Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Нариси з історії східної… / Натиск на південь / Літописна «Повість про битву… / Співві…

Літописна «Повість про битву на Ворсклі» (1399 р.)

Співвідношення редакцій

Микола Жарких

Після того як зведено докупи тексти з різних літописів, встановити їх філіацію не важко. При цьому різночитання окремих слів, які часто служили провідними зорями у з’ясування походження текстів, для даної повісті не відіграють істотної ролі. Натомість важливу роль має послідовність епізодів.

Основна редакція (О)

Основна редакція найкраще представлена в С1ЛСІ, текст якого слід узяти за основу. Недоліків у цьому літописі тільки три:

1, пропущено заголовок 6907 року, внаслідок чого повість механічно опинилась у статті попереднього, 6906 року, і ця помилка далі повторена в кількох літописах;

2, пропущено згадку про викуп з Печерського монастиря (42).

3, механічно пропущено князя Михайла Євнутієвича (49).

Пропуски 2 і 3 успадковано всіма літописами з основною редакцією, за винятком новгородських (НКЛ2 – Н4Л – НЛД).

Тому можна думати, що протограф повісті не мав цих дефектів. Мабуть, мав рацію Олександр Бобров, який вважав С1ЛСІ дещо скороченим гіпотетичного «зводу 1418 року» [Бобров А. Г. Новгородские летописи 15 в. – Спб.: 2001 г., глава 3.3 «Свод митрополита Фотия»].

З цими незначними поправками текст С1ЛСІ може використовуватись в історичних дослідженнях. Забігаючи наперед скажу одразу, що він – єдиний джерельно вартісний (всі інші редакції походять від нього і не є першоджерелами).

Зазначена новгородська група списків має наступні спільні риси, які відрізняють її від решти списків основної редакції:

1, подано суперечливу дату «6907 р., індикта 8» (1). 8-й індикт відповідає 6908-у вересневому року. 6907-й березневий рік ділиться навпіл між 7-м індиктом (березень – серпень) та 8-м (вересень – лютий). Оскільки подія датована серпнем, то правильніше було б вказати 7-й індикт.

2, змінено заголовок на «Слово о том, како бился Витовт с Ордою, с царем Темир-Кутлуем» (2).

3, до імені Вітовта додано титул «литовський» (3).

4, до планів Вітовта додано «А Великий Новгород зі Псковом мої будуть» (19). Я думаю, це доповнення зроблено в НКЛ2 під свіжим враженням походів Вітовта на Новгородську землю (Порхов, 1426 р.) та Псковську землю (Себеж, 1428 р.), котрі виразно засвідчили намір Вітовта підкорити ці землі.

5, замість слів «на великому княжінні московському » поставлено «…на великом княжении на Москве…» (21). Зміст той самий, але висловлено трохи інакше. Слід зауважити, що із ТЛ у виписці Карамзіна до нас дійшов тільки один цей епізод, і він співпадає з редакцією НКЛ2 (решта повісті у реконструкції Приселкова переписана з ВЛ).

6, експресивно перероблено епізод 34: «Погании же татарове на великом том побоище побиша множество князей литовских, и воевод, и бояр великих» (напівжирним виділено те, чого не було в С1ЛСІ). Додані слова не несуть ніякої нової інформації, але виражають ставлення автора до подій. Нову редакцію цього епізоду запозичили також С3Л та ВЛ.

7, є згадка про викуп з Печерського монастиря (42).

8, в епізоді 44 додано: «…воююще и жгуще волости…»

9, в епізоді 45 замість «много зла створи» написано «многу погибель царь створи».

10, в переліку загиблих є князь Михайло Євнутієвич (49).

11, князя Ямонта помилково названо Рильським (63).

З усіх цих змін змісту стосуються епізоди 19, 42, 49; із них два останніх, на мою думку, були в протографі і випали в С1ЛСІ. Одного нового епізоду не досить, щоб виділяти цю групу як окрему редакцію, але ці списки показують незаперечну тісну спорідненість між собою. Це і не дивно, враховуючи, що така спорідненість простежується упродовж всього тексту цих літописів.

Решту списків основної редакції можна поділити на дві групи: до першої віднести ТипЛ, МЗ1492 та ВПЛ, до другої – С3Л, С2Л-В (Воскресенський список Софійського 2-го літопису) та ВЛ. Для першої групи характерна дата 6908 рік, для другої – 6906 рік (обидві помилкові!). Є також певні інші риси, які зближають списки цих груп між собою, віддаляючи їх від списків іншої групи. Але ці риси незначні і не дають можливості простежити походження текстів.

