|
|
Метрологія
Микола Жарких
Міри віддалі, якими користувався Рубрук, можна поділити на дві групи. До першої ми відносимо міри, похідні від інших процесів; до другої – спеціальні одиниці виміру віддалі або довжини.
З довідковою метою я подаю таблицю всіх випадків використання мір віддалі у Рубрука.
День шляху |
| Глава |
Текст Рубрука |
Відстань в сучасному вимірі |
Довжина одиниці |
| 1 |
був у дорозі до Сартаха два місяці, а якби я поїхав на конях, то міг би зробити цей шлях в один місяць. |
1200 км |
20 км на биках, 40 км на конях |
| 1 |
рівнина [Криму] тягнеться на п’ять денних переходів до кінця цієї області на півночі. |
165 км, рахуючи від Старого Криму до Перекопу |
33 км |
| 14 |
до найближчої стоянки, яка відстояла звідти на п'ять денних переходів таким кроком, яким могли пройти бики. |
|
|
| 14 |
належало мандрувати 15 днів |
|
|
| 14 |
шлях, який зробили в десять днів до іншої зупинки |
|
|
| 14 |
триває на 30 денних переходів |
|
|
| 14 |
Аланія – ця країна тягнеться в довжину від Данубія до Танаїда, який служить кордоном Азії та Європи, на двомісячний шлях швидкої їзди, як їздять татари. |
Між гирлами – всього 900 км; від Галаца до Воронежа – 1050 км |
15 км |
| 14 |
від Танаїда до Етилії; між цими річками існує 10 великих денних переходів. |
|
|
| 16 |
якесь озеро [Каспійське море], що має в окружності простір [шляху] в чотири місяці |
3900 км |
30 км |
| 16 |
Танаїд і Етилія відстоять одне від одного в напрямку до північних країн, через які ми проїжджали, тільки на десять денних переходів |
|
|
| 17 |
ми знайшли Сартаха поблизу Етилії, в трьох днях шляху від неї |
|
|
| 19 |
на віддалі 10 або 15 денних переходів були пасовища моалів |
|
|
| 20 |
Море це [Каспійське] можна обігнути в 4 місяці |
|
|
| 21 |
від цього місця до міст Великої Булгарії на північ вважається п'ять днів шляху. |
|
Якщо південні міста Булгарії – це район Тетюшів, то 5 днів на південь – це Самарська лука; якщо південний кордон – Самарська лука, то 5 днів – Хвалинськ |
| 21 |
Бо від Залізних воріт, що знаходяться в кінці Персії, потрібно більше тридцяти днів шляху, щоб, піднімаючись біля Етилії, перетнути пустелю до згаданої Булгарії |
1575 км |
52.5 км |
| 22 |
Я повинен відвести вас до Мангу-хана, це – шлях чотирьох місяців |
5000..5100 км |
42.5 км. Фактично Рубрук проїхав цим шляхом за 102 дні – 12 днів зупинки = 90 днів, тобто 56 км |
| 23 |
Проїхавши 12 днів від Ітиля, ми знайшли велику річку, звану Ягак |
Віддаль між нижньою Волгою (але вище відділення Ахтуби) до ріки Урал становить 480 км |
На цій ділянці мандрівники проїжджали по 40 км на добу. Решту (4500..4600 км) вони подолали за 78 днів, що становить 58 км/добу |
| 25 |
море або озеро [Балхаш], що тягнеться на 25 днів шляху в окружності. |
1000 км |
40 км |
| 26 |
за два дні шляху |
|
|
| 31 |
ми були ще на п'ять днів шляху від [двору Мунке] |
|
|
| 33 |
тут поблизу, за десять днів шляху, є гарне місто на ім'я Каракорум |
|
|
| 39 |
від того місця, де я знайшов Мангу-хана, до Катайї було 20 днів шляху в напрямку на південний схід |
|
|
| 39 |
а до Онанкеруле, справжньою землі моалів, де знаходиться двір Чингіза, було 10 днів шляху прямо на схід |
|
|
| 50 |
На два дні шляху звідси ми знайшли інше місто, на ім'я Самарон |
|
|
| 53 |
Від Кельна до Константинополя тільки сорок днів шляху на візках |
2000 км |
50 км |
| 53 |
від Константинополя не буде стількох днів шляху до землі царя Вірменії. |
750 км до Кілікії |
|
Льє |
| 15 |
усипальниці команів, які видно було у двох льє |
|
|
| 21 |
двір Бату – велике місто, що простягнулося в довжину і звідусіль оточеним народами на відстані трьох або чотирьох льє. |
|
|
| 29 |
там поблизу, у трьох льє, знайшли поселення цілком несторіанське. |
|
|
| 49 |
долина, по якій розливаються згадані рукава річки [Волги], має більше 7 льє в ширину |
|
|
Миля |
| 1 |
1400 миль – довжина Чорного моря |
1125 км |
0.8 км |
| 1 |
між Сінополем і Кассарією триста миль |
300 км |
1 км |
| 1 |
від цих виступів вважається в напрямку до Константинополя сімсот миль у довжину і ширину |
Траверс Ялти – Бургас = 560 км; Зонгулдак – Одеса = 560 км |
0.8 км |
| 1 |
сімсот миль у напрямі до сходу, тобто до Іверії |
Траверс Ялти – Батумі = 600 км |
