Виведення християн з Криму в 1778 р.

Микола Жарких

В літературі циркулює нічим не обгрунтована думка, буцімто Бахчисарайський монастир відіграв якусь роль в організованому російським урядом в 1778 році виведенні християн із Криму у Приазов’я. Щоб побачити самому і показати читачам її безпідставність, мені довелось розглянути відповідні документи, переважна частина яких опублікована у 2-у томі видання М. Ф. Дубровіна «Приєднання Криму до Росії» (1885 р.).

Так само як на маргінезі «Терехтемирова» виникла розвідки про фальшивий універсал Баторія-Хмельницького, так на маргінезі історії монастиря стоїть оця розвідка.

Ми, відповідно до настанов класиків історичної науки, складемо документальний літопис цієї події, напишемо її історію так, як вона виявляється з документів і проаналізуємо думки попередніх дослідників.

Дійові особи цієї п’єси розміщувались так:

– російська імператриця Катерина 2-га перебувала в Петербурзі та околицях;

– головнокомандувач військами на півдні Російської імперії генерал-фельдмаршал граф П. О. Рум’янцев перебував у своїх помістях біля Коропа (Вишеньки, Черешеньки);

– йому були підпорядковані генерал-поручик князь О. О. Прозоровський, який командував російськими окупаційними силами в Криму (він перебував у Бахчисараї), та генерал-поручик О. В. Суворов, який командував такими ж силами на Кубані; в травні 1778 р. Прозоровський був відкликаний, і Суворов перенісся у Бахчисарай, об’єднавши під своїм командуванням російські війська в Криму та на Кубані; від жовтня 1778 до травня 1779 р. його ставка знаходилась у Гезлеві (Євпаторії);

– цивільну адміністрацію на півдні Російської імперії очолював новоспечений (у 1776 р.) князь Г. О. Потьомкін на посаді генерал-губернатора Новоросійського краю. Його область складалась із Новоросійської, Азовської та Астраханської губерній. Але перебував він весь час в Петербурзі;

– кримським ханом був Шагін-Гірей, який перебував у Бахчисараї; до нього був приставлений російський резидент Андрій Дмитрович Костянтинов.