Скорочена редакція (С)

В дуже сильному скороченні текст основної редакції подано в Московсько-Тверському літописі (нагадаю, що так я називаю спільну частину РогЛ та СимЛ за 1375 – 1411 роки). Із 65 епізодів залишено 11, але при цьому збережено Михайла Євнутієвича (49) і повість поставлено під правильною датою 6907 рік.

Додаток до дати – «на пам’ять святого мученика Фотіана і Никити» (28) – відбиває вченість літописця, незалежно той самий додаток зробив автор ТверЛ.

Зворотню залежність текстів, при якій основна редакція мала би бути розширенням оцієї скороченої, вважаю неймовірною з наступних міркувань:

1, у скороченій редакції маємо всі істотні події, викладені в точно тій самій послідовності, як і в основній (всі пізніші редакції обов’язково перекомпоновують текст);

2, основна редакція записана від особи, добре обізнаною з подіями; вважаю неможливим, щоб два різних літописця двічі брали «інтерв’ю» у тієї самої особи.

Скорочена редакція, вписана в літопис, доведений до 1411 року, кладе жорстке обмеження на час виникнення основної редакції: від кінця 1399 до 1411 року, і то ближче до початку цього періоду, тому що автор скороченої редакції повинен був мати готовий текст основної редакції (можливо, у вигляді окремого аркуша).

«Новгородська» редакція (Нов)

«Новгородська» редакція – це жаргонне скорочення виразу «редакція Новгородського 1-го літопису молодшого ізводу», тому тут і далі визначення редакцій беремо в лапки («Никонівську» редакцію написав не Никон!).

Ця редакція походить від Скороченої редакції, запозичуючи з останньої дату (6907 р.) та епізоди 26, 30, 41, 47, 49. Від новгородської групи Основної редакції (НКЛ2 чи Н4Л) запозичено тільки епізод 42.

Все інше в тексті редакції належить автору Н1ЛМІ. Так, в епізоді 41 не була проставлена сума викупу з Києва – в цій редакції з’являється «500 рублів». Віддаль від Ворскли до Києва визначена у 500 верст (Нов-15) , тоді як насправді від Києва до гирла Ворскли – 310 км, до витоків – 350 км, тобто істотно менше. Така «деталізція» показує некомпетентність автора.

Дата, подана тут – 5 серпня – помилкова, про це треба пам’ятати. Як вона могла утворитись/ На мою думку, літописець мав текст із дефектом, щось на зразок «місяця серпня [дефект] вівторок». Він вирахував, що перший вівторок у серпні 6907 року – це 5 серпня, і побачив у календарі, що це – день святого Євсегнія / Євстигнея. Подумавши, що цей святий дуже мало відомий, літописець додав «канун Спасова дня» (тобто вказівку на добре відоме свято). Все це – результат хронологічних розрахунків, а не безпосередня джерельна інформація.

Таку ж некомпетентність бачимо в згадці, що татари посадили свого намісника в Києві (Нов-17). Ніде й ніколи за всю історію ординсько-руських відносин ніяких татарських намісників в руських містах ми не бачили!

Так само вигадкою цієї редакції слід вважати 74 убитих князя (Нов-12). Скільки ж їх тоді вирушило у похід? (Основна редакція тут скромніша, називає тільки 50 князів – учасників походу і 19 убитих.)

Встановивши некомпетентність автора редакції і його схильність до вигадок, ми сміливо можемо вважати фантазіями весь вступ (Нов-1 – Нов-8) і заключне повчання (Нов-19 – Нов-26).

«Літопис Авраамки» тісно слідує за Н1ЛМІ, змінюючи тільки окремі вирази. В ЛА додано перелік убитих із НКЛ2 чи Н4Л – маємо характерного помилкового Рильського князя (62 чи 63). З’являється тут і князь Андрій Друцький, котрий потім спливає в Ник-93. Я думаю, що джерелом для никЛ тут послужив якийсь особливий список Н4Л, нині невідомий, бо ЛА принаймні від кінця 15 ст. знаходився на території Великого князівства Литовського, і навряд чи автор НикЛ міг ним скористатись.

Таким чином, ця редакція є уповні фантастичною, користуватись нею як історичним джерелом не слід.

