Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
ІТехнології / Досвід електронного видання творів Лесі Українки

Досвід електронного видання творів
Лесі Українки

Микола Жарких

Особливості е-видань

Історія роботи

Методика роботи

Особливості нашого е-видання

Особливості змісту

Порівняння

Показники роботи сайту

Що треба зробити

Висновки

Особливості е-видань

Щоб краще зрозуміти особливості електронних видань у порівнянні зі звичними паперовими, розглянемо наступну таблицю. Переваги і недоліки відзначені в ній плюсами і мінусами.

Паперове видання Е-видання
Стабільність поняття [+] Варіативність [–]
Коли ми говоримо про паперове видання класика, то завжди уявляємо собі ряд однотипно оформлених томів, які стоять на полиці. Десятки і сотні видань такого типу уже реалізовано, і всі учасники роботи однозначно розуміють, який кінцевий продукт буде створено. Електронні видання в силу своєї новизни і великих можливостей не викликають ніякого певного уявлення про продукт. Говорячи про е-видання класика, одні можуть під цим розуміти видавничий макет, а інші – аудіокнигу. Тому видавець має всім пояснювати характер свого е-видання. Ми далі будемо говорити тільки про текстові видання в форматі HTML.
Блоковий характер Статейний характер
Одиницею паперового видання є том (а у випадку видання творів Лесі Українки планується 16 томів). Видання не може вважатись закінченим, аж поки весь блок (том або група томів) не буде випущено. Якщо в блоці видання виявлено помилку або з’явилась потреба зробити уточнення / доповнення, то це вимагає передруку цілого блоку і, як правило, відкладається до наступного перевидання. Е-видання складається з окремих статей / творів. Для того, щоб почати його публікувати, досить мати готових 10 чи 20 творів – і в такому вигляді воно вже буде приносити користь. Оскільки кожен твір можна публікувати практично незалежно від інших, видання може поповнюватись в процесі експлуатації. При необхідності переробок можна просто замінити стару версію статті на нову, і таким чином безперервно поліпшувати видання.
Тираж завжди малий [–] Копіювати легко [+]
В українських реаліях книжкове видання класика завжди є збитковим, і чим більший тираж друкується, тим більшими стають збитки. Якщо СРСР з ідеологічних міркувань міг собі дозволити надрукувати 12-томне зібрання творів Лесі Українки накладом 100 тис. примірників, то повне видання Тараса Шевченка 2003 р. випущено в 7 тис. примірників. Слід гадати, що проектоване 16-томне видання буде мати наклад не більще цього. Цих накладів, звісна річ, абсолютно недостатньо для задоволення потреб наших читачів. До е-видань поняття тиражу не можна застосувати. Веб-сервер видання працює (має працювати!) постійно і безперервно відвантажує читачам ті твори, яких вони потребують. Можна уявляти собі справу так, що кожен читач, переглядаючи сторінки веб-видання, формує сам для себе свою персональну колекцію вибраних творів.
Де дістати? [–] В Інтернеті [+]
Наступна проблема української книги – це система розповсюдження книг в Україні, яка власне українських видань не сприймає. Навіть знаючи, що книга вийшла і продається, знайти книгарню, де її можна купити, досить непросто. Після вичерпання накладу надрукованого видання покупець може роками (у випадку Лесі Українки – десятиліттями) чекати на нове видання. Е-видання проблему “де дістати” вирішують кардинально: все дістається через Інтернет. Досить зайти в будь-яку пошукову систему і набрати “Contra spem spero”, щоб побачити кілька десятків місць, де можна цей твір прочитати. Один клац мишкою – і твір перед вами.
