Видання універсала

Микола Жарких

Видань універсала також було чимало. Перерахуємо їх у хронологічному порядку:

1. У статті А. О. Скальковського «Очерки Запорожья» [Журнал министерства народного просвещения, 1840 г., ч. 25, № 3, с. 200 – 203]. Слід знати, що археографи не можуть дійти згоди, з якої копії зроблені публікації Скальковського. Раз вказано, що зі справи 185, а ще раз – що зі справи 334 (згаданих вище).

2. У книзі А. О. Скальковського «История Новой Сечи, или последнего войска запорожского» [(1 вид.). – Одесса: 1841 г., с. 11 – 12 (в основному тексті), 381 – 383 (в додатках).]

3. У статті Г. Ф. Міллера «Рассуждение о запорожцах» [Миллер Г. Ф. Исторические сочинения о Малороссии и малороссиянах. – М.: 1846 г., с. 47 – 49].

4. У книзі А. О. Скальковського «История Новой Сечи» [(2 вид.). – Одесса: 1846 г., т. 1, c. 30 – 32.] Надруковано основну частину і вказано, що повністю документ надруковано у додатках як № 1. Але у доступних мені сканах цього видання ніяких додатків немає, хоча є сторінки з переліками друкарських помилок. Не зазначені ці додатки і у змісті томів. Думаю, що вони не були надруковані.

5. У книзі А. О. Скальковського «История Новой Сечи» [(3 вид.). – Одесса: 1885 г., т. 3, c. 272 – 274.]. В цьому виданні додатки, обіцяні у виданні 1846 р., надруковано.

6. У книзі Д. І. Яворницького «История запорожских казаков» [(1 вид.). – Спб.: тип. И.Н.Скороходова, 1895 г., т. 2, с. 58 – 60.]

7. У збірнику «Документи Б.Хмельницького» [К. : вид.АН УРСР, 1961 р., с. 638 – 639.]

8. У книзі Д. І. Яворницького «История запорожских казаков» [(2 вид.). – К. : Наукова думка, 1990 г., т. 2, с. 45 – 46.]

9. У книзі Д. І. Яворницького «Історія запорозьких козаків» [(3 вид.). – Львів: Світ, 1990 г., т. 2.]

10. У книзі А. О. Скальковського «Історія Нової Січі» [Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього коша запорозького (4 вид.). – Дніпропетровськ: Січ, 1994 р., с. 34 – 35 (в основному тексті), 614 – 616 (в додатках).] Зазначу при цій нагоді, що даний український переклад – смішний і неоковирний, часто спотворює оригінал. Не раджу ним користуватись – краще завантажити з Інтернету легко доступні скани прижиттєвих видань.

11. У збірнику «Універсали Богдана Хмельницького» [К. : Альтернативи, 1998 р., с. 250 – 251].

Отже, текст грамоти добре спопуляризований, але наукового видання вона досі не має. Для цього треба звірити текст за усіма відомими списками, установити їх взаємну залежність (можливо, вдасться знайти автограф), виявити найбільш авторитетний список, і так далі (є така спеціалізована наука, археографія зветься – от вона мусить цим займатись). До проведення такої роботи ми не можемо робити ніяких рішучих висновків щодо різночитань у різних публікаціях.