Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Гійом де Рубрук / Географія Євразії / Зворотній шлях

Гійом де Рубрук

Географія Євразії

Зворотній шлях

Микола Жарких

Щодо зворотнього шляху з Каракорума до ставки Бату Рубрук не подає ніяких подробиць, які б надавались до локалізації. Шлях з Каракорума на Волгу між 47-ю і 48-ю паралелями має довжину приблизно 4200 км, але він веде через високогірний центральний Алтай. Я вважаю такий маршрут неможливим, і думаю, що Рубрук обігнув Монгольський Алтай з півдня, приблизно повторюючи свій шлях вперед, а далі, проїхавши Джунгарський Гобі, почав забирати на північ. Далі на захід вели два проходи – на північ і на південь від хребта Тарбагатай. Яким з них їхав Рубрук – встановити неможливо, обидва вони лежать на північ від озера Балхаш.

Десь тут, на мою думку, він проїхав попри двір Кен-хана (Гуюка). Інші джерела не дають свідчень про місце його розташування, тому й уточнити маршрут з цього орієнтиру ми не можемо. Навпаки, згадка Рубрука містить єдину вказівку (нехай дуже розпливчасту) на розташування цього об’єкту.

Далі він міг рухатись прямо на захід вздовж 50-ї паралелі (на широті Караганди і Актюбинська). В цілому цей маршрут довжиною десь 4850 км лежав на північ від того, яким Рубрук їхав на схід. Цей шлях він проїхав за 70 днів, що дає середню швидкість 69 км на добу.

Рубрук прибув у ставку Бату рівно через рік після того, як виїхав з неї – 16 вересня 1254 р. Але ми змушені припустити, що вона на цей час знаходилась значно північніше від свого минулорічного розташування. Чому?

Виїхавши від Бату, Рубрук 15 днів їхав до Сарая (городище біля сучасного с. Селітрене на Ахтубі). За цей час він проїхав ніяк не менше 450 км, тобто виїхав він десь з району річки Єруслан (лівого допливу Волги). А перед тим він ще місяць мандрував разом зі ставкою Бату – напевно, на південь. Звідси випливає північне розміщення ставки в момент прибуття туди Рубрука.

Розташування Самосдельського городища

Розташування Самосдельського городища

Виїхавши із Сарая, Рубрук відвідав загадкове місто Суммеркент при одному із середніх рукавів Волги. Нещодавно було висловлено припущення (стаття , 2011 р.), що Суммеркент – це городище біля села Самосделка на південь від Астрахані, за 120 км на південь від Сарая (див. карту). Археологічними дослідженнями встановлено, що городище має потужний культурний шар золотоординського часу. Якщо Рубрук справді там був, то як він міг туди дістатись? Найзручніший спосіб дістатись із Сарая до цього городища – плисти рукавами Ахтуби і Волги. Рубрук акуратно занотував, що переправлявся через 7 рукавів Волги, але ніде не згадав, що він плив по ній. Отже, шлях водою треба виключити. Якщо ж їхати із Сарая на південь лівим берегом Ахтуби і в районі дельти взяти курс на південний захід через дельту Волги, то тут сімома переправами ніяк не обійтись – число проток, які треба перетнути, становить кілька десятків. І ще немало проток треба подолати, щоб вибратись із Самосдельського городища на материк правого берега дельти.

З цих міркувань мені важко погодитись з даним припущенням. Число рукавів, які перетнув Рубрук, показує, що він перебирався через Волгу вище початку дельти. До того ж він вказує ширину долини, де течуть рукави – 7 льє, що загалом узгоджується з шириною долини вище початку дельти (20 – 25 км). Ширина дельти значно більша, і про неї Рубрук не згадував.

Далі Рубрук 12 днів їхав до Залізних воріт (Дербента). Віддаль від Сарая – 600 км, темп руху – 50 км на добу.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 839

Модифіковано : 13.10.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.