Коштує дорого? [–] Дешево/безкоштовно [+]
Наступна проблема української книги – ціноутворення. Щоб зробити видання хоча б беззбитковим, книга мусить коштувати дорого. Якщо один том кошуватиме 500 грн., то 16 томів – 8 тис. грн., що перевищує можливості більшості інтелігенції, на яку, власне, розраховані академічні видання. Висока ціна книги відрізає її від молоді – тих, хто потребує її найбільше, а низька ціна книги збільшує збитки видавця. Умови публікації е-видань в Інтернеті (точніше, в мережі WWW) просто змушують видавців робити їх безкоштовними (незважаючи на властиву всім видавцям захланність). Безкоштовність е-видання для кінцевого споживача, безумовно, сприяє масовому поширенню видання, робить його доступним для найширших кіл читачів, тобто соціально орієнтованим виданням.
Зручність читання [+] Не так зручно читати [–]
За багатовікову історію книговидання виробився формат книг, які справді зручно читати. Читання з екрану за 30-літню історію персональних комп’ютерів все ще не досягло зручності книги, хоча певний прогрес є.
Самодостатність [+] Потрібен комп’ютер [–]
Щоб читати книжкове видання, не потрібно нічого, крім самої книги. За визначенням, е-видання потребує для свого використання комп’ютера, який розпаковує колосально стиснуту (машинно-орієнтовану) інформацію і перетворює її у вигляд, придатний для сприйняття людиною.
Багатомовних видань практично не буває [–] Можливість видань кількома мовами [+]
Книжкові видання кількома паралельними мовами є великою рідкістю. Е-видання відносно легко можуть провадитись кількома мовами, що сприяє поширенню нашої культури у світі.
Великі разові витрати [–] Невеликі постійні витрати [+]
Витрати на книжкове видання складаються з витрат на підготовку тексту (вони пропорційні розміру блоку) і витрат на тиражування (вони пропорційні розміру блоку і тиражу). Оскільки поліграфічне виробництво не може надрукувати менше ніж один блок, ці витрати є досить значними і сплачувати їх треба однією ратою. Витрати на підготовку тексту для е-видання загалом не відрізняються від витрат на книжкове видання; але в силу статейного характеру е-видання ці витрати можна розділити на багато дрібних рат. Окрім цього, є постійні витрати на підтримку і адміністрування веб-сервера, які також можуть сплачуватись дрібними ратами.
Не потребує супроводу [+] Потрібен постійний супровід [–]
Клопоти редакції з підготовкою книжкового видання звичайно закінчуються з передачею видання у виробництво. Сплатив – і забув. Е-видання потребує постійного супроводу на весь час своєї роботи, тобто на весь майбутній час, який піддається прогнозуванню. Супровід мусить включати не тількі регламентні роботи із забезпечення працездатності веб-сервера, але також прогнозування потреб в апаратному і програмному забезпеченні, перенос працюючих видань в нове (модернізоване) апаратно-програмне середовище, впровадження нових технологій, вдосконалення зовнішнього вигляду, оновлення і доповнення змісту, рекламу і просування сайту, зрештою, зворотній зв’язок з читачами.

