Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Географія

Микола Жарких

ГеоОб’єкт (скорочення від “Географічний об’єкт”) – абстрактний клас, який є основою для створення більш спеціалізованих класів. Власних атрибутів він не має. Цей клас призначено для всіх об’єктів, які можна нанести (або побачити) на географічну карту. Теоретична вигода від такого рішення полягає в можливості перетворити цей клас на ворота (інтерфейс) для інтеграції об’єктних БД з геоінформаційними системами. З точки зору гуманітарія найцікавішими об’єктами на карті є річки, населені пункти та території (зокрема, адміністративні). Тому з усіх можливих географічних об’єктів ми зосередили увагу саме на них.

Атрибути ГідроОб’єкта

Малюнок 10. Атрибути ГідроОб’єкта

ГідроОб’єкт (скорочення від “Гідрографічний об’єкт”) – призначено для зберігання інформації про водні об’єкти. Атрибут Тип (тип даних – перелік) задає тип водного об’єкту. Елементами переліку є “Море” [4], “Ріка”, “Озеро”. Цей список можна продовжувати. Атрибут Впадає (тип даних – вказівник на екземпляр ГідроОб’єкту) призначено для проточної води, наприклад, ріки. Він вказує на елемент гідросистеми вищого рівня. Атрибут З боку (тип даних – перелік) задає бік, з якого проточна вода впадає в об’єкт вищого рівня. Значеннями переліку є “Зліва” та “Справа”. Атрибут залишається порожнім, якщо його не можна застосувати (наприклад, коли ріка впадає в море). Атрибут ОроОб’єкти (тип даних – картотека) містить список ОроОб’єктів, пов’язаних з даним ГідроОб’єктом. Його атрибутами є ОроОб’єкт (тип даних – вказівник на екземпляр ОроОб’єкта), Відношення (тип даних – перелік, значення – “Протікає через”, “Протікає поруч”, “Знаходиться на березі”), Зауваження (тип даних – збагачене мемо).

Для Гідрооб’єкта можна запропонувати нове правило формування логічного імені. Вираз для логічного імені включає успадковане (від ІмОб’єкту) логічне ім’я, доповнене розділовим знаком (наприклад, “/”) та значенням атрибуту Впадає (тобто логічним іменем об’єкта вищого рівня). Внаслідок цього утворюються логічні імена виду “Десна р./Дніпро р.”, “Десна р./Бог р.”, які дають змогу легко розрізняти одноіменні гідрооб’єкти [5].

[1. Можна утворити підклас ПроточнаВода і перенести туди атрибути Впадає та З боку, які не застосовуються для води взагалі, яка не є проточною: море, озеро, болото.

2. Викладена система ігнорує водосховища на ріках як окремі гідрооб’єкти]

ОроОб’єкт (скорочення від “Орографічний об’єкт”) – абстрактний клас, який є основою для створення більш спеціалізованих класів. Власних атрибутів він не має. Цей клас призначено для всіх об’єктів орографії.

Атрибути ОйкОб’єкта

Малюнок 11. Атрибути ОйкОб’єкта

ОйкОб’єкт (від “ойкос” = населення + “об’єкт”) – клас географічних об’єктів, підставою виділення якого є наявність або діяльність людини (населення). Це абстрактний клас, створення екземплярів якого навряд чи доцільне. П’ять атрибутів (ВищийОбКиївРусі, ВищийОбРечіПосп, ВищийОбГетьман, ВищийОбРосІмпер, ВищийОбУкраїни, тип даних – вказівник на екземпляр ОйкОб’єкта) призначено для збереження інформації про адміністративно-територіальний поділ різних часів. Саме тут явно виступає направленість даної архітектури на моделювання минулого України: для інших країн цей набір вказівників буде змінюватись, відбиваючи особливості історії адміністративного ладу. Атрибут Тип (тип даних – ієрархічний перелік) показує, чим є даний об’єкт. Нове логічне ім’я для ОйкОб’єкту організоване подібно до логічного імені ГідроОб’єкту: успадковане логічне ім’я + розділовий знак (наприклад, “/”) + значення вказівника ВищийОбУкраїни. [? Скорочення для адм.одиниць?]

В зв’язку з тим, що адміністративно-територіальний поділ є дуже важливим для всіх, хто займається минулим України, і тут, на жаль, досить часто трапляються помилки і недоречності (вони обумовлені як тим, що дослідники не завжди звіряються з довідниками адміністративного поділу, так і тим, що не всі фахівці достатньо ознайомлені з деталями історії цього поділу), цю частину моделі слід розглянути докладніше.

