Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Терехтемирів / Баснословіє / Зміст терехтемирівської легенди

Терехтемирів

Баснословіє

Зміст терехтемирівської легенди

Микола Жарких

Розглянемо тепер зміст терехтемирівської легенди і подивимось, як він співвідноситься з наявними історичними фактами. Як скрізь у цій статті, ми будемо виділяти цифрою (1) і зеленим тлом заголовка такі твердження, які випливають із джерел; цифрою (2) і жовтим тлом заголовка – твердження, які частково підтверджуються; цифрою (3) і червоним тлом заголовка – повністю фантастичні твердження.

(3) Король Стефан Баторій надав
Терехтемирів козакам

Повторимо те, що ми вже говорили раніше: ніякий Стефан Баторій ніякого Терехтемирова ніяким козакам ніколи не надавав.

На яких підставах оперте це твердження?

1, дві грамоти Стефана Баторія, якими було зреформовано козацьке військо, нам відомі в повних текстах – вони не містять згадки про Терехтемирів.

2, у грамоті 1578 року керівництво козацьким військом покладається на черкаського старосту кн. М. Вишневецького, і як місце виплати жалування козакам (тобто найважливішого організаційного моменту, довкола якого оберталась уся реформа, усі відносини козаків до уряду) – призначено Черкаси. Цим однозначно виключається будь-яка роль Терехтемирова.

3, реєстр козацького війська 1581 року рясно подає відомості про місця походження козаків. В ньому зареєстровано немало жителів Черкас та Канева, але немає козаків з Терехтемирова.

4, зібрані нами свідчення сучасників С.Баторія, компетентних у козацьких справах, одностайно промовчують Терехтемирів. З них особливо важливою є хроніка І. Бельського, дані для якої узято від Станіслава Оришовського – безпосереднього виконавця реформи й багатолітнього командира козацького війська. Оришовський нічого не знав про те, що його резиденція мала бути в Терехтемирові.

5, у докладно простеженій історії козацького війська у часи С.Баторія названо немало конкретних місць, де воно перебувало в той чи інший час [Стороженко А.В. Стефан Баторий и днепровские казаки. – К.: 1904 г.]. Серед цих місць немає Терехтемирова.

6, в пізніші часи козацьке військо нічого не знало про надання Терехтемирова С.Баторієм; в той же час про грамоту Баторія з 1582 року у справі відумерщин козацтво пам’ятало і посилалось на неї в листуванні з урядом. Відсутність таких пізніших посилань у справі Терехтемирова однозначно говорить про те, що не було на що посилатись.

7, король Ян-Казимир, котрий видав перший дійсний королівський привілей на Терехтемирів (1650 р.), хоча й надав привілею форму підтвердження, не знав, хто саме з «королів-антецесорів» надавав привілеї такого змісту раніше. Отже, таких відомостей не мала ані королівська канцелярія, ані козацьке військо, яке просило про таке надання.

Проти цієї сукупності свідчень виступає тільки одне свідчення Е.Лясоти про надання С.Баторія. Ми мусимо його відхилити як непорозуміння (можливо, була розмова про якесь надання Баторія взагалі, а німець недобре зрозумів і приклав його до Терехтемирова).

Чи була Баторієва реформа козацтва? На мою думку, вона була, але полягала не стільки в новій організації війська (тут, як справедливо пишуть історики, було тільки повторення того, що вже існувало за Сигізмунда-Августа), скільки в зміні погляду урядового апарату Речі посполитої на козацтво. Якщо раніше набір козаків на королівську службу розглядався як адміністративна імпровізація, покликана заткати діру «тут і нині», то С.Баторій і його наступники дивились на це військо як на постійний елемент своєї воєнної сили. Не завжди маючи змогу розплачуватись з ним грошима, уряд волів розплачуватись привілеями.

Привілеї у момент надання коштували недорого (власне, ціну аркуша паперу), але увійшовши у свідомість народних мас, вони стали грізною силою українського визвольного руху.

Закладена С.Баторієм політика щодо козацтва провадилась спочатку з більшим (Хотинська війна), а дедалі з усе меншим успіхом аж до 1699 року, коли сейм, ратифікуючи Карловицький мирний договір з Туреччиною, наважився офіційно зліквідувати козацьке військо в Речі посполитій.

Отже, всі розмови в літературі про надання Терехтемирова Баторієм є відголосками фантазії П.Пясецького і свідченням некомпетентності й непроФФесіоналізму «істориків».

(3) Терехтемирів – замок

Ніяких свідчень про існування укріплень у Терехтемирові не виявлено. Згадка 1643 р. про укріплений двір комісара в рахубу не йде (вважаю, що це було особисте помешкання, яке мусило мати гострокіл хоча б від вовків).

Контур укріплення на спеціальній карті України Боплана, вільно трансформований в подальших картах, слід вважати умовним знаком більшого поселення, а не відображенням реальності.