Історія роботи

Робота на е-виданням творів Лесі Українки розпочалась у серпні 2006 року, коли перший том 12-томного зібрання її творів було покладено на сканер. У жовтні 2006 р. видання було запущено на сайті “Мислене древо” як і одночасно почала готуватись автономна версія цього видання на компакт-диску (її можна використовувати, не маючи з’єднання з Інтернет; придбати її можна в нашому ).

Компакт-диск продавався погано і в цілому не виправдав покладених на нього надій (слід зауважити, що стрімкий розвиток швидкісного доступу до Інтернет в Україні відбирає “екологічну нішу” у компакт-дисків як засобу поширення е-видань). Натомість веб-версія видання користувалась дуже великою популярністю.

В зв’язку з цим з 2010 року е-видання було перенесено на і подальші зусилля були спрямовані на розвиток саме цього сайту.

Методика роботи

Узагальнюючи досвід роботи над нашим е-виданням, можна виділити наступні види робіт, які можуть виконуватись послідовно або паралельно:

– виявлення джерел наповнення е-видання;

– первісне оцифровування (сканування, фотографування…) зібраної текстової і графічної інформації;

– розпізнання текстів;

– корекція розпізнаних текстів і приведення їх у відповідність до внутрішнього стандарту е-видавництва;

– автоматичне перетворення стандартизованих текстів у формат HTML (XML + HTML для документів, які містять багато творів);

– імпорт сформатованих документів в базу даних сайту;

– ручне доопрацювання імпортованих документів (розстановка приміток, перехресних посилань, анотацій сторінок та ін.);

– обробка зображень у відповідності до стандартів е-видавництва;

– (необов’язковий етап) імпорту зображень в базу даних сайту (виконується, якщо зображень багато і вони утворюють самостійні галереї);

– ручна робота по розстановці зображень (або доопрацюванню галерей).

– перенос е-видання (або його нової частини) з локального комп’ютера редактора сайту на сервер;

– публікація нових документів на сайті.

Робота полегшується тим, що для всіх цих етапів підготовано детальні інструкції, котрими ми можемо поділитись з бажаючими включитись в роботу.

Особливості нашого е-видання

Головна особливість нашого сайту полягає в його концепції. Називаючи його то виданням творів, то енциклопедією Лесі Українки, ми звужено і неповно відображаємо задум. В цілому він включає:

– власне корпус творів Лесі Українки (включаючи фольклорні записи та листи, котрі тільки умовно вважаються “творами”);

– наукову біографію Лесі Українки;

– хронологію життя і творчості Лесі Українки;

– енциклопедію Лесі Українки (довідкові статті, розташовані за абеткою);

– галерею (портрети, пам’ятні місця, пам’ятники, ілюстрації до творів);

– розділ “Дослідження” (дослідницькі статті на різні теми, пов’язані з Лесею Українкою);

– розділ “Ресурси” (скановані видання творів Лесі Українки та книг і статей про неї; за згодою Інституту літератури НАН України тут можна буде розмістити і скановані рукописи Лесі Українки; за згодою правовласників тут можна було б розмістити аудіо- та відеозаписи творів Лесі Українки);

– методичний розділ на допомогу школярам і студентам, які вивчають творчість Лесі Українки.

Мета сайту – зосередити в одному місці всю істотну інформацію про Лесю Українку з тим, щоб кожен зацікавлений читач чи дослідник міг одержати усі максимально авторитетні й актуальні дані, не полишаючи наш сайт.

Корпус творів Лесі Українки, який на сьогодні є найбільш наповненим розділом сайту, ми подаємо у відповідності до специфіки е-видань. Важливо розуміти, що ми подаємо корпус текстів, а не переносимо в Мережу якесь конкретне паперове видання.

Перш за все, е-видання не має поділу на томи, але в ньому збережено жанровий принцип групування творів (вірші, поеми, драматичні твори, проза, публіцистика, літературна критика, переклади, інші твори (зокрема, незакінчені)). Всередині груп твори розміщено в хронологічному порядку; вірші подано у вигляді авторських збірок та розділу “Поза збірками”, упорядкованому хронологічно.

Друга особливість нашого е-видання полягає у використанні специфічних можливостей комп’ютерного тексту, котрих не має текст на папері:

1) Замість підрядкових приміток розміщено пояснення у спливаючих підказках. Ця можливість використовується, по-перше, для перекладів слів і фраз іноземними мовами; по-друге, для пояснення малозрозумілих або жаргонних слів (так, у листуванні Леся Українка постійно вживає пестливі імена своїх рідних, і вони розкриваються у такий спосіб); по-третє, для подання джерел біблійних цитат. Елемент тексту, до якого подається пояснення, виділено кольором; навівши мишку на цей елемент, читач побачить пояснення у спливаючій підказці. Тобто пояснення з’являються на вимогу, у відповідь на дії читача, розвантажуючи основний текст твору.

