Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Нариси з історії східної… / Міфічна «битва на Синій Воді» / Рогозький літописець / Спі…

Міфічна «битва на Синій Воді»

Рогозький літописець

Співвідношення текстів

Микола Жарких

Яку ж користь ми можемо мати від порівняльної таблиці?

РогЛ за ці 20 років подає нам 365 епізодів; тільки 13 епізодів СимЛ не знаходять відповідності у РогЛ, і то з них деякі можуть вважатись перифразами епізодів РогЛ (наприклад, епізод 79-1 – пограбування ростовських князів в Орді – виглядає як генералізація епізоду 86 – пограбування Костянтина Ростовського; епізод 257-1 може бути скороченням епізоду 266; епізод 327-1 є скороченою переробкою епізодів 319 – 321). Також епізоди 143-1 – 143-5 є результатом якоїсь невдалої перекомпоновки записів РогЛ, внаслідок чого у СимЛ наявні два заголовки «В літо 6872-е».

Виключивші ці 8 епізодів, ми бачимо, що тільки 5 епізодів СимЛ справді подають нові відомості, відсутні в РогЛ. Це становить тільки 1.4 % загального обсягу повідомлень РогЛ.

Зовсім інакша картина із СимЛ: тільки 174 епізоди (47 %) мають відповідності в РогЛ, 191 епізод (52 %) РогЛ опущено в СимЛ, і 5 епізодів (1.3 %) доповнюють РогЛ.

Ще гірше з ТЛ: 308 епізодів (83 %) не відбито у збережених фрагментах, ще 25 епізодів (7 %) тільки здогадно були в ТЛ (вони в таблиці позначені «+?»), і лише 10 % напевно були представлені в ТЛ.

Ці збережені фрагменти справді (як зауважив М. Приселков) досить подібні до СимЛ, і ми не маємо жодного епізоду РогЛ, який напевно був би в ТЛ, але якого нема в СимЛ. Зв’язки ТЛ з РогЛ зводяться до співпадіння окремих слів (епізоди 147, 176), які можуть вважатись індивідуальними описками СимЛ.

Отже, можемо вважати, що СимЛ + ТЛ утворюють тісну пару. Чи слід її розглядати як скорочення РогЛ, чи навпаки, РогЛ є доповненням протографа цієї пари?

В епізодах 79 (внутрішня війна в Орді), 190 (смерть єпископа Федора), 195 – 196 (внутрішня боротьба в Твері), 201 (замирення Михайла з Дмитром), 208 (смерть новгородських посадників), 216 (здобуття Ржеви), 217 (арешт Михайла в Москві), 221 (смерть Василя Кашинського), 241 (захоплення Ковно), 245 (укріплення Твері), 255 (повінь), 259 (оголошення війни Твері), 264 – 265 (війна з Твер’ю), 267 – 268 (дії Михайла), 271 (литва під Волоком), 285 (прибуття Михайла до Твері), 328 (новгородці у Торжку), 332 (похід Ольгерда) ми маємо в СимЛ скорочення більш докладної оповіді РогЛ.

Епізод 310 у СимЛ подано в іншій редакції – це зведене оповідання про події, що розгортались упродовж 3 років і описані в РогЛ окремо в епізодах 310, 336, 337, 350. Так сам епізод 327-1 в СимЛ є скороченим і дещо доповненим викладом епізодів 319 – 321 із РогЛ.

Як уже відзначено, епізод 79-1 в СимЛ виглядає, генералізацією епізоду 86 РогЛ (пограбування Костянтина Ростовського), а епізод 257-1 – скороченням епізоду 266. В СимЛ докладніше виглядають епізоди 170 (похід на Тагая), 330 (битва під Торжком). Інакше описана в СимЛ пожежа Торжка (епізод 331), тут немає повчання, поданого в РогЛ. Повніше в СимЛ подано епізод 333 (війна з Ольгердом). Інакше в СимЛ подано епізод 347 (приїзд Володимира Андрійовича).

Отже, в цілому в 28 епізодах в СимЛ маємо скорочення тексту РогЛ, і тільки в 5 епізодах СимЛ подає докладніший опис, ніж РогЛ. Тому можна вважати, що СимЛ в цій частині (всі наші висновки стосуються тільки частини літопису за 1355 – 1374 роки!) подає у скороченому і злегка переробленому вигляді текст РогЛ.