Зображення укріплень Терехтемирова на гравюрі 1687 р. слід вважати плодом фантазії гравера з Аугсбургу.

(1) Терехтемирів – містечко

Назва «містечко» прикладалась до Терехтемирова починаючи з Е.Лясоти (1594 р.) і увійшла в адміністративну практику 18 – 19 ст. Зокрема, у 1616 році Ф. Проскура скаржився на козаків та міщан Терехтемирова (а він, як їх безпосередній сусід по маєтку, був в курсі справи). В офіційній документації Терехтемирів вважався містечком аж до 1925 року.

Разом з тим треба наголосити, що Терехтемирів не мав жодної конкретної ознаки містечка:

1, нема офіційного локаційного привілею;

2, нема фактичних свідчень про ярмарки та торги (дозвіл на них був основним змістом локаційного привілею);

3, нема свідчень про ремесла та промисли (хіба що про обробку каменю);

4, нема свідчень про адміністрацію містечка.

Тільки той факт, що Терехтемирів був центром козацької сотні, промовляє за його статусом містечка.

(2) До Терехтемирова належав цілий повіт

Київське воєводство в Речі Посполитій складалось з 3 повітів – Київського, Овруцького і Житомирського. Терехтемирів належав до Київського повіту, а не навпаки (Київський повіт до Терехтемирова не належав).

Оповідання про належність якогось повіту (пів-повіту) до Терехтемирова є викривленим і перебільшеним відголоском козацького володіння на Терехтемирівському півострові (1614 – 1638 рр.).

Варто також підкреслити, що до Запоріжжя належала велика територія, співмірна з великим за площею Київським повітом.

(3) Терехтемирів – місце проведення козацьких рад

Немає жодного свідчення про проведення таких рад у Терехтемирові.

Натомість слід підкреслити, що такі ради постійно проводились на Запорожжі. Той же Е.Лясота трактував з козаками на Запорожжі, не у Терехтемирові.

(3) Терехтемирів – місце перебування козацького уряду, гетьмана

Немає жодного свідчення про перебування гетьмана чи когось із генеральної старшини у Терехтемирові.

Натомість слід підкреслити, що гетьмани й генеральна старшина в 1 пол. 17 ст. часто перебували на Запоріжжі.

(3) Терехтемирів – місце перебування козацької залоги (місце зимівлі козаків)

Немає жодного свідчення про перебування козацької залоги в Терехтемирові. Також немає свідчень про те, що в Терехтемирові колись зимувало все козацьке військо. Перебування козацьких полків у Терехтемирові в лютому 1638 року мало конкретну мету – принесення присяги і тривало не більше кількох днів.

Натомість слід підкреслити, що козацька залога постійно перебувала на Запоріжжі.

(3) Терехтемирів – козацький арсенал, місце перебування козацької артилерії

Немає жодного свідчення про перебування арсеналу чи артилерії у Терехтемирові. Козацька артилерія перебувала в багатьох місцях, і питання про її дислокацію (виживлення) постійно було предметом переговорів з урядом. В цих переговорах ані самі козаки, ані уряд не пропонували розмістити її у Терехтемирові.

План розміщення артилерії в Терехтемирові було ухвалено в складі ординації 1638 року, але перевести цю ухвалу в життя виявилось неможливим, і пізніше до цієї ідеї не повертались.

Натомість слід підкреслити, що козацька артилерія часто перебувала на Запоріжжі.

(3) Терехтемирів – місце збереження козацьких клейнодів, скарбниці

Немає жодного свідчення про зберігання козацьких клейнодів у Терехтемирові чи про складання там здобичі з походів.

Це твердження можна було б вважати викривленим і перебільшеним відголоском історії із захопленням цінностей Терехтемирівського монастиря (1637 – 1638 рр.). Але сама ця історія була дуже мало відома і зачіпала дуже вузьке коло осіб.

Тому слід припустити, що це твердження є викривленим і перебільшеним відголоском походів козаків на турецькі береги, в ході яких – як здавалось людям далеким від цих походів – козаки захоплючали величезні скарби. Добре відомо, що у чужій кишені гроші рахувати легше, ніж у своїй, і їх виходить більше…

Натомість слід підкреслити, що козацькі клейноди часто перебували на Запоріжжі, і здобич з походів (якщо така бувала) складалась там же.

(3) Терехтемирів – збірний пункт козацьких повстань

Немає жодного свідчення про хоч якусь активну роль Терехтемирова у козацьких повстаннях.

Натомість слід підкреслити, що переважна більшість козацьких повстань мала збірним пунктом Запоріжжя, починалась із Запоріжжя.

Отже, із розглянутих нами 10 складових елементів легенди 8 слід вважати повністю фантастичними, одне – таким, що відповідає дійсності і одне – таким, що відповідає частково.

Натомість слід підкреслити, що сім із десяти тверджень стають справедливими, якщо замість слова «Терехтемирів» ми поставимо «Запоріжжя».

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 602

Модифіковано : 13.10.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.