2) Номери рядків творів також з’являються на вимогу: щоб їх побачити, читач має клацнути по рядку, котрий його цікавить. У відповідь рядок доповнюється числом в дужках (номером) та двома посиланнями, які дозволяють скопіювати адресу рядка в буфер обміну або створити закладку веб-браузера на цьому місці. Таким чином, кожен рядок Лесі Українки має в нашому видання абсолютну веб-адресу (URL). Наприклад, рядок з “Одержимої”:

,

має адресу http://www.l-ukrainka.name/uk/Dramas/Oderzhyma.html#Line109 (звертаю увагу на фрагмент Line109, який визначається символом #; 109 – це номер нашого рядка). Таким чином, е-видання пропонує універсальний і дуже зручний спосіб абсолютної адресації кожного елементу тексту, який повністю заміняє бібліографічне посилання в паперовому стилі (том – сторінка – рядок, якщо цей останній проставлено).

Поява номерів рядків на вимогу дозволяє стверджувати, що в нашому е-виданні об’єднано можливості популярних видань (для звичайних читачів номери рядків не потрібні і тільки відволікають увагу) і наукового академічного видання, де нумерація рядків є обов’язковою (але у практиці видань Лесі Українки наше е-видання є, мабуть, першим, де цей обов’язок виконано).

3) Академічне наукове видання передбачає публікацію не тільки канонічного тексту твору, але також і його варіантів. Ця вимога реалізована в нашому виданні надзвичайно ефектно і зручно – читач може переглядати рядки варіантів безпосередньо у контексті самого твору. Простою мовою, за допомогою системи управління варіантами читач може переключатись між різними варіантами, отримуючи кожен раз зв’язний текст відповідного варіанту. Ця система розроблена нами спеціально для наших електронних видань і не має ніяких аналогів серед відомих нам е-видань, створюючи особливу зручність для наших читачів. Підкреслимо, що ця система для своєї роботи не вимагає ніякого спеціального програмного забезпечення і працює в будь-якому сучасному веб-браузері.

Наша система управління варіантами дозволяє об’єднати в одному виданні вимоги до популярного видання, де потрібен тільки канонічний текст, і наукового видання, де потрібні варіанти тексту.

Прикладами творів, де можна побачити варіанти тексту, є:

– поезія “”;

– поема “”;

– драматична поема “”.

В ситуації, коли розбіжності між канонічним текстом і варіантом дуже значні, ми подаємо варіант як окремий документ, наприклад:

сонету “Fa”;

1-ї дії “Лісової пісні”.

4) На сайті реалізована функція розкриття скорочень на вимогу. Якщо читач клацне по скороченню, яке сформатоване як посилання, він побачить після скорочення його повний текст.

Ця можливість найбільше використовується в розділі “”, але може бути впроваджена в будь-якому документі, де є така потреба.

5) Наш сайт має розвинену систему навігації, яка включає ієрархічний навігатор (дерево), розміщене в лівому стовпчику, “хлібні крихти” (шлях по дереву документів від кореневого розділу до поточного документу), розміщені нижче заголовка, та “стежки” (послідовні навігатори), які дозволяють переключатись між попереднім / наступним творами. Якщо твір складається з частин (наприклад, цикл віршів чи багатоактна драма), то одна стежка дозволяє переключатись між частинами, а друга – між цілими циклами / драмами.

Якщо читач хоче читати твір за твором послідовно, то він може взагалі не користуватись навігаторами, а просто натискати клавішу Ctrl+курсор вниз (направо) для переходу до наступного твору або Ctrl+курсор вгору (наліво) для переходу до попереднього твору.

6) Сайт надає можливість скористатись пошуком Google по всіх опублікованих документах. Вводимо потрібне слово чи фразу у віконце пошуку і дивимось, де Google її бачить на нашому сайті.

7) Функція “Версія для друку” дозволяє отримати спрощений текст документа, котра не містить ані колонтитулів сайту, ані дерева-навігатора, ані рекламних блоків – тільки основний текст з коментарями. Такий вигляд є, безперечно, зручнішим для друкування.

Особливості змісту

Окрім розглянутих вище технічних особливостей, зумовлених комп’ютерним середовищем, наше видання має деякі особливості змісту, котрі можна було б запровадити і в інших видання.

