Рогозький літописець

Микола Жарких

У Рогозькому літописці в статті 6871 (1363) року читаємо:

Тієї ж осені Ольгерд Синю Воду і Білобережжя повоював.

Щоб краще зрозуміти, звідки взялось це повідомлення і що воно означає, ми розглянемо всі повідомлення Рогозького літописця за 1355 – 1374 роки.

Висновки

1. Записи Рогозького літописця за 1355 – 1374 роки спираються на два джерела – прото-Тверський та прото-Московський літописи. Орієнтовний час їх виникнення – 1375 – 1380 роки, тобто вони є сучасними самим подіям і авторитетними.

2. Географічний кругозір Рогозького літописця обмежений до земель Великоросії і навіть тісніше – до території Тверського і Московського князівств. Він не знав ніяких географічних назв (і, відповідно, подій) на території сучасних Білорусії та України.

3. Повідомлення про напад на Синю Воду треба розглядати в контексті численних нападів Литви на Тверське князівство, переважно на його південно-західне порубіжжя. Ці напади відносно детально зафіксовані у Рогозькому літописці.

4. Назва Синя Вода стосується сучасної маленької річки Синя, котра впадає в річку Дьоржу біля Погорілого Городища. Річка Дьоржа за 2 км від впадіння у Волгу прорізає гори з білого вапняку, які з певною обережністю можна вважати Білобережжям.

5. В документах 16 ст. басейн річки Синьої утворював волость Синю, котра належала до Старицького удільного князівства.

6. Запис Никонівського літопису про Синю Воду запозичено разом із великою серією інших записів із Рогозького літописця. Ніякої нової інформації про подію Никонівський літопис не дає, і його слід вважати вторинним джерелом, залежним від Рогозького літописця.