Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
ІТехнології / Бази даних в роботі польських пам’яткоохоронців

Бази даних в роботі польських пам’яткоохоронців

М.І.Жарких

Prinke A. AZP_Fox, wersja 1.8 : program do obsługi komputerowej bazy danych o stanowiskach archeologicznych : podręcznik użytkownika.- Poznań : 1996.- 120 s. – Poznańskie zeszyty archeologiczno-konserwatorskie, № 3; Prinke A. AZP_Fox, release 1.8 : a computer database management system on archeological site.- Poznań : 1996.- 122 p.- Poznań archaeological records, № 4; Klunder H., Prinke A. AZP (archeologiczne zdjęcie Polski) w województwie Poznańskim : katalog stanowisk archeologicznych. Zeszyt 1. Gmina Suchy Las.- Poznań : 1997.- 93 s.- Poznańskie zeszyty archeologiczno-konserwatorskie, № 5; Prinke A. AZP_Fox : wprowadzanie danych.- Poznań : 1997.- 59 s.- Poznańskie zeszyty archeologiczno-konserwatorskie, № 7; Prinke A. MuzArP, wersja 1.5 : komputerowy system zintegrowanej informacji archeologicznej (stanowiska – badania – zabytki) : podręcznik użytkownika.- Poznań : 1998.- 142 s.- Poznańskie zeszyty archeologiczno-konserwatorskie, № 8 [Висловлюю щиру вдячність Михайлу Юрійовичу Відейку, який надав мені для ознайомлення зазначені видання].

Роботи по комп’ютеризації охорони пам’яток в Польщі зосереджені в Познанському археологічному музеї. Він створив, розвиває, поширює і підтримує дві програми управління базами даних : AZP_Fox є програмою обліку нерухомих пам’яток археології, а MuzArP – програмою обліку знахідок із археологічних досліджень. Натхненником цієї роботи є археолог Анжей Прінке.

Історія роботи. Роботи по створенню бази даних по автоматизації обліку археологічних пам’яток розпочалися в 1986 р. на базі ще 8-розрядних комп’ютерів “Амстрад” під управлінням операційної системи CP/M; в якості середовища програмування використовувався dBase II. В міру розвитку комп’ютерної та програмної техніки здійснювався перехід на все нові й нові продукти; підтримувана нині версія AZP_Fox 1.8 розрахована на комп’ютери від 386-ї моделі, на середовище DOS; в якості середовища програмування виступає FoxPro 2.5. Планується випуск версії 2.0, розрахованої на середовище Windows та Vizual FoxPro 3.0. Програма обліку музейних колекцій почала розроблятись в 1994 р.; версія MuzArP 1.5 виконується в DOS (FoxPro 2.5) і може обмінюватись даними з AZP_Fox 1.8. Система AZP_Fox 1.8 має понад 60 зареєстрованих користувачів; загальний обсяг введених записів перевищує 200 тисяч. З 1997 р. ступінь наповнення бази даних став уже таким значним, що можна було приступити до випуску друкованого каталогу археологічних пам’яток Польщі, який готується за допомогою бази даних. Перший зошит каталогу, присвячений пам’яткам на терені гміни Сухий Ліс (безпосередньо на північ від Познані) видруковано в 1997 р.

Структура БД AZP_Fox

Малюнок 1. Структура БД AZP_Fox.

Структура баз даних. База даних AZP_Fox має просту структуру, яка складається всього із двох таблиць (Малюнок 1). Перша таблиця, що має загалом 34 поля, характеризує археологічну пам’ятку (її розміщення, характер мікрорельєфу, густину знахідок, міру та характер загрози руйнування пам’ятки, рекомендації по охороні, історію дослідження, бібліографію, прив’язку до карт масштабу 1 : 10000 і т.д.). Цій головній таблиці підпорядкована таблиця шарів пам’ятки (всього 7 полів), де для кожного шару зазначається тип пам’ятки, її хронологія, культурна належність, масові та унікальні знахідки.

Ця база даних існує в двох варіантах – з польськомовним екраном і з англомовним екраном. На допомогу користувачу видано дві брошури : докладне керівництво користувача і рекомендації по наповненню бази даних. Остання брошура особливо цінна тим, що не тільки дає конкретні поради по заповненню кожного поля, але і вказує на типові помилки, які допускаються користувачами саме з даним полем. Все це заслуговує уважного вивчення і використання в нашій роботі.

