Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Дві традиції літописання… / «Вітовтів» літопис / З’їзд правителів і Похвала… / Перша…

Дві традиції літописання
Великого князівства Литовського

«Вітовтів» літопис

З’їзд правителів і Похвала Вітовту

Перша редакція Похвали

Микола Жарких

Перша редакція «Похвали Вітовту» походить не з літопису, а з рукопису збірника слів (Сірійського, скорочено СІН), який був переписаний у 1428 р. Там ПВ міститься у розлогій приписці, початковий запис якої розповідає про переписування книги Тимофієм з наказу володимирського єпископа Герасима. Робота велась в константинопольському від 25 травня до 22 червня 6928 [1420] р. Після ПВ іде початок запису від 14 серпня 6936 [1428] р. про переписування цієї книги у Смоленську за наказом того ж Герасима – уже смоленського єпископа.

Цей рукопис нині поділено на дві частини, перша (з нашою припискою) зберігається у Петербурзі в Російській національній бібліотеці [відділ рукописів, F.1.476]; друга – у колекції Врублевського бібліотеки Литовської академії наук [LMAVB RS F19-64].

Текст приписки було вперше надруковано О. І. Соболевським [Соболевский А.И. Запись начала XV века. – Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца, 1895 г., т. 5, с. 219 – 222] і потім багато разів передруковано, зокрема в 1907 р. [ПСРЛ, т. 17, стб. 417 – 420] і ще раз (із фотокопіями сторінок) у 2014 р. [Cicėnienė Rima Rankraštinė knyga – istorijos šaltinis: vieno LDK kodekso istorija. – Knygotyra, 2014, 63, p. 99 – 128. (Manuscript book as a source of research: history of a codex in the GDL). На жаль, по-литовськи в нашому селі не говорять, а з англійського резюме небагато можна дізнатись…]

Первісність цього тексту по відношенню до літописної редакції видно з наступної порівняльної таблиці:

Слова Ісаака Сіріна Віт4Л № епізоду 2-ї редакції
…при великому князі Олександрі, званому Вітовтом – тоді бо він багато років тримав велике княжіння Литовське і Руське та багато інших земель, попросту кажучи усю Руську землю Цей великий князь Вітовт тримав велике княжіння Литовське і Руське та багато інших земель, попросту кажучи усю Руську землю 34
Тоді бо твердо служили йому великі князі: деякі твердо служили йому 64-а
великий князь московський Також великий князь московський живе з ним у великій приязні 52
великий князь тверський великий князь тверський 58
великий князь рязанський великий князь рязанський 59
Великий Новгород Новгород Великий 61
Великий Псков Псков 62
попросту кажучи увесь руський язик попросту кажучи усю Руську землю 34
честь і дари подавали йому [Багато разів зустрічається] 41, 45, 48, 64-а
Також служать йому східні великі царі татарські Також інші східні царі служать йому 51
Також великі князі німецькі служать йому з усіма своїми городами і землями А інші великі князі німецькі служать йому з усіма своїми городами і землями 53
Ті ж великі князі німецькі, по-німецькі магістри, Ті ж великі князі німецькі, по-німецькі магістри, 54
та й інші великі князі: та й інші великі князі: 57
володарі Молдавської землі та Басарабської землі, волоською мовою воєводи також володар землі Молдавської і Басарабської, волоською мовою воєводи 55
Також і Чеське королівство служить йому Також і Чеське королівство велику честь віддало славному володареві 47
Ті ж великі князі всіх тих земель і народів Ті ж великі володарі, царі, великі князі і великі землі 64
що тут записав, честь велику, і великі дари подавали славному володарю, великому князю Олександру, званому Вітовтом, також великі дари й данини приносили йому не тільки щороку, але щодня що тут записав, честь велику, і великі дари, і багату данину приносили йому, не тільки щороку, але щодня 64-а
А з тих великих земель которому володарю повелівав у себе бути, вони без жодного непослуху приходили до нього зі своїх земель і якій з тих великих земель наказував у себе бути, вони без жодного непослуху скоро приходили зі своїми землями до нього 67
Коли хотів піти на якусь землю, на котру був коли гнівався, Славний володар великий князь Вітовт, коли був гнівався на яку землю, то сам ходив карати 65
або сильних своїх воєвод посилав куди хотів або сильних своїх воєвод посилав куди хотів 66
І з тієї землі, яким володарям наказував у себе бути, вони без жодного непослуху приходили з усіма своїми силами на допомогу і на службу і якій з тих великих земель наказував у себе бути, вони без жодного непослуху скоро приходили зі своїми землями до нього 67
І коли якийсь володар тих великих земель не мав сили, він всі свої раті й сили посилав на допомогу і на службу І коли якийсь володар не мав сили, він всі свої раті й сили посилав на допомогу, на його службу 68
Тоді бо був славний володар великий князь Олександр, званий Вітовтом, у великій честі і славі перебував Цей великий князь Вітовт у великій честі і славі перебував 69
також і отечество його Литовська земля, у великій честі стояла і всяким достатком наповнена, також і населена густо

