|
|
Новгородський перший літопис
М.І.Жарких
Цей літопис писався в Новгороді. Він відомий у двох варіантах (ізводах) – старшому і молодшому. Старший ізвод представлено Синодальним списком, написаним в 13 і 14 століттях. Він доведений до 1352 року. Молодший ізвод відомий у 3 давніх списках середини 15 ст., він доведений до 1446 року. Синодальний список був вперше надрукований у 1781 році, а в 1841 р. обидва ізводи надруковані як 3-й том «Полного собрания русских летописей».
Потрібний нам текст невеликий, тому я випишу його повністю :
| Старший ізвод (орфографія спрощена) |
Молодший ізвод (орфографія спрощена) |
Переклад (мій) |
| Въ лето 6525 [1017]. Ярославъ иде къ Берестию. И заложена бысть святая София Кыеве. |
В лето 6525 [1017]. Ярославъ иде къ Берестию; и заложена бысть святыя Софея в Киеве. |
Ярослав іде до Берестя. І закладена була свята Софія в Києві. |
| Въ лето 6526 [1018]. |
В лето 6526 [1018]. |
|
| Въ лето 6527 [1019]. |
В лето 6527 [1019]. |
|
| Въ лето 6528 [1020]. Родися Володимиръ сынъ у Ярослава. |
В лето 6528 [1020]. Родися у Ярослава сынъ и нареченъ бысть Володимиръ. |
Народився у Ярослава син Володимир. |
| Въ лето 6529 [1021]. Победи Ярославъ Брячислава. |
В лето 6529 [1021]. Победи Ярославъ Брячислава. |
Ярослав переміг Брячислава. |
| Въ лето 6530 [1022]. |
В лето 6530 [1022]. |
|
| Въ лето 6531 [1023]. |
В лето 6531 [1023]. |
|
| Въ лето 6532 [1024]. |
В лето 6532 [1024]. |
|
| Въ лето 6533 [1025]. |
В лето 6533 [1025]. |
|
| Въ лето 6534 [1026]. |
В лето 6534 [1026]. |
|
| Въ лето 6535 [1027]. |
В лето 6535 [1027]. |
|
| Въ лето 6536 [1028]. Знамение змиево на небеси явися. |
В лето 6536 [1028]. Знамение явися на небеси змиевъ видъ. |
На небі з’явилось знамення у вигляді змія. |
| Въ лето 6537 [1029]. |
В лето 6537 [1029]. |
|
| Въ лето 6538 [1030]. |
В лето 6538 [1030]. |
|
| Въ лето 6539 [1031]. |
В лето 6539 [1031]. |
|
| Въ лето 6540 [1032]. |
В лето 6540 [1032]. |
|
| Въ лето 6541 [1033]. |
В лето 6541 [1033]. |
|
| Въ лето 6542 [1034]. |
В лето 6542 [1034]. |
|
| Въ лето 6543 [1035]. |
В лето 6543 [1035]. |
|
| Въ лето 6544 [1036]. |
В лето 6544 [1036]. |
|
| Въ лето 6545 [1037]. Заложи Ярославъ город Кыевъ, и церковь святыя София. |
В лето 6545 [1037]. Заложи Ярославъ город Кыевъ, и церковь святыя Софея сверши. |
Ярослав заклав город Київ і церкву святої Софії [закінчив – ad libitum. М.Ж.]. |
| Въ лето 6546 [1038]. |
В лето 6546 [1038]. |
|
| Въ лето 6547 [1039]. Освящена бысть церкы святыя Богородиця Володимиромь. |
В лето 6547 [1039]. |
Церква святої Богородиці була освячена [князем] Володимиром. |
| Въ лето 6548 [1040]. |
В лето 6548 [1040]. |
|
| Въ лето 6549 [1041]. |
В лето 6549 [1041]. |
|
| Въ лето 6550 [1042]. Володимиръ иде на Емь съ новгородьци, сынъ Ярославль. |
В лето 6550 [1042]. |
Володимир, син Ярослава, пішов на Ємь з новгородцями. |
| Въ лето 6551 [1043]. Володимиръ иде на Грькы. |
В лето 6551 [1043]. |
Володимир пішов на греків. |
| Въ лето 6552 [1044]. Погребена быста 2 князя, сына Святославля: Яропълъ, Ольгъ; и крестиша кости ею. |
В лето 6552 [1044]. Ходи Ярославъ на Литву; а на весну же Володимиръ заложи Новъгород и сдела его. |
Поховано було двох князів, синів Святослава : Ярополка та Олега, і охрестили їхні кістки. |
