1505 р.
Микола Жарких
1505 р. Лист до Михайла Львовича Глинського
В 1505 р. (орієнтовно у 1-у півріччі [LM 5, p. 329]) кримський хан Менглі-Гірей надіслав до короля Олександра посла із цілим пакетом листів. Серед них був і лист до М. Л. Глинського:
Великое Орды от великого царя Менъдли Кгерея слово то стоит. Брату нашому, маръшалку князю Михаилу Глинъскому, милому прыятелю моему, слово наше то стоит [LM 5, № 124.4, p. 233].
В цьому листі є згадка про лист, який М. Л. Глинський надіслав був ханові, і прохання надіслати відповідь. Основна тема листа хана – боротьба із синами Ахмата. Хан наполягав, щоб Литва дружила з ним, а не з Ахматовичами, і мабуть розраховував, що М. Л. Глинський уживе свого впливу в цьому напрямку.
Хан добре розумів велику вагу Глинського при Олександрі, бо написав йому окремо, а інший лист подібного змісту адресував своїм приятелям – литовським вельможам – усім п’ятом разом [LM 5, № 124.5, p. 233 – 234].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
27 січня 1505 р. король Олександр у Ломазах виставив пожалування Афанасію Дудку. «Прик[азал] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глин[ский]» [LM 6, № 523, p. 308].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
Того ж дня 27 січня 1505 р. король Олександр у Ломазах виставив пожалування Шимку Мацковичу. «Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глинский» [LM 6, № 524, p. 308 – 309].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
8 лютого 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування Микиті Чапличу.
А при т[ом] были:
воев[ода] вил[енский], кан[цлер], пан Мик[олай] Ради[вил];
воев[ода] троц[кий] пан Мик[олай] Мик[олаевич] Ради[вил];
стар[оста] луц[кий], мар[шалок] Волы[нское] зем[ли], кн[я]з Семен Юр[евич] [Гольшанский];
мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глинский [LM 6, № 527, p. 310].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
15 лютого 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування Афанасію Дудку. «Прав[или] м[а]р[шалок] двор[ный], нам[естник] бел[ский] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Гл[иньский]; нам[естник] бер[естейский] пан Стан[ислав] Пет[рович]» [LM 25, № 132, ].
1505 р. Згадка про Михайла Глинського
22 лютого 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування Льву Боговитиновичу. На 4-у місці із 8 свідків названо «Michaele duce Hlinensi et domino in Turow, curiae nostrae Lithvaniae mareschalco summo» [АВК, т. 33, № 7, с. 12].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
1 березня 1505 р. король Олександр на сеймі у Бересті виставив привілей для Смоленської землі. Шостим із 7 свідків там зазначений «маршалок дворный, наместник белский, княз Михаило Лвович Глинский» [LM 5, № 157, p. 275].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
5 березня 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування князю Федору Михайловичу Чорторийському. «Правили м[а]р[шалок] дв[о]р[ный], нам[естник] бɛл[ьский] княз Мих[айло] Ивон[ич] (!) Глин[ский], а мар[шалок] канъ[цлер] королɛвоɛ, нам[естник] бряс[лавский] и жиж[морский] п[а]н Иван Сопɛг[а]» [LM 22, № 5.7, ].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
7 березня 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування дворянам Семашковичам.
При т[ом] были:
воев[ода] тро[цкий], мар[шалок] зем[ский], паи Мик[олай] Мико[лаевич] Ради[вил];
пан троц[кий], стар[оста] жом[оитский], па[н] Стан[ислав] Ян[ович] [Кезгайло];
нам[естник] мер[ецкий] пан Юр[ий] Пац[евич];
а мар[шалок] двор[ный], нам[естник] бел[ский] и утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глин[ский] [LM 6, № 528, p. 310 – 311].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
13 березня 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування Никольському Василевичу.
При том будучим велебным прелатом и велеможным и вроженым паном:
кн[я]зь Мартин, бисъкуп жомоитский;
а пан Миколай Миколаевичь Радивиловича, воевода троцкий;
пан Юри Пацевич, державца мерецкий;
а кн[я]зь Михайло Лвович Глинский, маршалок дворный, державца белский и утенский;
пан Станислав Глебович, воевода полоцкий;
пан Олбрахт Мартинович Кгаштовтовича, подчаший, державца новгородский;
пан Иван Сопежич, маршалок, канцлер королевое, державца браславский и жижъморский;
пан Немира Грималич, державца мелницъкий;
а пан Ян Стецкович, державца дорогицкий, и иншыи Панове Рада [LM 6, № 531, p. 313 – 314].
1505 р. Наказ Михайла Львовича Глинського
7 квітня 1505 р. дійшло до введення смоленського єпископа Йосипа Солтана у володіння маєтком Топильче
przykazaniem pana naszego, xiędza Michayła Lwowicza Glińskiego marszałka dwornego Hospodara Krola Je[g]o M[os]ci, starosty bielskiego y ucieńskiego [LM 25, № 221, – 275].
Документ написаний у Більську.
