Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
ІТехнології / Програма «Мислене древо» та музейна інформатизація

Програма «Мислене древо» та музейна інформатизація

Жарких М.І.

Наш підхід

Інформатизація в гуманітарній сфері має відмінності від інформатизації інших областей людської діяльності – як в суб’єктивному, так і в концептуальному плані. Відмінності суб’єктивного характеру випливають з того, що працівники гуманітарної сфери за своєю базовою освітою далекі від інформаційних технологій. Ми розглянемо детальніше концептуальні відмінності.

На нашу думку, інформатизація в гуманітарній області має такі особливості:

1. Ключовою абстракцією тут є документ, на відміну від трансакції, яка лежить в основі сучасних промислових СУБД.

2. Принциповою особливістю документа є його неструктурованість, чим він відрізняється від документів в інших галузях ІТ.

3. Читання документів рішуче переважає над записом/модифікацією документів.

4. Помилкові документи ніколи не повинні видалятися, а тільки помічатися як помилкові.

Розробляючи програмні продудукти для гуманітарних застосувань, треба зважати на ці особливості. Найліпшим прикладом інформаційної технології, пристосованої для гуманітаріїв, є мережа WWW : документо-орієнтоване середовище записів довільної структури, призначене тільки для читання. Тому можна навести ряд успішних гуманітарних Web-проектів, чого не можна сказати про предметно-орієнтовані бази даних.

Ієрархічний підхід до побудови баз даних, на наш погляд, є принциповим проектим вирішенням, яке має задовольнити вимоги гуманітарної сфери. В основі такої СУБД лежить поняття вершини (node) – абстрактного аналога документа. Вершина зберігає довільну неструктуровану інформацію (або й структуровану, але це не конче – адже порядок є частинним випадком хаосу). Вершини об’єднуються в дерево – однозв’язний граф (тобто між двома вершинами в одному дереві завжди є шлях, і цей шлях – тільки один). Деревовидна структура забезпечується тим, що вершина зберігає вказівник на вершину-господиню (одна тільки коренева вершина дерева не має такого вказівника). Порядок слідування вершин в дереві може фіксуватись вказівниками на сусідні вершини того самого ієрархічного рівня (до одного рівня належать вершини, які мають спільну вершину-господиню) або визначатись динамічно на підставі інформації з самих вершин.

Всі операції над такою множиною даних, природно, також є ієрархічними : пошук, відбір, сортування, збір статистики та інші операції над даними здійснюються за ієрархічними алгоритмами.

Простою мовою, ієрархічна база даних – це застиглий хаос, в якому ієрархічна позиція певної вершини має важливе, а іноді навіть ключове значення, переважаючи зміст вершини. Наприклад, коли ми говоримо «село Іванівка», то для однозначної ідентифікації предмету треба вказати «такого-то району і області». Без вказання ієрархічної позиції інформація про це село знецінюється, бо неясно, де його шукати серед інших Іванівок.

Наша програма

Мислене древо – програма, яка розробляється нами з 1999 року для реалізаці викладених проектних пропозицій. Нині в експлуатації знаходиться версія 2.5, випущена в кінці 2004 року. Ця програма є безкоштовною для кінцевих користувачів. Компактна програма (дистрибутив її займає всього 1.4 Мб) дозволяє створювати і переглядати ієрархічні бази даних. Ієрархія вершин в ній може створюватись вручну (командами «Додати нову вершину», «Додати нову дочірню вершину» та іншими) або автоматично, за допомогою цілого спектру досконалих методів імпорту інформації.

В вершинах бази даних можна зберігати звичайний і збагачений текст (RTF, включно зі вкладеними об’єктами), зображення в більшості поширених форматів, звукові та відеофайли, які підтримуються операційною системою. Програма підтримує трансформацію ієрархічних наборів даних, ієрархічні операції пошуку, відбору, сортування, експорту інформації.

Програма підтримує синхронізацію примірників баз даних, що дозволяє організувати роздільне наповнення великої бази даних і є основою колективної роботи над великомасштабними базами даних.

Програма «Мислене древо» прекрасно озброєна для створення енциклопедій, довідників, словників і каталогів – жанрів, у яких ієрархічний принцип лежить в основі діяльності. Вона також надається для електронних монографій чи журналів.

Наші продукти

Технологія «Мисленого древа» розвивалась в основному як засіб публікації баз даних на компакт-дисках і в цій області її можна вважати промисловим зразком. На цій технології нами створено близько 30 компакт-дисків з різноманітними базами даних гуманітарної спрямованості. Наш буклет дає можливість ознайомитись з ними. Більше інформації – на нашому веб-сайті.

Наш веб-сайт

На веб-сайті «Мисленого древа» можна ознайомитись з анотаціями баз даних, виконаних за нашою технологією (всього це біля 30 назв продуктів, які можна поширювати на компакт-дисках), завантажити дистрибутив програми, прочитати онлайнову версію контекстної допомоги, методичні поради щодо використання програми. Наш сайт існує шостий рік і нині має стабільну відвідуваність 40 тисяч на місяць.

