5 – 10. Інші єпископи

Микола Жарких

Далі у Введенському синодику (с. 16) йдуть переліки єпископів інших єпархій, причому тут проігноровано новітні (від 14 ст.) єпархії північно-східної Русі, натомість подано єпархії південної та західної Русі.

Для порівняння використані такі джерела:

МЗ1493 – перелік, доданий як вступна стаття до списку Бел 1512 Московського скороченого зводу 1493 р. [ПСРЛ, 1962 г., т. 27, с. 297]. Після розглянутого нами переліку ростовських єпископів тут ідуть переліки єпископів коломенських, тверських, рязанських, сарайських та пермських, котрих нема у ВС. Далі йдуть цікаві для нас переліки єпископів чернігівських, переяславських, смоленських, володимирських, юр’ївських та білгородських. Є також переліки єпископів луцьких та турівських, котрих нема у ВС.

СимЛ – перелік, досить подібний до МЗ1493, додано на початку Симеонівського літопису [ПСРЛ, 1913 г., т. 18, с. 23]. Значні відмінності від МЗ1493 містить тільки чернігівський перелік.

Хр – перелік, доданий до Хронографа редакції 1512 р. за рукописом 1538 р. [ПСРЛ, 1911 г., т. 22, ч. 1, с. 465]. Він нічим не відрізняється від переліку СимЛ.

НикЛ – перелік, доданий як довідкова стаття на початку Никонівського літопису [ПСРЛ, 1862 г., т. 9, с. 14 – 15].

5. Чернігів

З Чернігівською єпархією маємо великий клопіт, тому що таблиця показує нам принаймні чотири варіанти переліку.

Перш за все, треба відзначити, що перелік МЗ1493 є скороченням більш повного переліку СимЛ – Хр.

В переліку СимЛ – Хр з неясної причини бракує Пантелеймона (Іпатіївський літопис, 1142 р.). Закінчується перелік Григорієм (орієнтовно 3 чв. 14 ст.) та Ісакієм (згадувався у 1389 – 1415). Натомість наступного відомого з джерел єпископа Єфимія (згадувався у 1465 – 1485) в переліку немає, хоча він згадується в усіх московських літописах, де є записи за 2 пол. 15 ст. Отже, орієнтовний час укладання переліку СимЛ – 1 пол. 15 ст., мабуть за митрополита Фотія.

Другий варіант подає Никонівський літопис. Його перелік так само закінчується Ісакієм, але в ньому зазначено 5 імен, невідомих з інших джерел.

У переліку ВС ми бачимо невідомого Пантелеймона (5-9), але Антоній та Порфирій (5-7 – 5-8) явно заскочили не на своє місце: хронологічно правильно вони розміщені в СимЛ (5-17 – 5-18).

Отже, цей перелік не залежить від московських літописів і мабуть є наслідком самостійних студій (нагадаю, що Хлебниківський список Іпатіївського літопису був переписаний саме для Печерського монастиря і довгий час там зберігався).

Далі чи бачимо ім’я Зосима, котре можна пов’язати із Зосимою Прокоповичем (1649 – 1656) [про цього Зосиму досить докладно розповідає Филарет Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Чернигов: 1873 г., т. 1, с. 33 – 36], до того ж він записаний у ВС (розділ 264) (зауважу, що цього Зосиму я не впізнав, коли писав про Любецький синодик); Лазар (Баранович, 1657 – 1693), Феодосій (Углицький, 1693 – 1696), Іоан (Максимович, 1697 – 1713) та Антоній (Стаховський, 1713 – 1721).

На фотокопії, люб’язно наданій мені О. Кузьмуком, добре видно, що ці 4 імені дописані іншим почерком, також перші літери не написані – їх планувалось вписати червоним чорнилом, але це так і не було зроблено. Тут ми бачимо, що встановлені О. Кузьмуком загальні рамки написання ВС – 1654 – 1694 роки – треба розширити до (орієнтовно) 1720 року.