Структура БД MuzArP

Малюнок 2. Структура БД MuzArP.

База даних MuzArP є значно складнішою; вона містить загалом 92 таблиці, 351 поле; в ній використовується 55 словників (частина з них є фіксованими, тобто зашитими в код програми, а частина – відкритими, які користувач може поповнювати самостійно). Спрощена структура цієї БД представлена на малюнку 2.

Дана база може імпортувати інформацію про пам’ятки з AZP_Fox, але та інформація, яка в AZP_Fox представлена у неструктурованому вигляді (як етапи дослідження чи література про пам’ятку), тут детально структурована, що має підвищити пошукові можливості такої бази.

Звичайно, в структурі БД, реалізованій познанськими фахівцями, присутні певні недоліки; наприклад, незрозуміло, чому в таблиці “Окремі знахідки” не фіксується приналежність знахідки до певного шару багатошарової пам’ятки (можливо, така приналежність впроваджена неявно через певну систему складання каталогів знахідок); в таблиці “Етапи дослідження” 6 окремих полів відведено для імен та прізвищ відповідно керівника, консультанта та автора звіту і в той же час серед таблиць деталізації є окрема таблиця “Учасники досліджень” з тими самими полями (дані виглядали б більш нормалізовано, якби інформація про керівника, консультанта та автора звіту була перенесена до цієї останньої таблиці; але й тут можливі спеціальні міркування – скажімо, відносна частота запитів інформації – які виправдовують таку денормалізацію).

Істотно, що кожна з цих баз розрахована на роботу на індивідуальному комп’ютері або в локальній мережі однієї установи. Розробники свідомо відмовились від наміру інтегрувати усю інформацію в одній загальнодержавній базі даних, розуміючи, що ані апаратні, ані програмні засоби на сьогоднішній день не дозволяють реалізувати загальнодержавну БД. Натомість шляхом поширення стандартизованого програмного забезпечення створюється можливість обміну базами даних, нагромадженими в різних установах.

Причини успіху. Чим же спричинені поважні успіхи польських пам’яткоохоронців у створенні баз даних ? На перше місце я б поставив компетентність керівника роботи – пана Прінке. Треба мати велику наполегливість і велику витримку, щоб на протязі ось уже 14 років докладати зусиль до роботи, яка не приносить миттєвої віддачі. Зрештою, і яблуня не родить яблук на другий і навіть на третій рік після висадки, і всі це вважають нормальним; але далеко не всі так само ясно розуміють, що великі інформаційні системи створюються десятиліттями.

Другим фактором успіху я схильний вважати підтримку цієї роботи з боку міністерства культури і мистецтв Польщі. Розробка познанських (зауважимо : не-варшавських, не-столичних) археологів затверджена міністерством в якості загальнонаціонального стандарту і рекомендована до впровадження в усіх установах, причетних до програми археологічної зйомки Польщі. Цікаво було б знати, чи довелось вислуховувати авторам у своєму міністерстві, що їхня робота не виправдовує себе, а їхні видання – непотрібна самодіяльність (я, принаймні, в своєму рідному київському міністерстві все це чув).

Третій фактор успіху – безкоштовність програмного забезпечення і наявність докладної документації. До цього я долучив би правильний вибір платформи реалізації бази даних. Хоча на порозі 21 століття DOS-система і виглядає застарілою, таке рішення, здається, продиктоване реально наявним фондом обладнання у користувачів.

Четвертий фактор успіху – відкритість польського суспільства. Нам, постсовковим українцям, навіть вимовити страшно, що в роботі використовувались карти масштабу 1 : 10000. Це ж секрет ! Державна таємниця ! Імперіалісти довідаються ! А поляки вільно користуються такими картами в своїй роботі, – можливо, виходячи з того заложення, що вони самі уже належать до “табору імперіалізму”. Також слід відзначити широку презентацію цієї роботи на міжнародних конференціях – річ також в Україні нечувана і неможлива.

Одне слово, успіхи польських колег показують, що труднощі на шляху створення баз даних археологічних пам’яток не є непоборними. Ще раз підкреслю, що досвід їхньої роботи заслуговує якнайретельнішого вивчення і використання.

Надійшло до редакції 16.03.2000 р.

Джерело : Археометрія та охорона історико-культурної спадщини, 2000 р., вип. 4, с. 127 – 129.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2017 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2469

Модифіковано : 3.08.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.