1) Наше видання містить твори і фрагменти, не вміщені в 12-томному видання 1970-х років з міркувань політичної цензури. Це поезії “Ізраїль в Єгипті”, “І ти колись боролась мов Ізраїль”, драматична поема “Бояриня”, багато листів Лесі Українки, опублікованих в 1970 році у книзі О.Косач-Кривинюк. Тексти листів звірено з публікацією О.Косач-Кривинюк, виявлені пропуски відновлено за її виданням. Деякі інші пропуски в листах відновлено за цитатами, наведеними у виданні “Книгоспілки” 1920-х років.

Всі ці відновлення є паліативами і не заміняють текстів, опрацьованих за автографами в науковому академічному (а не в радянсько-поліцейському) стилі, але уже сьогодні можна констатувати, що наше видання подає корпус творів Лесі Українки з нечуваною в паперових версіях повнотою.

2) Кожен твір в нашому виданні містить коментарі. Для зручності читання вони розміщені нижче основного тексту, але в тому самому документі.

Коментарі, подані в 12-томному зібранні творів, використані нами дуже критично. Всі чекістсько-політичні “характеристики” українських діячів беззастережно видалялись, в ряді випадків замість них довелось написати нові фактографічні довідки без політичних оцінок.

Наведемо приклади:

Твір 12-томне видання Наше видання
Філіппи – Леся Українка має на увазі іспанських королів епохи середньовіччя, які відзначились особливою жорстокістю, запровадили інквізицію. Ну, тут коментатор просто не розуміє тексту Лесі Українки. Насправді йдеться про битву, яка сталась восени 42 р. до н.е. при місті Філіппи в Македонії. Військо Брута зазнало поразки від тріумвірів, після чого Брут покінчив з собою.
Бурбон Шарль (1490 – 1527) – один з могутніх феодалів, головнокомандуючий французькою армією за Франціска І. Після переможних походів в Італію Франціск І віддалив його від себе, вбачаючи в ньому сильного претендента на владу. Після цього Шарль Бурбон переходить на бік ворогів Франції: 1524 р. очолює напад на Францію, 1525 р. здобув перемогу над французькими військами при Павії, взяв у полон Франціска І. Був убитий під час облоги Рима. Все правильно, але не має відношення до коментованого тексту Лесі Українки, якого коментатор просто не розуміє. Бурбон, пролита кров якого піднімає народ на повстання – це той самий Людовік XVI з династії Бурбонів, страчений революціонерами.
Evoe Bacche – коментатор видання перекладає : «Хай живе Вакх» і дає примітку (лат.). Оце «лат.», тобто латинський вираз, мене насторожило. Не може бути, щоб рішучий ворог усього латинського, яким вивела Леся Українка Антея, та вживав латинських виразів. Але тут помилилась не Леся Українка, а комуніст-коментатор, який прийняв грецький вираз за латинський (В «Маніфесті Комуністичної партії», як відомо, про цю різницю нема нічого). Отже, нехай вороги не думають, буцімто я не розумію змісту написаного Лесею Українкою.
Феб – у грецькій міфології одне з імен бога сонця Геліоса (Аполлона). Римський бог, відповідник грецького Аполлона. Антей говорив про Аполона та муз, але префект навмисно розшифровує його алегорію в римських термінах – Феб і Камени. Але і про це в «Маніфесті Комуністичної партії» не пишеться.

Приклади цих жахливих помилок можна помножувати, і нам довелося їх виправляти, бо відповідальність за передрук помилок лежить на тому, хто їх бездумно передруковує.

Подекуди нам здалося доречним подати додаткові коментарі власної фабрики (на екрані вони виділені зеленим кольором). Наприклад, у 4-й дії “Блакитної троянди” згадується: “даю строфант, щоб врятувати його серце хоч на хвилину”. Ми даємо до цього місця такий коментар:

– сімейство тропічних рослин. Семена їх сильно отруйні. З них виготовляють препарати, які швидко і сильно стимулюють серцево-судинну систему (максимум дії – через 10 хвилин). Висновок : від сильної дози справді можна померти. Тут Леся Українка права.