Тісний зв’язок текстів цілком очевидний, і нам залишається вирішити, який з них – первісний, а який походить від нього.

Відповідь також уповні очевидна:

1, текст СІН написаний ще за життя Вітовта, в 1428 р., тоді як текст другої редакції ПВ (ПВ-2) в літописі йде після запису про смерть Вітовта, натякаючи, що дана похвала є посмертною.

2, кінцівка ПВ-1 зіпсована в ПВ-2, від неї залишено тільки першу частину (69), після якої вміщено оповідання про призначення татарських царів.

3, градус підхлібності до володаря в ПВ-2 значно вищий, ніж у ПВ-1, а він (як ентропія у термодинаміці) може тільки зростати, і після грандіозних гіпербол ПВ-2 текст ПВ-1 уже не міг вважатись «похвалою».

Коли була складена ПВ-1? Дата рукопису, що її містить – 1428 р. – підтверджується тим, що в ПВ-1 немає згадок про імператора Сигізмунда, тобто можна думати, що текст складено до Луцького з’їзду правителів (початок 1429 р.); разом з тим серед підвладних Вітовту земель згадано Великий Новгород.

Вітовт неодноразово намагався підпорядкувати собі Новгород, і остання спроба датується тим самим 1428 роком: Вітовт з військом підступив під Порхов, і мир з Новгородом був укладений на умовах виплати значної контрибуції [НКЛ під 6936 р.; те саме в Н4Л, Н1ЛМІ; докладніше в МЗ1492, але й там немає детальних дат; Длугош (Jana Długosza Roczniki czyli kroniki sławnego królestwa Polskiego. – Warszawa: 2009, ks. 11, 1413 – 1430, s. 256 – 260) оповідає про цей похід дуже широко, але без жодної конкретної дати, до того ж весь час називає Опочку замість Порхова, а між ними – 127 км! Длугош поставив під 1428 роком похід Вітовта під Опочку, який відбувся в 1426 році]. В довшій перспективі стало ясно, що це був лише миттєвий успіх, але під свіжим враженням можна було без натягання говорити, що Новгород був підвладним Вітовту (бо виплата контрибуції чи то пак данини – це і є найважливіша ознака політичної підлеглості).

Отже, маємо підстави думати, що ПВ-1 була написана в 1428 р. Але чи була вона призначена спеціально для СІН? Дослідники, які писали на цю тему, якось автоматично приймали ствердну відповідь: ПВ-1, була написана у Смоленську спеціально для завершення роботи над книгою слів Ісаака. На це можна заперечити – панегірики пишуться у столицях, при особі правителя. Тільки зі столиці можна було дивитись на сусідні землі як на підвладні. Тому я припускаю, що ПВ-1 була написана саме у Вільно, а тільки відклалась у смоленській книзі.

Тоді стає ясніше, як ПВ-1 послужила головним джерелом для розширеної літописної версії «Похвали», котра уже незаперечно була написана у Вільні.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 164

Модифіковано : 17.06.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.