1505 р. Наказ Михайла Львовича Глинського
Одразу після згаданого вище документа № 221 в 25-й книзі метрики йде відданий у Любліні наказ М. Л. Глинського про введення смоленського єпископа Йосипа Солтана у володіння маєтком Топильче:
Od xiędza Michayła Lwowicza Glińskiego marszałka krolewskiego dwornego, namiestnika bielskiego y ucienskiego, namiestniku moiemu bielskiemu Rusinu y namiestniku moiemu brańskiemu Jacku, y namiestniku moiemu surazskiemu Czeszeyku, y gaiewniku bielskiemu [LM 25, № 222, – 276].
У книзі наказ має заголовок «Про те саме лист від князя…». У виданні книги лист помилково датований періодом 31 жовтня – 28 листопада 1503 р. (часом перебування короля в Любліні). Титул М. Л. Глинського «намісник більський» і зв’язок із попереднім датованим документом вимагають датувати лист квітнем – травнем 1505 р.
1505 р. Згадка про князів Глинських
6 червня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для Ольбрахта Гаштовта.
А при том были Панове Рада наша:
княз Войтех, бискуп виленский,
а маршалок земский, староста городенский, пан Ян Юревич,
а пан Троцкий, староста жомоитский, пан Станислав Янович,
а маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михаило Лвович Глинский,
а наместник витебский, пан Юрей Глебович,
а воевода полоцкий, пан Станислав Глебович,
а гетман, наместник василишский, пан Станислав Петрович,
а маршалок, охмистр королевое ее милости, наместник ковенский, пан Войтех Янович,
а подстолий, державца берестейский, княз Василей Лвович Глинский, и иные Панове Рада. [LM 5, № 158, p. 275 – 276].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
12 червня 1505 р. король Олександр у Радомлі виставив пожалування Войтеху Яновичу.
А при том при нас были Панове Рада наша Великого Князства Литовского:
кн(я)зь Войтех, бискуп виленъский;
а маршалок земский пан Ян Юревич [Заберезинський];
а панъ троцкий, староста жомойтский, пан Станислав Янович [Кезгайло];
а маршалок дворный, наместник бельский и утенъский, княз Михайло Лвович Глинъский;
а гетман панъ Станислав Петрович [Кишка];
а кухмистр наш, наместник скерстомонский, пан Петр Олехнович;
а кухмистр нашое королевое, наместник дубицъкий и коневъский, пан Миколай Юнъдилович [LM 6, № 5, p. 57].
А де це – Радомль? Я знайшов на сході Білорусії, у 380 км на схід від Вільнюса. І от виходить, що король 6 червня вихопився з Вільно, щоби на 12 червня устигнути до Радомля, а потім побіг якнайшвидше назад, щоб устигнути на 17 червня назад до Вільна? І якби то король був сам, так ні: разом із ним цей забіг на довгу дистанцію виконала уся рада ВКЛ!
Мабуть, йшлося про якийсь інший Радомль, десь поблизу Вільна, який я не зміг відшукати.
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
12 червня 1505 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування Івашку Денисовичу. «Пр[авил] маp[шалок] двор[ный], нам[естник] бел[ский] и ут[енский], княз Мих[айло] Лвов[ич] Глин[ский]» [LM 25, № 129, ].
Ще більшу загадку становить оцей привілей, даний того ж 12 червня 1505 р. у Кракові. Мабуть тут описка в місці надання.
1505 р. Згадка про князів Глинських
17 червня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для шляхетного (!) Аврама Єзофовича.
А при том были Панове Рада наша:
княз Войтех, бискуп виленский,
воевода виленский, канцлер, пан Миколай Радивилович,
воевода Троцкий, пан Миколай Миколаевич Радивиловича,
пан Троцкий, староста жомоитский, панъ Станислав Янович,
а маршалок дворный, державца белский и утеньский, княз Михайло Лвович Глинский,
староста жомоитский, пан Станиславъ Янович (! удруге),
пан Юрей Глебович,
державца витебский, пан Станислав Глебович,
воевода полоцкий, а подчашый и наместник новгородский, пан Олбрахт Мартинович Кгаштолтовича,
а подстолий, наместник берестейский, княз Василей Лвович Глинский [LM 5, № 161, p. 278].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
17 червня 1505 р. король Олександр у Шидлові передав мито у Володимирі Никелю Прокоповичу. «Правил маршалок дворный, наместник белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 6, № 1, p. 55]. Інших свідків немає, М. Л. Глинський одноособово готував цей документ.
Того ж 17 червня у Слупі Олександр дав тому ж Никелю квитанцію за мито в Луцьку, підготовану тим самим М. Л. Глинським [LM 6, № 2, p. 55].
А де знаходився той Шидлів, з якого король устиг прибути до Вільна на наступний день? Здається, це містечко (литов.: Šiluva, польськ.: Szydłowo) у Жемайтії, у 160 км на північний захід від Вільна. А от де знаходився Слуп – я не знайшов.