В драматичній поемі “Оргія” Меценат говорить: “Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин”. Наш коментар:

– Лівій Андронік (бл. 284 – бл.204 р. до н.е.) – грек родом з Тарента на півдні Італії, потім раб у Римі і вільновідпущеник дому Лівіїв. Його латинський переклад «Одісеї» уважають за початок римської літератури. Твори його збереглись в уривках.

В листі Лесі Українки до Л.М.Драгоманової з 28 вересня (10 жовтня) 1896 р. є така фраза: “от почну приймати який-небудь арсенік, Roncegno або Levico і поправлюсь”. З’ясування цих назв потребувало деяких зусиль:

– це назви маленьких сіл на північному сході Італії, біля Тренто. Там є джерела мінеральних вод, які містить миш’як (As, арсеніум), відомі з 2 пол. 19 ст. (Otto Leeser Textbook of Homoeopathic Materia Medica. – Philadelphia: Boericke & Tafel, 1935, p.490). Я так розумію, що Лесі Українці були рекомендовано приймати препарати миш’яка, і ці мінеральні води розглядались як природні препарати.

Думаю, що ці та інші наші коментарі стануть у пригоді при нових виданнях творів Лесі Українки.

3) По всіх творах, де містяться біблійні цитати, у спливаючих підказках подано джерела цитат. Ці джерела вказані нами, здається, вперше у практиці видання творів Лесі Українки, і виявлено їх немало. Наприклад, в “Одержимій” міститься 18 досить прозорих біблійних цитат (саме цитат, а не використання біблійних образів). Більшість із них ототожнюється досить легко. Наприклад:

Слуга

Голоси в юрбі

Каміння.

Це – книга Левіт, глава 24, стих 14.

Дещо складніша ситуація трапилась в драмі “Руфін і Прісцілла”. У 5-й дії Прісцілла співає псалом:

«

Нічого не боюся – він зо мною.

Тверда і певна віра мого серця,

її не подолає брама пекла!..»

Пошук по біблії показав, що дослівно такого псалма у книзі Псалтир немає. Вираз «брама пекла» зустрічається в біблії всього три рази, але не у Псалтирі. Отже, треба визнати, що це оригінальний псалом, складений Лесею Українкою з використанням таких текстів : Псалтир, гл. 27, стих 7 (оце найближче); гл. 17, стих 3; гл. 61, стихи 3, 7 – 8.

Ще цікавіше випала справа з драмою “У пущі”. В 2-й дії Годвінсон цитує біблію:

« серце своє віддає, аби вдати гаразд покрасу… але на престолах суддів не сядуть і закону судового не розмислять та й не мають вирікати вироку чи присуду…»

Після певних зусиль було з’ясовано, що це цитата з книги Сираха (глава 38), яка вважається второканонічною і з цієї причини не включається у православні видання Біблії. Годвінсон скорочено цитує стихи 27 – 33 цієї книги. Це, мабуть, перший переклад уривка цієї книги українською мовою. Цей приклад також наочно показує, що біблійні знання Лесі Українки не обмежувались православною біблією – вона вільно володіла і католицькою біблією.

4) З нашого видання вилучено російський переклад драми Г.Гауптмана “Ткачі”, оскільки з’ясовано, що цей переклад виконала Людмила Олександрівна Коломийцева (Рубакіна) [Травушкін М. Виправити помилку. – Леся Українка: публікації, статті, дослідження, К., 1984 р., с. 178 – 180].

5) В процесі підготовки текстів вдалося внести певні уточнення в датування творів Лесі Українки. Оскільки таких епізодів назбиралось більше 30, вони стали предметом окремої моєї статті – “”.