РогЛ в частині, яка є предметом нашого розгляду, виглядає зводом двох гіпотетичних літописів, які ми будемо називати прото-Тверським і прото-Московським літописами (ПТЛ та ПМЛ відповідно).

При об’єднанні цих джерел укладачу РогЛ не скрізь пощастило уникнути подвоєнь. Так, маємо два подібних, але не тотожних оповідання про царів Бердібека, Кульпу і Навруса (епізоди 57 та 59); двічі записано, що князь Андрій Костянтинович зрікся великого княжіння на користь свого брата Дмитра (61 та 69); двічі майже однаково написано про поїздку князя Дмитра Івановича до царя Хідиря (78, 80); двічі, з різними подробицями описано війну в Орді (79, 81); двічі по-різному по-різному описано вокняжіння Дмитра Івановича у Владимирі (99, 108); двічі згадано про ярлик царя Абдула для Дмитра Івановича (113, 115); двічі згадано про смерть Івана – брата Дмитра Івановича (141, 150) та суздальського єпископа Олексія (148, 166).

Можливо, як подвоєння слід розглядати епізоди 249 та 252 (боротьба новгородців з німцями). Але і без цієї сумнівної пари ми маємо 8 безспірних випадків подвоєння записів про ті самі події, котрі я вважаю слідами двох джерел РогЛ.

Епізоди 296 та 297 розривають суцільне оповідання (295, 298 – 300) про поїздку Дмитра Івановича до Мамая, – в них розповідається, що діялось в інших місцях під час цієї поїздки. Це оповідання, можна припускати, походило з ПМЛ, а вставні епізоди присвячені подіям у Москві (296, мабуть з ПМЛ) та вчинкам Михайла Тверського (297, мабуть ПТЛ). Така компоновка, мабуть, виникла уже при укладанні РогЛ.

Досить виразні сліди двох різних оповідань про поїздку Михайла Тверського до Мамая маємо в епізодах 267 – 268 та 281 + 285. у першому оповіданні міститься якась хронологічна хиба – 1.11.1370 р. Михайло від’їхав з Литви до Орди, а 26.11 того ж року він уже разом з Ольгердом приступив під Волок. Думаю, що за такий короткий час доїхати до Орди, полагодити там свої (непрості!) справи і повернутись назад Михайло не міг, і більше довіряю другому оповіданню, згідно якого Михайло поїхав до Орди тільки після того, як Ольгерд помирився з Дмитром і відступив від Москви (281 – взимку, мабуть у 2-й половині грудня 1370 р.).

Це перемир’я змусило Михайла шукати нового союзника в Мамаєвій Орді, з якої він повернувся (з ярликом і ординським послом) 10.04.1371 р. Я думаю, що дата 1.11.1370 р. первісно позначала якусь іншу подію (можливо, виступ антимосковської коаліції в похід), а в процесі редакційної переробки була помилково прив’язана до від’їзду Михайла.

А що ж нам скаже Никонівський літопис? Він в цій частині значно докладніший за СимЛ і має тільки 76 пропущених епізодів (20 %). (Тут слід зауважити – в НикЛ є ще інші епізоди, окрім запозичень із СимЛ та РогЛ; ми їх тут не розглядаємо.)

При цьому ми маємо незаперечні сліди використання РогЛ. Так, блок записів 18 – 28, який повністю відсутній в СимЛ – повністю наявний в НикЛ; те саме стосується блоків епізодів 33 – 44, 48 – 54, 67 – 68, 70 – 77, 133 – 139, 159 – 165, 179 – 181, 192 – 194, 237 – 240, 246 – 248, 286 – 294, 298 – 300, 312 – 314, 338 – 346, 348 – 352, 354 – 357 – не рахуючи окремих епізодів, запозичених із РогЛ.

Таким чином, в Никонівському літописі системно використано Рогозький літописець; РогЛ для нас є першоджерелом, а НикЛ – вторинним джерелом, яке не знає про ці події нічого такого, чого б не було в РогЛ.

