Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Дві традиції літописання… / «Білоруський» літопис / Літописи особливого складу

Дві традиції літописання
Великого князівства Литовського

«Білоруський» літопис

Літописи особливого складу

Микола Жарких

Літописи «білоруської» традиції дуже чітко відрізняються від списків «Вітовтового» літопису наявністю хронологічної сітки, якої – нагадаю – геть нема у «Вітовтових» літописах.

Перегляд їх змісту показує, що вони діляться на три групи: до першої входять Біл1Л – Біл4Л, а Біл5Л та Біл6Л виступають єдиними членами своїх груп.

Біл5Л – літопис пізнього походження: є заголовки «Княжіння такого-то». Склад його різко відрізняється від Біл1Л – Біл4Л наявністю численних новгородських звісток, великих повістей про Куликовську битву (1380 р.) та про напад Тохтамиша на Москву (1382 р.) – нічого цього геть нема в Біл1Л – Біл4Л та Біл6Л.

Повість про Куликовську битву загалом слідує основній (поширеній) редакції, з характерною вставкою, що Андрій та Дмитро Ольгердовичі прийшли «поклонитися і послужити» (як в Московському зводі 1493 р. і похідних від нього). Додатково цих князів пожалувано «великими» – теж дуже пізня риса.

Думаю, цей літопис укладено не раніше 1 пол. 16 ст., найпевніше – в 1540-х роках, коли укладено й другий літопис, уміщений в рукописі. Можливо, для його укладання використано «Літопис Авраамки», котрий від 4 чв. 15 ст. знаходився на території Великого князівства Литовського (мабуть, у Смоленську). Так, оповідання «Повісті времен і літ» про Кия, Щека і Хорива має в обох творах заголовок «А це київське життя» [ПСРЛ, т. 16, стб. 34 = Супрасльская рукопись / М. А. Оболенский. – М.: 1836 г., с. 2]. Але зараз я не маю змоги заглиблюватись у дослідження зв’язку цих текстів.

Біл6Л має на початку досить чітку хронологічну вказівку в родословії московських князів. Перелік складено дуже недбало, зі значними пропусками. Останніми там згадано синів Івана 3-го від другого шлюбу – від Василя (1479 – 1533) до Андрія (1490 – 1537), Олену Волошанку (+ 1505) та Дмитра Онука (1483 – 1509). Отже, в його основі лежить якийсь московський літопис рубежа 15 – 16 ст.

В його складі ми маємо короткий літопис 2 пол. 11 – 13 ст., чого зовсім нема у Біл1Л – Біл4Л; натомість у Біл5Л нема оповідань про напад Батия та про Невську битву, котрі є в Біл1Л – Біл3Л.

Кілька записів за 13 ст. показують очевидну залежність від Рогозького літописця (записи за 6734, 6738 рр.: ПСРЛ, 1922 г., т. 15, ч. 1, стб. 27 – 28 = ПСРЛ, 1980 г., т. 35, с. 120). Від кінця 15 ст. і до останнього запису за 7052 (1544) рік літопис містить цілком оригінальний текст про події на Волині.

Отже, цей літопис формувався упродовж 1-ї половини 16 ст., і є відносно пізнім. І знову я не можу зараз заглиблюватись у пошуки джерел Біл6Л, обмежуючись тільки зауваженням, що ми маємо три незалежні «ін’єкції» великоруського літописання в літописання Великого князівства Литовського.

Але нехай читач не шкодує з того, що ми не звернули на згадані бічні стежки – перша, найдавніша група «білоруських» літописів має досить своїх загадок, якими ми і займемось упритул. Перш за все нам треба порівняти тексти Біл1Л – Біл4Л. Це робота марудна і може не всім цікава, тому я виніс її в окремий розділ.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 119

Модифіковано : 19.11.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.