM 8-80: Ковылну], | не можу здогадатись |
| 23 | в Шую, | мабуть, деревня Шуи Рославльського району Смоленської області Росії |
| 24 | в Лазарево Городы[ще], | вважається давньою назвою сучасної деревні Уварово Єльнинського району Смоленської області Росії |
| 25 | в Ближевичи, | мабуть, деревня Старые Ближевичи Спас-Деменського району Калузької області Росії |
| 26 | в Любун, | село Любунь Спас-Деменського району Калузької області Росії |
| 27 | в Даниловичи, | мабуть, деревня Даниловичи Рославльського району Смоленської області Росії |
| 28 | в город Бранеск з волостьми, | |
| 29 | и в волости в Соловъевичи, | мабуть, деревня Соловьяновка Клетнянського району Брянської області Росії (97 км на захід від Брянська) [Крашенинников В. В. Очерки по истории Брянской земли. – Брянск: 2008 г., с. 43]. |
| 30 | в Прикладъни, | як пояснює В. Крашенінніков, це – назва волості, а населеного пункту такої назви, скоріше за все, не існувало. Він назвав деякі поселення цієї волості [Крашенинников В. В. op. cit., с. 44]; я умовно ставлю мітку на деревню Ширковка Клетнянського району Брянської області Росії |
| 31 | в Пацын, | село Пацынь Рогнідинського району Брянської області Росії |
| 32 | в Федоровъское, | село Фёдоровское Рогнідинського району Брянської області Росії |
| 33 | в Осовик, | село Осовик Рогнідинського району Брянської області Росії |
| 34 | в Покиничи, | такого населеного пункту нині нема; як пояснює В. Крашенінніков, існувала волость Покиничи, яка увійшла до Пациньської волості [Крашенинников В. В. op. cit., с. 44] |
| 35 | в Сухар, | такого населеного пункту нині нема; як пояснює В. Крашенінніков, існувала волость Сухар, яка увійшла до Пациньської волості [Крашенинников В. В. op. cit., с. 44] |
| 36 | в Свеславъль, | деревня Сеславль Дубровського району Брянської області Росії |
| 37 | в Ворочицу [LM 8-80: Вороницу], | волость по річці Вороница [Крашенинников В. В. op. cit., с. 44], котра впадає в Іпуть. Ставлю мітку на її гирло біля деревні Крестовая Єршицького району Смоленської області |
| 38 | в Жерин, | не можу здогадатись |
| и во все то, что к тем городам и волостем потягъло, тех ты, брате, мест всих подо мною блюсти и не обидити, ни вступати ся в те места ничем. |
Далі в тексті договору йдуть спеціальні статті, які я не розглядаю.
Картосхема, на якій підсумовано результати пошуків, виглядає так:
(Мабуть, цю картосхему вам буде зручніше переглядати в окремому вікні: google.com. Я працював над нею від 22 до 29 червня 2023 року. У Росії за цей час бунт Пригожина устиг розпочатись і закінчитись, а я все над однією картою сидів.)
Розподіл географічний об’єктів за приналежністю
Слід відзначити, що договір складено недбало, без належного редагування. І так вийшло, що Рославль і Мстиславль зазначені як у литовському переліку, так і в московському. Мабуть, з’ясування цих територіальних проблем могло затягнути переговори, а то й взагалі їх зірвати, а сторони, здається, поспішали укласти хоч якийсь договір.
Перелік з московського боку складається з чотирьох структурних частин, при цьому в частині «володіння сіверських князів» чітко виділяється група поселень довкола Гомеля (№ 16 – 28). Можна думати, що ця група була предметом окремого пограничного спору, і його протокол було використано в договорі.
Що ж дає ця картосхема для моєї вузької теми – історії князів Глинських?
1, на картосхемі бачимо на литовському боці смугу в 180..230 км завширшки, в яку Москва не повинна «вступатись». Думаю, це територія, яка могла б відпасти від Литви в разі успіху виступу Глинського.
2, подібна, але помітно ширша смуга (від 200 км біля Торопця до 350 км на Сіверщині) з боку Москви показує її здобутки у війнах проти Литви. Москва все ще не вважала ці здобутки остаточними і наполягала на визнанні цих загарбань з боку Литви.
3, на картосхемі дуже добре видно клин нічийної землі у південних частинах сучасних Чернігівської та Сумської областей. Крайнім литовським (а від 1500 р. – московським) містом на півдні був Путивль, і далі на південь – південний схід розмежування не продовжувалось. Обидві сторони вважали це нічийним Диким полем, у якому нема чого ділити.
Верхів’я Сули, а тим більше Ворскли, на яких розміщуються два села із назвою Глинськ, не входили у той час у сферу державних інтересів великих князівств Литовського і Московського. Це були незаселені пустопорожні землі. Їх колонізація належить до часу, коли князі Глинські уже зійшли з історичної сцени.