6) Наше е-видання вигідно виділяється на тлі інших е-видань досконалою течією тексту. Як приклад можна розглянути фрагмент прологу “Лісової пісні”:

Сайт Український центр Сайт Леся Українка
Те, що було до нас (сайт ) Той самий фрагмент у нашій верстці (сайт )

Знайдіть 10 відмінностей у течії тексту і вирішіть, яке видання зручніше читати.

Порівняння

Звичайно, Лесю Українку публікували в Мережі і до нас. Для порівняння слід розглянути наступну таблицю:

Риса сайт сайт “ Сайт “
Поезія + + + +
Драматичні твори + + +
Прозові твори +
Інші твори +
Переклади +
Фольклорні записи +
Листи +
Варіанти тексту +
Примітки + частково
Фотогалерея + +
Переклади іноземних виразів + + +
Біблійні цитати +
Стрічка новин +
Багатомовний інтерфейс + частково
Ієрархічний навігатор +
“Хлібні крихти” + +
Стежки +
Клавішна навігація + +
Версія для друку +
Пошук + +
Загальна оцінка 20 2.5 5 4.5

Отже, порівняння показує, що наш сайт є поза конкуренцією – три інших е-видання разом узяті ледве набрали половину наших балів. За складом їх слід кваліфікувати як популярні видання вибраних творів Лесі Українки.

Лише одне видання, розміщене на сайті київської публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, має в своєму складі переклади, фольклорні записи та листи Лесі Українки (http://lucl.lucl.kiev.ua/LU/index.html). Неважко помітити, що зміст цього е-видання повністю повторює наш компакт-диск “Леся Українка”, про який я згадував вище. Наша робота запозичена повністю, разом з допущеними мною помилками (так, тут ми побачимо російський переклад драми Гауптмана “Ткачі”, який насправді не належить Лесі Українці; тут ми побачимо Лесі Українки 1912 р. – , тоді як на нашому сайті уже дано пояснення, що це – ).

До того ж горе-вебмайстер (Той, що в бібліотеці сидить) не розібрався з моєю таблицею стилів, внаслідок чого від моєї досконалої течії тексту лишилися тільки уламки; так само не розібрався він в моїй системі управління варіантами. Через це утворилась каша з рядків, належних до різних варіантів.

Отже, цей досвід показує, що навіть до готового е-видання, як і до булави, ще треба голови, якої Той, що в бібліотеці сидить, нам не продемонстрував.

З числа е-видань класиків світової літератури розглянемо російське видання та польське – . Спільне у цих виданнях – те, що вони ставлять задачу відтворити в електронному вигляді книжкові видання (1959 і 1915 рр. відповідно). У виданні Пушкіна ми бачимо примітки з коментарями, але немає варіантів тексту; у виданні Конопніцької варіанти тексту подані в примітках, в яких однак немає ніяких реальних коментарів. З елементів навігації обидва видання мають стежки; ієрархічного навігатора по цілому зібранню, вкрай необхідного для видань великого обсягу, немає. Немає й нумерації рядків творів. Цими виданнями можна і треба користуватись (оскільки ліпших немає), але на тлі нашого видання вони виглядають технічно і морально застарілими.

Тільки е-видання () та можуть на рівних змагатись з нашим виданням Лесі Українки. Причина проста: обидва ці видання – нашої фабрики, і тому вони ввібрали усі концептуальні й технічні новини, розроблені нами для сайту Лесі Українки.

Показники роботи сайту

Відвідуваність сайту є своєрідним аналогом тиража е-видання. Наш сайт почав працювати в червні 2010 р., і за 15 повних місяців (липень 2010 – вересень 2011 рр.) його відвідало 440 тис. користувачів, в середньому 29 тис. на місяць. Вони запитали 1.67 млн. документів, тобто в середньому на 1 візит припадає 4 перегляди різних документів.

