Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Лист до президента АН УРСР
з питань бібліографії

Шановний Борисе Євгеновичу!

Ми, члени клубу “Спадщина” при Будинку вчених АН УРСР, просимо Вас звернути увагу на катастрофічний стан бібліографії в галузі суспільних наук.

Протягом останніх десятиріч науково-інформаційна робота в АН УРСР гальмувалася. По суті, після погромів 1930-х років вона як слід і не відновлювалась. Зараз ми відстаємо від розвинених країн Заходу, від російської бібліографії на кілька десятиріч. За яку тему не взявся б український радянський гуманітарій, скрізь перед ним – цілина.

Тематичних біографічних словників історичних діячів ми не маємо. Біобібліографічних зведень про роботу гуманітаріїв минулого – не маємо. Репертуару української книги 19 – поч.20 ст. – не маємо. Покажчиків змісту бодай основних серій (“Літературно-науковий вісник”, “Записки наукового товариства ім.Шевченка” тощо) – знов немає. Цей перелік можна продовжити, – ідеться про кілька полиць довідників і покажчиків, яких у нашій республіці досі не створено.

На превеликий жаль, обробка великих джерельних комплексів, систематизація набутого фактичного матеріалу зараз не ведеться. Центральна наукова бібліотека ім.В.І.Вернадського АН УРСР одна підготувати нагально необхідні дослідникам посібники фізично не в змозі. Дублюючи Книжкову палату, Відділ наукової інформації з суспільних наук АН УРСР взагалі зосередився на бібліографічній обробці поточної наукової літератури, що являє собою поки що продукцію застійних років.

Підняти рівень досліджень у галузі суспільних наук без запроваджених в обіг великих масивів первинної інформації неможливо. Вважаємо, що час провести міжвідомчу нараду для з’ясування нагальних потреб у науковій інформації для перебудови науково-інформаційної роботи в АН УРСР. До участі в ній варто запросити представників тих самодіяльних об’єднань, що цікавляться науковим українством. Вважаємо, що час сформувати перспективний план бібліографічної роботи, забезпечений поліграфічними ресурсами. Виконання цього плану, гадаємо, мусить бути спільним обов’язком спеціальних бібліографічних підрозділів та самодіяльних об’єднань.

Зокрема, клуб “Спадщина” візьме на себе підготовку ряду покажчиків, якщо йому буде надана певна науково-методична допомога й забезпечене видання вивершених праць.

Правління українознавчого клубу “Спадщина”.

10 грудня 1988 р.