Наші плани

Родзинкою сайту є інформація про Мислене древо 3, яке знаходиться в стані розробки. Ця програма стане якісно новим кроком у розвитку технології «Мисленого древа» : багатомовний і багатовіконний інтерфейс, редаговані користувачами ієрархічні словники даних, перехресні посилання між вершинами, нові типи даних у вершинах і багато інших новин.

Мислене древо в діяльності музеїв

«Мислене древо» розвивається як самодіяльний проект, тому воно ліцензується і поширюється як безкоштовне програмне забезпечення (freeware). Для кінцевого користувача це, з одного боку, вигідно, бо не треба нічого платити; з другого боку, невигідно, бо він не має жодного впливу на розвиток проекту. Зокрема, «Мислене древо» не містить у собі нічого специфічного для музейної сфери, і так воно буде тривати до тих пір, поки з боку музейної сфери не будуть зроблені якісь кроки назустріч розробникам.

«Мислене древо» може застосовуватись «як стій» (as is) для створення каталогів виставок, електронних путівників, сувенірної продукції. За допомогою механізму синхронізації можна легко готувати зведені каталоги виставкової роботи на підставі каталогів окремих виставок, хоча практично так ще ніхто не робить.

Мислене древо і автоматизація музейного обліку

Я вважаю, що на основі розробленої нами програми для роботи з локальними базами даних можна створити клієнт-серверну та веб-серверну версії і пристосувати їх до задач музейного обліку. Для цього – повторюся – музейна сфера мусить зробити кроки назустріч розробникам, тобто забезпечити умови, за яких ця робота буде для розробників вигідною і прибутковою. Якщо розробник не матиме прибутку – ніякої музейної комп’ютеризації не буде.

Отже, де взяти гроші ? Розглянемо деякі варіанти.

1. Бюджетне фінансування через Міністерство культури. З 1987 року на протязі принаймні 15 років Національний музей історії України отримував від міністерства бюджетні кошти на розробку комп’ютерної програми музейного обліку. Результат – нульовий. Не тільки в інших музеях нічого не було впроваджено, але й сам НМІУ комп’ютеризувати свій облік не зміг. Окрім цього негативного досвіду, маю ще негативний прогноз – ніхто з тут присутніх ніколи ніякого фінансування з бюджету не отримає.

2. Власні кошти великого музею. В музейній сфері циркулюють не такі вже малі гроші. Річні бюджети великих музеїв виносяться за десятки мільйонів гривень, сотні мільйонів вкладаються в «Мистецький арсенал» (але, здається, на інформатизацію з цих сотень мільйонів не передбачено нічого). Тут справа в зацікавленості ключових осіб, які адмініструють цими коштами, але нічого неможливого в тому, що хтось із директорів музеїв почне вкладати гроші в розробку програмного забезпечення, я не бачу. «Кто первый встал, того и тапочки», той і матиме переваги.

3. Кошти жертводавців. Імовірність, що хтось із сучасних українських скоробагатьків виділить кошти на умовах безповоротної пожертви – невелика, але її скидати з рахуби не можна.

4. Громадські організації. Недолік таких організацій полягає в тому, що вони грошей не друкують; а перевага – в тому, що вони можуть залучати кошти зацікавлених осіб, в тому числі музеїв і спонсорів. Можна запропонувати схему передплати : музеї роблять внески в спеціалізовану громадську організацію, а вона забезпечує розробку програмного забезпечення (ПЗ). Музеї-вкладники отримують щорічне оновлення ПЗ, фахові консультації з його використання, участь у семінарах по навчанню. Для не-вкладників ці ресурси доступні за окрему плату. Мені ця комбінація здається цілком реальною, тільки за умови, що громадська організація поставиться до задачі збору коштів (fundraising) поважно.

5. Інвестиції. Інвестор має ту перевагу, що в нього є гроші (Не спрашивай, каким путём я царство приобрёл…). А недолік його в тому, що він хоче отримувати на вкладені кошти прибуток. Музейна сфера стане інвестиційно привабливою, якщо цей прибуток буде великим. Вкласти 100 гривень, щоб заробити 150 – нецікаво, а от вкласти 10 мільйонів, щоб заробити 15 (мільйонів) – то вже щось інакше. По такій схемі створено російську програму КАМИС, і не видно, чому б це не удалось у нас.

Отже, гроші знайти можна, і зупинка скоріше за адекватною організацією робіт і зацікавленістю з боку самих користувачів – музеїв і заповідників.

16.05.2007 р.

Post scriptum : стаття готувалась як виступ на конференції «МАТРА-музей», як проходила в Києві у червні 2007 р. (звідси й згадка про «тут присутніх»). Організатори конференції подбали, щоб отримати текст моєї доповіді, але «забули» запросити мене до участі в конференції. Камінь, що його відкинули будівничі, виявився наріжним…

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2017 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 6634

Модифіковано : 5.08.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.