Модель передбачає зберігання інформації про п’ять шарів адміністративного поділу. Всі ці шари є рівноправними, тобто база даних дозволяє візуалізувати адміністративний поділ у вигляді дерева не тільки для областей/районів України, але й для губерній/повітів Російської імперії, полків/сотень Гетьманщини, воєводств/повітів Речі Посполитої та князівств Київської Русі. Порожнє значення вказівника означає, що даний об’єкт не належить до даної адміністративної системи; при побудові дерева такий об’єкт буде проігноровано. Термінальними об’єктами цього дерева найчастіше є об’єкти класу НаселПункт, які представляють окремі населені пункти. Оскільки клас НаселПункт є нащадком класу ОйкОб’єкт, він успадковує від ОйкОб’єкта розглядуваний набір вказівників. Своїм атрибутом ВищийОбУкраїни кожен населений пункт зв’язаний з вищою ланкою адміністративного поділу України. Здебільшого це район, але може бути область (для міст обласного підпорядкування) або Україна в цілому (для міст загальнодержавного підпорядкування, як Київ і Севастополь), – одне слово, це найчастіше екземпляр АдмОб’єкту. Оскільки АдмОб’єкт теж успадкований від ОйкОб’єкта, він також має весь набір вказівників, і для нього атрибут ВищийОбУкраїни вказує: для району – на область, для області – на Україну в цілому. Цей останній об’єкт має порожній атрибут ВищийОбУкраїни і тому виступає кореневим об’єктом всієї адміністративної системи.

1. Держава

1.1. Князівство

2. Адміністративна одиниця

2.1. Вища

2.1.1. Воєводство

2.1.2. Полк

2.1.3. Губернія

2.1.4. Область

2.2. Середня

2.2.1. Повіт

2.2.2. Сотня

2.2.3. Район

3. Населений пункт

3.1. Місто

3.2. Містечко

3.3. Село

3.4. Дрібний НП

Малюнок 12. Організація ієрархічного переліку “Тип” для ОйкОб’єкта (основні рівні)

Яка ідея виділення саме п’яти шарів? В шарі України передбачається зберігати сучасний адміністративний поділ (зафіксований в довіднику “Адміністративно-територіальний поділ УРСР” 1987 р.). При цьому поділ 1940-х років (який включав багато дрібних районів і 2 додаткових області), зміни обласного поділу 1930-х років і система округ 1920-х років не враховуються. В шарі Російської імперії передбачається зберігати дані про губерніально-повітовий поділ, який склався на 1802 р. і проіснував практично без змін до кінця імперії. Джерелами тут є списки населених пунктів окремих губерній Російської імперії та інші довідники (досить численні). Часті зміни губерніального поділу в період до 1802 р. і поділ на намісництва 1785 р. не враховується (останній поділ добре документовано довідниками, але проіснував він всього 15 років).

Для тих частин України, які не входили до складу Російської імперії, в цьому шарі передбачається зберігати адміністративний поділ, який діяв в період 1802 – 1917 рр., в його найбільш сталому вигляді. В шарі Гетьманщини буде відбито полково-сотенний поділ лівобережної України, добре зафіксований в довідниках і картах 18 ст. В цьому ж шарі можна зберігати полковий поділ Слобожанщини, а також полковий поділ правобережної України 2 половини 17 ст. (цей останній не встиг скристалізуватись, і не зафіксований в довідниках, але реконструювати його у вигляді баз даних, на нашу думку, можливо і доцільно).

В шарі Речі Посполитої передбачається зберігати поділ території України на воєводства і повіти у його найбільш розвиненому вигляді, який існував в 1635 – 1648 рр. (з урахуванням Чернігівського воєводства). Як показує дослідження М.Г.Крикуна [6], цей поділ був досить стабільним на всьому протязі його існування. Єдиного набору довідників, які б відбивали цей поділ для всіх воєводств на українських землях, немає, тому наповнення цього шару вимагає роботи з першоджерелами (податковими реєстрами та судовими актами). Якщо ця робота буде колись виконана, то ми матимемо дуже зручний у користуванні комп’ютерний довідник цього поділу. В цьому ж шарі слід відбити адміністративний поділ Кримського ханства (систему каймаканств і кадиликів), досить повно зафіксований в описах Криму, складених російськими чиновниками після ліквідації ханства, а також поділ інших частин України, який діяв на протязі 16 – 18 ст. Нарешті, в шарі Київської Русі передбачається відбити належність населених пунктів до князівств 12 – 1 половини 13 ст. Першоджерелами тут є літописи. Їх історико-географічні дані на сьогодні досить добре простудійовані, матеріалу тут небагато, і заповнення цього шару не повинно викликати ускладнень.