Місячна відвідуваність за останні 12 місяців Найбільш успішний місяць – лютий 2011 р.
Місячна відвідуваність за останні 12 місяців коливалась від 11 до 85 тис. читачів. Найбільш успішним місяцем за весь недовгий час роботи сайту можна вважати лютий 2011 р. В кінці лютого 2011 р., в дні 140-річного ювілею Лесі Українки, сайт мав близько 6000 відвідувачів на добу.

Нам здається, що максимум відвідуваності в лютому-березні відповідає періоду, коли творчість Лесі Українки вивчають в школах. Отже, основна маса наших читачів – це школярі та студенти. З цим припущенням узгоджується великий літній спад і зростання відвідуваності у вересні, з початком нового навчального року.

Найбільш запитуваний твір Лесі Українки – це поезія “Contra spem spero!”, яка входить до шкільної програми.

Сайт Дата публікації Число завантажень Завантажень / місяць
29.06.2010 р. 71 000 4730
22.02.2003 р. 72 000 706

Попри те, що ця поезія опублікована на багатьох сайтах, читачі віддають рішучу перевагу нашому сайту.

Що треба зробити

На сьогоднішній день публікація художніх творів Лесі Українки на нашому сайті завершена. Продовжується публікація вже підготованих фольклорних записів, листів, фотографій.

В планах розвитку нашого сайту:

– розміщення деяких творів Лесі Українки (“Історія давніх народів Сходу”, переклад “Оливного гілля” та ін.);

– доповнення розділу “Листи Лесі Українки”;

– розвиток фотогалереї;

– наповнення розділу “Довідник” (власне енциклопедія А – Я);

– поглиблення інтернаціоналізації, публікація перекладів творів Лесі Українки;

– публікація біографічної довідки про Лесю Українку, а в майбутньому – її наукової біографії;

– публікація хронології життя і творчості Лесі Українки (ми уявляємо її як нову роботу, для котрої одноіменні праці О.Косач-Кривинюк та М.Мороза виступатимуть тільки як підготовчі матеріали);

– публікація генеалогічної таблиці Лесі Українки;

– публікація рекомендацій та методичних матеріалів для вивчення творчості Лесі Українки в школі;

– публікація дослідницьких статей;

– створення розділу “Ресурси”, де будуть доступні скановані копії книг про Лесю Українку та видань її творів.

Дуже великі перспективи має співробітництво нашого сайту з Інститутом літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України та Інститутом Лесі Українки. Форми можуть бути такі:

– публікація на сайті заново опрацьованих текстів творів Лесі Українки та коментарів до них (які готуються в рамках академічного видання творів Лесі Українки);

– публікація на сайті енциклопедичних статей, підготованих для персональної енциклопедії Лесі Українки;

– публікація на сайті збірників дослідницьких праць та розвідок окремих дослідників, присвячених Лесі Українці;

– розміщення в розділі “Ресурси” сканованих рукописів Лесі Українки.

В силу згаданого вище “статейного” характеру е-видань окремі твори та статті можуть публікуватись на сайті по мірі їх готовності, не чекаючи, поки буде підготовано відповідний том книжкового видання.

Висновки

Не треба питати людей, чи хочуть вони читати Лесю Українку. Треба просто дати їм таку можливість.

Наше е-видання надає всім користувачам WWW твори Лесі Українки в обсязі, якого не мало жодне паперове видання.

Наше е-видання має ряд концептуальних, змістовних та технічних особливостей, які значно випереджають існуючи е-видання і дозволяють розглядати наші досягнення як стандарт е-видань нового покоління.

Воно знімає з паперових видань найбільший тягар – масовість і доступність.

Паперову версію повного зібрання творів Лесі Українки слід проектувати як елітне, колекційне видання.

Звичайно, не зникає потреба у паперовому виданні вибраних творів (1 – 2 томи).

Наше е-видання може розглядатись як технічна база майбутнього академічного електронного видання творів Лесі Українки. Воно повинно стати всесвітнім центром знань про Лесю Українку, універсально доступним через мережу Інтернет.

3 жовтня 2011 р., Київ.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2017 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 6177

Модифіковано : 5.08.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.