Серед запозичень із РогЛ ми маємо і «наш» епізод 135 зі згадкою про Синю Воду. Різниця між текстом РогЛ та НикЛ полягає в тому, що НикЛ називає Ольгерда «великим князем литовським» та «Гедиміновичем» – цих «паспортних даних» немає у РогЛ. Доповнення слушні і показують ерудицію автора НикЛ, але ні містять жодного біта додаткової інформації – і про рід, і про титул Ольгерда ми маємо відомості з раніших, більш авторитетних джерел.

НикЛ був уперше надрукований ще у 18 ст., а РогЛ – тільки у 1922 році, тому відомості НикЛ значно ширше представлені в історіографії, ніж відомості РогЛ. Але тепер цей зигзаг в ході історичних досліджень ми можемо повністю виправити і відхилити Никонівський літопис як джерело до «битви на Синіх Водах».

Співвідношення розглянутих нами текстів можна представити у вигляді такої стемми:

Стемма літописних текстів 1355 – 1374 років

Стемма літописних текстів 1355 – 1374 років

На стеммі представлено три варіанти співвідношення ТЛ та СимЛ, зробити мотивований вибір між якими неможливо. Традиційно вважається, що СимЛ походить від ТЛ, але такий погляд оснований на співвідношення списків, а не текстів:

1. Список ТЛ був пергаментним, отже, дуже раннім (можливо, навіть автографом), а список СимЛ – паперовий і відносно пізній (1540-х років).

2. Список ТЛ був повним (від найдавнішого часу до 1408 р.), а список СимЛ має дефекти (втрачено початок до 1177 року та інші).

3. Список ТЛ було введено в науковий обіг на 100 років раніше, ніж СимЛ.

Всі ці три фактори привчили дослідників «на автопілоті» приймати думку про первинність ТЛ і залежність інших літописів 14 ст. від ТЛ [наприклад: Лурье Я. С. . – Словарь книжников и книжности Древней Руси, М., 1989 г., вып. 2, ч. 1, с. 22 – 23; погоджується з ним і Гришина Н.Г. за IX – начало XIV вв. – Мир истории, 2002 г., №№ 8, 9; 2003 г., 2, 3]. Але на матеріалі нашої вибірки зробити мотивований вибір між трьома варіантами неможливо.

Так само, як і для літописів Великого князівства Литовського, не можна накреслити загальну стемму співвідношення розглядуваних списків в цілому, а тільки для окремих частин. Зокрема, як би не вирішувати питання їх співвідношення в частині 1355 – 1374 рр., воно не має нічого спільного зі співвідношенням їх частини за 1375 – 1411 роки, де СимЛ і РогЛ містять копії одного (дефектного!) протографа, який я назвав був Московсько-тверським літописом.

Коли були написані розглядувані літописні пам’ятки, або, точніше, коли склалися ті тексти, що дійшли до нас? (Самі поточні літописні записи, може бути, велись безперервно.) Рамкова дата для них, на мою думку, від 1375 до 1408 року, тобто від останньої події до виникнення першого списку (ТЛ). Покладаючи на кожен крок стемми по 10 років, можна припустити такі орієнтовні дати: Прото-СимЛ – 1398 р., РогЛ – 1388 р., ПТЛ, ПМЛ – 1378 р. Звичайно, наполягати на повній докладності цих дат не випадає, але прийняти 1375 – 1380 роки як час формування ПТЛ та ПМЛ, думаю, можна.

Розподіл епізодів Рогозького літописця за роками

Розподіл епізодів Рогозького літописця за роками

Певним аргументом на користь раннього написання розглядуваного тексту виступає розподіл числа епізодів по роках: літопис стає все більш докладним по мірі наближення до кінця. Такої підвищеної уваги до останніх років, думаю, не могли би бути при формуванні тексту через 80 чи там 100 років після останньої події.

Висновок можемо зробити такий: першоджерельне значення для повідомлення про Синю Воду має тільки Рогозький літописець, до якого це повідомлення потрапило, здогадно, із прото-Тверського літопису, орієнтовно, 1375 – 1380 років.

Чому саме з ПТЛ – подивимось у наступному розділі.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 294

Модифіковано : 11.03.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.