Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Павло Халебський / Опис подорожі до Москви

Павло Халебський

Опис подорожі до Москви

М.І.Жарких

Павло уславився тим, що вів докладний щоденник подорожі, який став першокласним історичним джерелом. Відзначимо одразу, що зберігся тільки запис першої подорожі, про який далі і буде розмова; імовірно, що під час другої подорожі Павло також провадив щоденник, але він досі не виявлений (мабуть, загинув без сліду).

Відомі такі списки опису подорожі Макарія:

1. Лондонський список (список Британського музею), куплений графом Фредеріком Гільфордом в 1824 р. в Халебі. Він переписаний в 1765 р. і складається з 4 великих зошитів. Цей список цінний тим, що містить повну редакцію твору. Так, у ньому представлено опис початку подорожі з Халеба по Малій Азії до Стамбула, перебування Макарія у Стамбулі і плавання морем до Констанці; також він містить докладний опис зворотнього шляху Макарія і перших його кроків після повернення на батьківщину. Слід знати, що в кінці 19 ст. цей список вважався втраченим, що знайшло відбиття в ряді публікацій того часу. На щастя, пізніше цей рукопис було віднайдено.

Сторінка Лондонського рукопису Сторінка Дамаського рукопису
Сторінка Лондонського рукопису (79а). На березі напис «Початок країни козаків». За Я.Полотнюком (1971) Сторінка Дамаського рукопису (64б). На березі напис «Опис нашого вступу до країни козаків». За Я.Полотнюком (1971)

2. Паризький список (список Паризької національної бібліотеки). Він надійшов до бібліотеки у складі колекції французького сходознавця Ш.Шефера (1820 – 1898) в кін.19 ст. Короткі відомості про нього вперше були надруковані в 1901 р. Це найдавніший зі списків (датується 17 ст.). Він переписаний двома почерками, і було висловлено припущення, що принаймні частина цього списку є автографом Павла. Це припущення викликало заперечення, тому дане питання і список в цілому потребують подальшого дослідження.

3. Дамаський список, переписаний в 1700 р. Цей список дає скорочену редакцію опису (для нас особливо важливо те, що опис зворотнього шляху через Україну в 1656 р. з десятків сторінок скорочено до кількох речень). В 19 ст. з нього було зроблено ще три копії: в 1847 р. – список Учбового відділення Міністерства закордонних справ (пізніше – Санкт-Петербурзького відділення Інституту сходознавства); в 1849 р. – список, замовлений Порфірієм Успенським і переданий до Державної публічної бібліотеки (Спб.); в 1859 р. – список, замовлений директором Московського головного архіва Міністерства закордонних справ М.А.Оболенським (зберігався в цьому архіві). Цей останній список ліг в основу російського перекладу Г.А.Муркоса.

В 1913 році з нагоди 300-ліття російського правлячого дому Романових антіохійський патріарх Григорій 4-й (1859 – 1928) зробив цінний подарунок імператорові Миколі 2-у. Подарунок складався із 42 рукописів, серед яких був Дамаський список подорожі, фотокопія Лондонського списку та деякі автографи патріарха Макарія і Павла Халебського. В 1919 році Дамаський список та фотокопію було передано до Інституту сходознавства у Санктпетербурзі, де вони зберігаються і нині (повідомлення, що Дамаський список згорів в 1860 р., на щастя, виявилось помилкою).

4. Київський список, куплений в 1896 р. А.Ю.Кримським під час поїздки до Сірії. Він переписаний десь у середині 18 ст., обгорів, не має початку та кінця. Щодо змісту він становить скорочення (епітому) основної редакції. А.Ю.Кримський, розглядаючи цей список, знайшов в ньому декілька місць, які дозволяють зробити поправки до перекладу Г.Муркоса. А.Олесницький знайшов у складі цього рукопису цілі уривки, які доповнюють переклади Бельфура та Муркоса. Коли Кримський став секретарем Української академії наук, він передав цей список, який був його приватною власністю, до Академії. Український арабіст Тауфік Кезма виконав переклад цього списку, який досі лежить в архіві Академії наук без ужитку.

5. Халебський список 1750 р., про який за описом сирійського вченого К.Баша згадує Крачковський. Цей список виявився близьким до паризького рукопису.

Примітною особливістю є те, що всі списки опису виявлені протягом 19 ст. – початку 20 ст., і за останні 100 років фонд рукописів не поповнився новими знахідками. Мабуть, усі збережені тексти уже виявлено, і залишається мало надії на знахідку нових списків.

Павло працював над описом довгий час (чи не до кінця життя). Під час поїздки він робив чорнові записи, які пізніше обробив у вигляді чистового опису. Крачковський припускав, що Павло уклав першу (коротку) редацію опису ще під час довгого перебування в Москві, тобто не пізніше лютого 1656 року.

Сам Павло свою роботу описує такими словами:

Я напружував свої очі, думки та почуття, докладав великих зусиль і багато попрацював, поки не видобув цю розповідь з чорнових зошитів, коли скінчився рік після їх написання. (Муркос, т. 3, с. 30)

Знай, брате, що відомості, котрі я подаю, не підлягають ніякому сумніву, бо коли я вдруге приїжджав до Москви з країни грузинської, супроводжуючи патріарха єгипетського і мого батька, я ґрунтовно перевірив і підтвердив усі ці відомості (Муркос, т. 5, передмова, с. 3 – з Лондонського списку).

З цього можна зробити висновок, що повна редакція опису була укладена Павлом у Сірії десь між двома подорожами (тобто в 1659..1666 роках), а пізніше, під час другого візиту до Москви, Павло продовжував вносити до неї доповнення. Якщо розуміти вираз «коли скінчився рік після їх написання» («по истечении года от написания их») буквально, то вийде, що Павло опрацьовував свій опис на протязі року після повернення, тобто в 1659 – 1660 роках. Але цей вираз можна зрозуміти й так, що Павло продовжував вести свої записи на протязі року після повернення (кінець його твору дійсно містить досить докладний опис того, як Макарій та Павло управляли своїм патріархатом в 1659 – 1661 рр., зокрема, опис будівельної діяльності Павла в Дамаску і Халебі).

Опис складається з 15 книг (в дужках показано обсяг книги – число сторінок у перекладі Г.Муркоса):

1 – від Алепо до Молдавії; (43 с.)

2 – перебування у Молдавії; (69 с.)

3 – перебування у Валахії; (58 с.)

4 – подорож через Україну, перебування у Києві; (80 с.)

5 – подорож від Києва до Коломни; (64 с.)

6 – перебування у Коломні; (54 с.)

7 – перебування у Москві; (57 с.)

8 – перебування у Москві; (63 с.)

9 – перебування у Москві; (94 с.)

10 – перебування у Москві; поїздка до Троїце-Сергієва монастиря і повернення до Москви; (57 с.)

11 – поїздка до Новгорода і повернення до Москви; (61 с.)

12 – поїздка до Саввина монастиря і повернення до Москви; зворотній шлях через Росію та Україну до кордону Молдавії; (75 с.)

13 – перебування у Молдавії та Валахії; (66 с.)

14 – перебування у Валахії; (43 с.)

15 – зворотній шлях через Чорне море, Малу Азії та Сірію. Дії Макарія і Павла по управлінню своїм патріархатом в 1659 – 1661 рр. (70 с. )

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2696

Модифіковано : 13.10.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.