«Єрмолінська» редакція (Є)

Інакше підійшов до переробки повісті автор Єрмолінського літопису. Він скоротив і перекомпонував текст Основної редакції (мабуть, групи ТипЛ, бо дата в Є – 6908 р.), зберіг усі фактичні подробиці, але ніяких власних фантазій не вніс.

Ця редакцій переписувалась наприкінці 15 ст. (Л72ЯСІ) на у 16 ст. (Л72ЯМІ, С2Л-А, ЛьвовЛ).

Індивідуальних особливостей тут небагато. Можна твердити, що Л72яМІ переписана з Л72ЯСІ (в чому і не було сумніву!): князі 56 та 57 переставлені після 59. ЛьвовЛ повторює індивідуальні особливості С2Л-А а епізодах 11, 41, 45, 48, 52, 55, 63.

«Московська» редакція (М)

Ця редакція вперше з’являється у скороченому московському зводі 1493 р. (МЗ1493). Епізоди основної редакції тут також перекомпоновані, але маємо збережений епізод 42 (нагадаю – на мою думку, він стояв у протографі Основної редакції). Список загиблих тут дещо зіпсовано, з’являється літературний князь Семен Михайлович Підберезький, утворений із 57 + 58.

Найважливішою особливістю редакції є розширений виклад намірів Вітовта (епізоди М-1 – М-9). Маємо тут перелік областей Орди (М-2 – М-6), який відповідає кінцю 15 ст., але є анахронізмом для часу Вітовта. Це доповнення належить автору редакції і є пам’яткою московської політичної публіцистики кінця 15 ст.

Цікавою виглядає згадка про «17 тем», на яких Тохтамиш мав посадити Вітовта. У близьких за часом ярликах Менглі-Гірея (1507, 1514 роки), якими він «передавав» руські землі Великому князівству Литовському, зазначено 22 «тьми» [Prochaska A. Z Witoldowych dziejów : układ Witolda z Tochtamyszem 1397 r. – Przegląd historyczny, 1912, t. 15, № 3, s. 261].

Чи автор М знав про якусь іншу редакцію такого ярлика? Чи він мав на увазі не придніпровські «тьми» згаданих ярликів, а якісь інакші (на великоруських землях?) – це окреме питання.

Іменування князя Федора (62) Рильським – думаю, якийсь слід використання Н4Л.

Отже, редакція М, виступаючи своєрідним цікавим джерелом для подій кінця 15 ст. (часу виникнення редакції). не може бути ніяким джерелом для подій 1399 року.

«Никонівська» редакція (Ник)

Автор Никонівського літопису старшого ізводу (1520 р.) об’єднав у своєму тексті два основних джерела – Основну та «Новгородську» редакції, але знав він також і «Московську» редакцію (Ник-17 = М-5, Ник-27 = М-9, всього 4 епізоди).

Своїм звичаєм робити з давніх документальних повістей історичні романи він і цю повість перетворив на історичний роман на тему – із розбитим коритом для Вітовта наприкінці.

Ясна річ, всі красочні деталі, які щедро розсипані по тексту, не можна вважати ніякими «історичними свідоцтвами» – це плоди фантазії автора, у яких відбились деякі реалії початку 16 ст., тобто часу написання редакції.

Так, можна думати, що тогочасна (початку 16 ст.) артилерія була неефективна в польовій битві, але не можна думати, що ця артилерія брала участь у битві 1399 року. Можна думати, що на початку 16 ст. військові обози справді укріплювались возами, окованими залізом і з’єднаними ланцюгами, але не можна думати, що так було в кінці 14 ст. Можна думати, що Казань на початку 16 ст. була важливою татарською областю, але не можна думати, що вона існувала уже в 1399 році, і так далі.

На жаль, «історики» сприйняли цю казку за чисту монету і постійно «збагачують» свої твори подробицями з цієї редакції, хоча з таким самим успіхом можна було їх позичати прямо з Пушкіна, поставивши замість СтарухиВітовта, а замість Золотої РибкиТемір-Кутлуя.

«Тверська» редакція (Т)

«Тверська» редакція, так само як і «Никонівська», представлена тільки в одному літописі – Тверському (1534 р.). Тут вибрано дещо з Основної та з «Никонівської» редакцій, і все це перекомпоновано. Самостійних фантазій автор редакції не додав ніяких. Джерельного значення редакція не має – уже хоча б через своє походження від «Никонівської».

