Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Терехтемирів / Сфальшований універсал Баторія – Хмельницького / Висновки

Терехтемирів

Сфальшований універсал
Баторія – Хмельницького

Висновки

Микола Жарких

Підведемо підсумки виконаного аналізу універсала Баторія – Хмельницького (УБХ).

1. Встановлено, що існує не менше 13 копій (списків) УБХ і не менше 11 згадок про нього в діловодстві. Всі копії та згадки належать до періоду від 1752 до 1775 років.

2. Встановлено, що до 1746 року включно Військо Запорізьке не мало в руках УБХ і на запитання про письмові документи відповідало, що таких не має.

3. Встановлено, що джерелами для складання УБХ був якийсь гетьманський універсал, довідка 1745 року, інструменти розмежувань 1740 і 1742 років, історичний твір Г. Грабянки (або «Короткий опис Малоросії») та конституція польського сейму 1717 р.

Наявність великої кількості письмових джерел дозволяє відкинути гіпотезу про використання усної пам’яті (ця пам’ять була записана у довідці 1745 р.).

4. Встановлено, що дата «надання С. Баторія» в різних копіях коливається: 1575, 1576, 1577 роки. У автора УБХ не було в руках жодного універсалу польських королів, не кажучи вже спеціально про універсал С. Баторія. Тому в УБХ немає титулатури короля.

5. Встановлено, що УБХ містить численні порушення форми, характерної для універсалів Богдана Хмельницького; таким чином, він ніякою мірою не може належати до справжніх документів Хмельницького.

6. Встановлено – як в історичних реаліях, так і в мові УБХ містяться численні елементи, які вказують на середину 18 ст. і є анахроністичними для 16 чи 17 ст. Найважливішою з цих реалій є абрис кордону Запоріжжя, який відповідає фактичному володінню запорожців у середині 18 ст.

7. Встановлено, що керівництво Запорізької Січі не менше шести разів подавало УБХ на розгляд різних урядових інстанцій. Ці інстанції постійно відхиляли універсал і висловлювали різні сумніви щодо його автентичності.

8. Встановлено, що найбільший внесок у критичний розгляд УБХ зробили Герхард Міллер (1775 р.) та Андрій Стороженко (1904 р.). Їх праці давали достатню підставу для визнання УБХ фальсифікатом.

9. Встановлено, що історіографія 19 – 21 ст. не сприйняла цю справедливу критику і продовжує продукувати нові й нові фантазії на тему походження і реалій УБХ.

10. Встановлено, що УБХ не є пам’яткою ані 16, ані 17 ст. – він є пам’яткою середини 18 ст. Його слід використовувати для висвітлення політичних обставин середини 18 ст. та уявлень запорожців того часу про своє власне минуле.

Отже, внаслідок нашої студії ми маємо відповіді на всі питання, які постають у зв’язку з фальшивим документом:

На питання хто сфальшував документ? – представник верхівки Війська Запорізького середини 18 ст., можливо, Петро Калнишевський.

На питання коли сфальшовано документ? – не раніше 1746 і не пізніше 1752 року, найімовірніше, в 1751 р.

На питання навіщо сфальшовано документ? – для оборони прав Війська Запорозького на землі перед російським урядом.

На питання де побутував фальшивий документ? – на Запорізькій Січі та в російських канцеляріях (зокрема, в Сенаті).

На питання яке значення мав фальшивий документ? – для урядових рішень він не мав ніякого значення, зате мав великий вплив на історіографію, яка залюбки повторює його вигадки.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 482

Модифіковано : 13.10.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.