6. Переяслав

Перелік переяславських єпископів у московських літописах закінчується іменем Симона, вбитого татарами в 1239 році. До основного набору літописів тут додано перелік з Густинського літопису (ГЛ) [ПСРЛ, 2003 р., т. 40, с. 118], вставлений у статтю 1239 року.

У Введенському синодику ми бачимо акуратну копію цього переліку, доповненого іменами Захарії (Корниловича, 1700 – 1715) та Кирила (Шумлянського, 1716 – 1724). Ці імена, як видно з наведеної вище фотокопії, додано бл. 1720 р.

7. Смоленськ

Перелік смоленських єпископів у московських літописах містить 7 імен, починаючи від 1137 року. Останнім значиться Мисаїл, який був єпископом в 1454 – 1474 роках (потім митрополитом). Отже, цей перелік укладено в 3-й чверті 15 ст.

Перелік ВС не має з ним нічого спільного. Імен Іоана і Лазаря інші джерел на знають, а ім’я Мануїла автор ВС міг знайти в літописі самостійно.

8. Володимир (Волинь)

Перелік московських літописів містить 4 імені 11 – 12 ст., потім закономірно відсутні єпископи 13 ст., згадані у Галицько-Волинському літописі (цей літопис ніяк не використано у великоруських літописах), і далі йдуть імена 15 ст.: Гоголь (1405), Герасим (1415 – 1416). Єпископів 2 пол. 15 ст. нема. Отже, орієнтовний час укладання цього переліку (як і чернігівського) – 1 пол. 15 ст., мабуть за митрополита Фотія.

Перелік ВС не має з ним майже нічого спільного. Зокрема, тут значиться невідоме з інших джерел ім’я Митрофан. Цей перелік також, мабуть, є наслідком самостійних студій.

9. Юр’їв

Перелік юр’ївських єпископів в московських літописах представлений 4 іменами 1071 – 1155 рр., з них до ВС вписано тільки Михаїла; натомість ВС містить два додаткових імені, які я не вмію пояснити.

10. Білгород

Перелік білгородських єпископів в московських літописах представлений двома варіантами: в основному (МЗ1493) зазначено 3 імені, відомі в 1071 – 1148 роках. Никонівський літопис додає ще три імені, невідомі з джерел.

У ВС ми бачимо тільки фрагмент з 2 імен. Важко вирішити, чи тут використано перелік типу МЗ1493, чи ці імена вибрані з літопису незалежно.

Із розглянутих нами 6 переліків тільки один – переяславський – показує чітку залежність від московських літописів. Чернігівський перелік показує виразну незалежність від них. Інші переліки невиразні щодо можливих джерел. Цікаво, що чернігівський та переяславський переліки доповнювались бл. 1720 року.

Розглянемо тепер літописні джерела для всіх переліків єпископів в цілому. В наступній таблиці перший + означає саму наявність переліку в літописі, другий + (або –) – можливе використання (невикористання) його у ВС.

Всі літописи можна поділити на три категорії. До першої належить Воскресенський літопис, з якого імовірно, запозичені два найбільших і найважливіших переліки. До другої групи належать МЗ1493 та Л72ЯСІ, котрі показують зв’язок з ВС у двох переліках. До третьої групи належать Н4Л, ЛА, ТипЛ, СимЛ, НикЛ – вони показують зв’язок тільки в одному з переліків.

Але крім персонального складу єпископів, постає запитання – звідки ВС запозичив перелік єпископських кафедр? Повний перелік усіх кафедр, зазначених у ВС, присутній тільки в МЗ1493 – в усіх інших літописах він містить пропуски, але це не означає, щоб був використаний саме цей літопис – перелік менше відомих кафедр можна було запозичити також із СимЛ чи НикЛ.

Таким чином, питання про додатковий (окрім досить упевнено визначеного Воскресенського) літопис, використаний у ВС, залишається поки що відкритим.