Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Дві традиції літописання Великого князівства Литовського / «Білоруський» літопис

Дві традиції літописання
Великого князівства Литовського

«Білоруський» літопис

Микола Жарких

Літописи «білоруської» традиції починають історію від закликання варягів. Якщо «Вітовтові» літописи мінімально використовували письмові джерела, і при їх треба було визначити міру достовірності, то тут наша задача протилежна. У зв’язку з їх очевидною залежністю від великоруського літописання 14 – 15 ст. в наступних розділах дається детальне порівняння текстів для з’ясування джерел «білоруських» літописів. Ця робота дуже марудна і можливо мало цікава для тих, хто не є вузьким фахівцем.

Тому можна одразу прочитати заключний розділ, котрий містить висновки дослідження, а там по мірі цікавості подивитись, як обгрунтовуються ці висновки.

Літописи особливого складу

Висновки

1. Всі 4 збережених списки «білоруського» літопису походять від одного протографа (Біл0Л). Всі вони є скороченими і зіпсованими копіями протографа. Найкращим є список Біл1Л, лакуни якого можна заповнювати з інших списків. При цьому слід пам’ятати, що найповніший список Біл2Л містить найбільшу кількість зіпсованих написань.

2. На початку Біл0Л (до 1427 року включно) знаходиться «Епітома митрополита Фотія» – скорочений літопис, складений у Москві особою з оточення митрополита Фотія. Для укладання його було використано «Сказання про князів руських» (скорочене), Новгородський Карамзінський літопис (до 1309 р.), Симеонівський та Рогозький літописи (в частині 1310 – 1385 рр.), Софійський перший літопис старшого ізводу (1385 – 1418 рр.).

3. «Епітому» в літературі часто, але цілком помилково називають «загальноруським» або навіть «західноруським» літописом. В ньому рішуче скорочені новгородські звістки, рясно представлені у всіх літописах-джерелах, і увага зосереджена на Московському князівстві.

4. Починаючи від 1410 р. до запозичених записів додаються унікальні записи, які в частині 1419 – 1427 рр. становлять весь зміст. Ці унікальні записи слід вважати «Літописом митрополита Фотія».

5. «Епітома митрополита Фотія» не лишила ніякого сліду в подальшому московському літописанні; потрапивши до Смоленська, вона лягла в основу подальшої літописної роботи, яка полягала в залученні частин «Вітовтового» літопису (Оповідання про з’їзд правителів, Похвала Вітовту, Повість про Свитригайла).

6. Останньою частиною є оригінальний Смоленський літопис 1432 – 1446 років.

7. Зміст «Вітовтового» літопису було поповнено скороченими витягам з «Епітоми» (події 1395 – 1418 рр.) та зі Смоленського літопису (1438 – 1445 рр.).

8. З великої імовірністю Біл0Л було сформовано у Смоленську в середині 15 ст., але немає особливих підстав пов’язувати його з якимись конкретними особами чи навіть середовищами.

9. Попередні дослідники (Шахматов, Приселков) не виділяли «Епітоми» як окремого твору і не змогли повністю розкрити джерела (не зазначили Новгородського Карамзінського та Рогозького літописів), а тому помилково уявляли собі його походження.

10. У 16 ст. у Великому князівстві Литовському було написано ще принаймні 2 літописи, основані на великоруських літописах (Біл5Л, Біл6Л). Вони не пов’язані з Біл0Л та між собою, тому не складають окремої традиції.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2017 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 28

Модифіковано : 9.11.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.