«Волинська» редакція (В)

Ця редакція представлена тільки в одному літописі – Біл6Л (1546 р.). Повість скорочена до 3 рядків, характерні деталі – 74 убитих князя, 500 верст до Києва, дата 5 серпня – вказують на «Новгородську» редакцію (можливо, було використано ЛА, але щоб сказати певніше, треба співставити повні тексти творів).

Висновки

Тепер наші спостереження можна подати у вигляді наступної стемми:

Стемма редакцій повісті 1399 р.

Стемма редакцій повісті 1399 р.

Прямими і ламаними лініями на стеммі відображено залежність конкретних списків, а кривими лініями – залежність списків від редакції в цілому (коли ми не можемо вказати конкретне джерело).

Слід також знати, що повість була поширена в літописанні Великого князівства Литовського. Я вже присвятив їй окремий розділ у роботі «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського», тут повторю коротко: текст «білоруських» списків та Віт4Л походить від С1ЛСІ; від Віт4Л походить цілком помилкова «Промчесловова» редакція Віт6Л, і саме ця найгірша редакція закріпилась в «литовських» літописах. Про «якість» цих списків можна судити хоча б з того, що з 19 імен убитих князів у Лит7Л залишилось 11, і то сильно зіпсованих.

Таким чином, у Великому князівстві Литовському ніхто не мав ніякого поняття про битву на Ворсклі, і всі знання про неї були запозичені з московського літописання.

З усіх редакцій повісті джерельне значення для історика політичних подій має тільки Основна редакція, тобто текст С1ЛСІ з невеликими доповненнями з НКЛ2.

Джерельну вартість Основної редакції слід оцінити дуже високо.

Повість написана по свіжих слідах подій, за розповіддю людини вельми компетентної. Цілком можливо, що інформатор був учасником походу, і то не рядовим, а досить високо поставленим: він знав склад учасників коаліції, знав імена Тохтамиша та Темір-Кутлуя (він не плутав його з Темір-Аксаком, як деякі пізніші автори), знав політичну мету походу, мав відомості про його наслідки (включаючи напад татар на Київщину та Волинь), нарешті, знав поіменно багато убитих князів.

Інформатор краще знав імена литовських і руських князів, ніж інших учасників походу. Незвичне ім’я Спитко у нього перетворилось на Воспитко, також він не знав реального титулу Спитка і назвав його князем краківським (насправді Спитко був воєводою і одночасно каштеляном краківським, а княжого титулу не мав). Не міг інформатор назвати і жодного імені німців, які брали участь в поході.

Тому можна з обережністю припустити, що інформатор сам належав до князівської верстви, був наближеним до Вітовта і брав участь у поході.

Повість написана дуже по-діловому, не містить пустопорожніх риторичних фраз та моральних повчань, якими рясніють пізніші редакції. Моральна наука – гордим сам бог противиться – залишена «за кадром», хоча випливає з тексту цілком очевидно.

Разом з тим уже ця первісна редакція містить деякі моменти московської політичної публіцистики. Так, вона приписує Вітовту намір захопити Московське князівство (каждый кулик своё болото хвалит), і я не вірю, щоб Вітовт із Тохтамишем проектували кордони своїх майбутніх володінь з такою точністю, що город баби Параски мав дістатись Вітовту, а город баби Палажки – Тохтамишу.

В наступних редакціях ці паростки публіцистики широко розвинулись, і вони можуть служити джерелами політичних поглядів Москви в час написання відповідних редакцій (але не в 1399 році!).

Всі інші редакції не додають жодного біта конкретної інформації – просто через те, що всі вони спирались виключно на попередні тексти тієї самої повісті, не залучаючи ніяких інших джерел. Натомість вони містять багато риторичного пустословія, біблійних цитат, моральних повчань.

Особливе місце займає серед цих фантастичних редакцій Никонівський літопис, автор якого, на мою думку, мав літературний талант рівня Льва Толстого. Оскільки історичний роман як жанр здобув собі права в російській літературі допіру в 19 ст. (під впливом Вальтера Скотта, ясна річ!), наш автор був змушений надавати своїм романам форми літописних повістей, що сильно зашкодило як самим романам, так і літопису.

Повторю – всі яскраві подробиці битви на Ворсклі, які вперше з’явились у Никонівському літописі, вигадані від початку до кінця автором цього літопису і можуть розглядатись лише як факт з історії літератури і як свідчення про обставини і погляди на Москві на початку 16 ст. Нічого з цього не можна використовувати для висвітлення конкретних подій 1399 року.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 146

Модифіковано : 15.02.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.