0.86 км |
| 1 |
річка Танаїда впадає в море Понта, маючи в гирлі 12 миль завширшки. |
15 км |
1.25 км |
| 1 |
утворює на півночі неначе море, яке має у ширину і довжину сімсот миль, |
Устя Дона – Арабатська стрілка = 375 км; Темрюк – Бердянськ = 172 км |
0.54 км
0.24 км |
| 15 |
утворюючи, перш ніж досягти моря Понта, якесь Велике море в сімсот миль |
|
|
| 50 |
[Дербент] має в довжину більше однієї милі |
Довжина Дербента від вершини гори до моря = 2.7 км, ширина – 200..400 м |
Все питання – що вважати містом. Східна половина території всередині стін не була забудована, і власне міська забудова займала західну частину (на поч. 18 століття – приблизно 1.35 км). З цією натяжкою можна прийняти милю в 1.2 км. |
Крок |
| 1 |
[Азовське море] ніде не має глибини понад шість кроків (passus) |
|
|
Фут |
| 2 |
І вони роблять подібні житла настільки великими, що ті мають іноді тридцять футів завширшки. |
|
|
| 2 |
Саме я одного разу виміряв ширину між слідами коліс одного воза в 20 футів, а коли будинок був на возі, він видавався за колеса принаймні на п'ять футів з того й іншого боку. |
|
|
Політ стріли |
| 31 |
вони злазять з коня далеко, саме на політ стріли з лука, від того будинку, в якому знаходиться сам хан |
|
|
Політ каменю |
| 2 |
розміщують вози зі скринями з одного та другого боків біля дому, на віддалі половини польоту каменя |
|
|
| 2 |
відстань між двором однієї пані та іншої дорівнюватиме польоту каменю |
|
|
| 32 |
приблизно на відстані двох пострілів з балісти |
в англійському перекладі тут стоїть «арбалет», не «баліста» |
|
| 47 |
на відстані польоту каменю |
|
|
| 50 |
в ширину місто [Дербент] простягається на політ великого каменя. |
Відстань між стінами Дербента – 200..400 м |
|
З мір першої групи найчастіше (24 рази) зустрічається «день шляху», або «денний перехід». Рубрук розрізняє великий денний перехід (якщо їхати кіньми) і малий (якщо їхати биками). Цей малий перехід, на його думку, вдвічі менший за великий (який використовується звичайно без додаткових означень). В тих випадках, коли вказівки Рубрука на віддаль у днях шляху можна прив’язати до сучасних географічних об’єктів і виміряти кілометраж (всього таких випадків 7), ми бачимо, що довжина дня шляху сильно коливається (від 15 до 52.5 км на добу).
Чотири рази Рубрук вказує віддаль у льє. Одна вказівка – ширина долини, де течуть рукави Волги (7 льє) надається до вимірювання. Ширина цієї долини коливається незначно в межах 20..25 км, звідси льє = 2.9..3.6 км. Загалом це узгоджується зі старим (до реформи 1674 р.) паризьким льє (3.25 км).
Вісім разів Рубрук вказує віддаль в милях. Якщо відкинути явно перебільшені розміри Азовського моря, решта означень Рубрука показує довжину милі в 0.8..1 км, що загалом відповідає італійській морській милі. Примітно також, що 6 випадків вживання милі припадають на першу главу, для складання якої Рубрук, мабуть, скористався даними італійських мореплавців.
По одному разу Рубрук використовує одиниці «крок» та «політ стріли», два рази – «фут», 5 разів – «політ каменя» (постріл з балісти). Використання таких віддалей, як політ стріли та постріл з балісти, вказує на певне знайомство Рубрука з воєнною справою свого часу.
Одиниць ваги у Рубрука згадано небагато; власне, тільки монгольська одиниця «яскот» згадана у нього 12 разів (досить часто Рубрук додавав пояснення, що 1 яскот – це 10 марок; марка в середньовічній Європі важила щось 250 г – в різних князівствах по-різному). Отже, 1 яскот – 2.5 кг золота – був величезною цінністю і не міг використовуватись у повсякденному обігу. Разом з тим ніяких дрібніших грошових одиниць він не зауважив.
Дуже цінними є вказівки Рубрука: «Обіговою монетою в Катайї служить папірець із бавовни… Обіговою монетою руських є шкірки різних пушних звірів, горностаїв та білок» (гл. 39). На території Монгольської імперії він ніякого грошового обігу не спостерігав, і підкреслював, що за гроші там придбати нічого не можна, а тільки в обмін на якісь тканини чи щось інше. Три рази він згадував візантійські золоті монети – іперпери, і два рази – бізанції (власне, ті самі візантійські іперпери, тільки названі європейським словом).
Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ
|