Для раніших часів ніяких даних, які б мали загальноукраїнське значення, немає. В цілому пропонована модель ґрунтується на узагальненому і спрощеному представленні поділу: по-перше, ігноруються нетривалі системи поділу, такі як намісництва чи округи; по-друге, ми вважаємо недоцільним зберігати дані про найнижчі ланки поділу (як волості Російської імперії чи сучасні сільради), хоча технічно дана модель не забороняє вводити і зберігати такі дані. В зв’язку з тим, що час існування найдрібніших адміністративних одиниць є досить коротким у порівнянні з часом існування адміністративної системи в цілому, їх зберігання в даній моделі може скоріше заплутати користувача, оскільки вона може зберігати тільки один набір цих одиниць, ігноруючи всі інші.

Моделювання адміністративного поділу в усіх його просторових і хронологічних деталях (якщо така задача постане), на нашу думку, доцільно виконувати за допомогою спеціальних класів, конструювання яких не є нашею метою. Ми сподіваємось, що запропонована модель історії адміністративного ладу є досить потужною, щоб задовольнити вимоги всіх користувачів, які не є вузькими фахівцями в галузі історії адміністрації.

Атрибути АдмОб’єкта

Малюнок 13. Атрибути АдмОб’єкта

АдмОб’єкт (скорочення від “Адміністративний об’єкт”) – клас, спеціально розрахований на збереження даних про адміністративний поділ. Атрибут Центр (тип даних – вказівник на екземпляр об’єкту НаселПункт) вказує на центр адміністративної одиниці. Атрибут Площа, кв.км (тип даних – дійсне число) вказує площу одиниці.

НаселПункт (скорочення від “Населений пункт”) – клас, спеціально розрахований на збереження даних про населені пункти. Власних атрибутів він не має.

Атрибути об’єкта “Територія”

Малюнок 14. Атрибути об’єкта “Територія”

Територія – клас, спеціально розрахований на збереження даних про терени, які не є адміністративними одиницями (наприклад, Подніпров’я, Карпати). Він має один додатковий атрибут Склад (тип даних – картотека), в якому визначено один атрибут Частина (тип даних – вказівник на екземпляр ОроОб’єкта). Таким чином, терен, визначений даним об’єктом, є об’єднанням частин (наприклад, районів), які є будівельним матеріалом для територій. Тоді територія “Південна Україна” може мати складовими частинами Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області.

Атрибути МікроОб’єкта

Малюнок 15. Атрибути МікроОб’єкта

МікроОб’єкт – клас, спеціально розрахований на збереження даних про географічні об’єкти, менші за населений пункт. Атрибут Населений пункт (тип даних – вказівник на екземпляр НаселПункту) вказує на населений пункт, з яким зв’язано мікрооб’єкт (наприклад, вулиця в місті чи урочище поблизу села). Нове логічне ім’я складається з успадкованого логічного імені, розділового знаку (наприклад, “/”) та значення атрибута Населений пункт.

Як Територія, так і МікроОб’єкт успадковані від ОроОб’єкту, тому вони не мають ніяких атрибутів адміністративної належності, але мають всі властивості ІсторОб’єкту, тобто можуть мати власний набір імен і власний набір фактів історії. Це робить МікроОб’єкт дуже зручним для зберігання інформації про вулиці міст, які в нас постійно перейменовуються і будуть перейменовуватись, створюючи чималі проблеми для тих, хто працює з інформацією, прив’язаною до вулиць (як, скажімо, пам’ятки).

Примітки

4. Океанів в Україні поки що нема, але якщо вони з’являться, то завдяки гнучкості “Археометрики” ми зможемо доповнити перелік, не зачіпаючи уже введених даних.

5. А їх, за даними “Словника гідронімів України”, в нас є чимало.

6. Крикун Н.Г. Административно-территориальное устройство правобережной Украины в 15 – 18 вв.: границы воеводств в свете источников. – К.: 1992 г. – 151 с.