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
18 червня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для князя Івана Федоровича Полубенського. Другим із 4 свідків названий «маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михаил Лвович Глинский» [LM 5, № 164, p. 280].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
3 липня 1505 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування пану Богушу Боговитиновичу. Першим із 5 свідків був «illustri et generosis Michaele Lwowicz duce Hlinensi, curiae nostrae Magni Ducatus marschalco, Bielscensi et Uthanensi tenutario» [LM 25, № 96, – 157].
1505 р. Згадки про Михайла Львовича Глинського
7 липня 1505 р. король Олександр у Кракові виставив привілей для пана Дмитра Олександровича. «Приказал маршалок дворный, наместник белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 6, № 8, p. 58]. Інших свідків немає, М. Л. Глинський одноособово готував цей документ.
Наступного дня, 8 липня 1505 р., той же Олександр у тому ж Кракові надав ще один привілей тому ж Дмитру Олександровичу. І цей документ готував сам М. Л. Глинський – з тією самою формулою [LM 6, № 9, p. 58 – 59].
1505 р. Пожалування Михайлу Івановичу Глинському
Наступного дня, 9 липня 1505 р. король і великий князь Олександр у Кракові виставив привілей:
Бил нам чолом дворенин наш княз Михайло Иванович Глинъский и поведил перед нами, штож есмо дали отцу его князю Ивану двор наш у Волковыйском повете на имя Побоево на хлебокорменье, поки быхмо отчину их очистили, и он поведил нам, штож их братов шесть и не мает ся на чом поживити, и просил в нас десяти чоловеков на имя Тетеровчан Кремяницъкого десятка, абыхмо ему тые люди одному дали, а тых людей десять служоб, и поведил нам, штож тые люди перед тым к тому ж двору Побоеву служивали [LM 6, № 12, p. 59].
І от М. І. Глинський одержав цих людей. Побоєво князь І. С. Глинський одержав у 1503 р., як згадано вище.
Деревня знаходиться, як і слід було сподіватись, у 3 км на південний схід від Підгрушан (Побоєва).
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
10 липня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для Федора Лопота. Першим із 3 свідків названий «маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михаил Лвович Глинский» [LM 5, № 164, p. 280].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
12 липня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для пана Олександра Івановича Ходкевича. Другим із 4 свідків названий «маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 5, № 166, p. 282].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
13 липня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для Олексія Андрійовича Зузіна. «Правил маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 5, № 167, p. 283]. Інших свідків немає, М. Л. Глинський одноособово готував цей документ.
Далі в привілеї, виставленому 16 липня 1505 р., М. Л. Глинського серед свідків не названо [LM 5, № 169, p. 284]. Це здається мені важливим – переліки свідків надань не переписувались механічно, а відбивали реальний склад учасників затвердження документу.
1505 р. Згадка про князів Глинських
23 липня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для Богдана Олексійовича.
При том были: воевода виленский, канцлер, пан Миколай Радивилович,
воевода троцкий, пан Миколай Миколаевич Радивилович,
маршалок земский, староста городенский, пан Ян Юръевич,
маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михаил Лвович Глинский,
воевода полоцкий, пан Станислав Глебович,
подстолий, державца берестейский, княз Василей Лвович Глинский,
маршалок, наместник пунский, пан Александр Иванович Ходкевича [LM 5, № 163, p. 279].
1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
26 вересня 1505 р. король Олександр у Кракові виставив привілей для Бартоша Таборовича.
А при том были Панове Рада наша:
маршалок наш дворный, наместник белский и утенъский, княз Михайло Львович Глинъский;
а крайчий наш князь Януш Алекъсанъдрович;
а маршалок наш, канцлер нашое королевое ее милости, наместник браславский и жижморъский, пан Иван Сопежич;
а наместник дорогицкий пан Ян Стецкович.
Писан в Кракове, в лете 7013, месеца сентебра 26 дня, индикт 9 [LM 6, № 6, p. 57].
7013-й рік мав 8-й індикт, не 9-й (здається, помилка в індикті). М. Л. почав титулуватись намісником більським від 15.12.1504 р., перед тим систематично титулувався намісником мерецьким. Оскільки простіше помилитись у числі року, ніж у характерному титулі, виправляю дату на 7014 рік (9-й індикт).
1505 р. Доручення Михайлу Львовичу Глинському
Маршалок г[о]с[по]д[а]ръский дворный, наместник белский и утенский, кн[я]зь Михайло Лвович Глинъский брал личбу у старосты и мытьника смоленского Аврама [LM 6, № 532, p. 314].
Запис зроблено в Судомирі (Сандомирі) 12 жовтня 1505 р.
1505 р. Згадка про Михайла Глинського
29 грудня 1505 р. король Олександр у Гродні виставив пожалування Яну Заберезинському.
При том были велможъные и вроженые панове:
Миколай Миколаевич, воевода троцъкий;
Михайло Лвович Глиньский, маршалок дворный литовъский;
Станислав Глебович, староста полоцъкий;
Станиславъ Петрович, гетманъ полный Великого Князства Литовъского;
Василей Лвович, подстолий и державъца слонимъский;
Мартин Хребътович, ловъчий того жъ Князства Литовъского
и инъшие Панове Рада наши [LM 25, № 224, – 278].