Польські літописи
про битву на Ворсклі 1399 р.

Микола Жарких

Оскільки в поході на Ворсклу 1399 року приймали участь польські вояки, природно очікувати, що в польських літописах знайдуться якісь повідомлення про цю битву.

Висновки

1. Історичним джерелом для походу виступає тільки короткий запис Меховських анналів, зроблений у недовгому часі після походу. Цей запис не мав ніякого впливу на подальшу історіографію.

2. Оповідання Длугоша слід вважати історичним романом, в якому незначні зерна реальних фактів густо обвинуті шарами авторських домислів, припущень і відвертих вигадок. Длугош показав свою повну некомпетентність в географії регіону, у визначенні сторон конфлікту і навіть у переліку поляків – учасників походу. Всі яскраві подробиці цього оповідання, доречні в художньому творі, не повинні використовуватись у фактографічних дослідженнях.

3. Вся наступна (16 ст.) польська історіографія нашої теми прямо чи посередньо походить від Длугоша і успадковує всі його питомі хиби. Ніякого нового документального матеріалу ці твори не містять. Вони тільки перекомпоновують оповідання Длугоша, додаючи до нього власні міркування і фантазії. Їх фактографічна вага ще менша, ніж вага Длугоша.

4. Серед цих творів привертають увагу цікаві та художньо вартісні твори – роман Б. Ваповського та поема М. Стрийковського. Вони мають немале значення для історії літератури, але не можуть вважатись джерелами фактів про похід.

5. Починаючи з середини 16 ст., в польську історіографію починають проникати окремі фрагменти з великоруської повісті (Софійського 1-го літопису старшого ізводу) – через посередництво літописів Великого князівства Литовського. Ці запозичення не змінили загальної схеми оповідань, яка була визначена Длугошем, і служили тільки додатковими подробицями.

Київ, 23 лютого – 9 березня 2017 р.