| Въ лето 6553 [1045]. Съгоре святая София, въ суботу, по заутрьнии, въ час 3, месяця марта въ 15. Въ то же лето заложена бысть святая София Новегороде Володимиромь княземь. |
В лето 6553 [1045]. Заложи Володимиръ святую Софею в Новегороде. |
Згоріла свята Софія у суботу після заутрені, о третій годині, місяця марта у 15-й день. Того ж року закладена була свята Софія у Новгороді князем Володимиром. |
| Въ лето 6554 [1046]. |
В лето 6554 [1046]. |
|
| Въ лето 6555 [1047]. |
В лето 6555. [1047] Ярославъ иде на Мазавшаны и победи я, и князя ихъ уби Моислава, и покори я Казимиру; тогда дасть Казимиръ 800 людии Руси полоненыхъ Ярославу шюрину. |
Ярослав пішов на мазовшан і переміг їх, і вбив їхнього князя Моїслава, і підкорив їх Казимиру. Тоді віддав Казимир полонених, 800 руських людей, своєму шурину Ярославу. |
| Въ лето 6556 [1048]. |
В лето 6556 [1048]. |
|
| Въ лето 6557 [1049]. |
В лето 6557 [1049]. Месяца марта въ 4, въ день суботныи, сгоре святая Софея; беаше же честно устроена и украшена, 13 верхы имущи. а ту стояла святая Софея конець Пискупле улице, идеже ныне поставилъ Сотъке церковь камену святого Бориса и Глеба над Волховомъ. |
Місяця марта в 4-й день, у суботу, згоріла свята Софія. Вона була прекрасно влаштована і прикрашена, мала 13 верхів. А стояла свята Софія у кінці Біскупської вулиці, де нині поставив Сотко кам’яну церкву святих Бориса і Гліба над Волховом. |
| Въ лето 6558 [1050]. Родися Святопълкъ. |
В лето 6558 [1050]. Свершена бысть святая Софеа в Новегороде, повелениемь князя Ярослава и сына его Володимира и архиепископа Лукы. И преставися жена Ярославля княгыни.
|
Народився Святополк. Закінчена була свята Софія у Новгороді, повелінням князя Ярослава і сина його Володимира і архієпископа Луки. І померла княгиня – жона Ярослава. |
| Въ лето 6559 [1051]. Постави Ярославъ Лариона Русина митрополитомь. |
В лето 6559 [1051]. Постави Ярославъ Лариона митрополитомъ Русина въ святеи Софеи, събравши епископы. |
Зібравши єпископів, поставив Ярослав Ларіона русина митрополитом у святій Софії. |
| Въ лето 6560 [1052]. Преставися Володимиръ, сынъ Ярославль, въ Новегороде, месяця октября въ 4. |
В лето 6560 [1052]. Месяца октября въ 4 день, в неделю, преставися Володимиръ, сынъ Ярославль, стареишии в Новегороде; положиша и в Новегороде въ святеи Софеи, юже бе создалъ самъ. |
Місяця октября в 4-й день, у неділю у Новгороді помер Володимир, найстарший син Ярослава. Поховали його у Новгороді у святій Софії, яку він сам спорудив. |
| Въ лето 6561 [1053]. |
В лето 6561 [1053]. А у Всеволода родися сынъ Володимирь от цесарице Грекине. |
У Всеволода народився син Володимир від царівни-грекині. |
| Въ лето 6562 [1054]. Преставися Ярославъ, и седе Изяслав Кыеве на столе. |
В лето 6562 [1054]. Преставися великыи князь рускыи Ярославъ. […] Ярославу же приспе конець житиа, и предасть душю свою месяца февраля, в суботу 1 недели поста, на святого Федора. Всеволодъ же, спрятавъ тело отца своего, возложи на сани, повезоша Кыеву попове, поюще обычныя песни; и плакашася по немъ людие плачемь велиимъ зело; и абие принесъше, положиша его в раце мраморяне въ церкви святыя Софея; и плакася по немъ Всеволод и людие вси. Живе же всех лет 76. |
Помер великий князь руський Ярослав [далі в молодшому ізводі йде заповіт Ярослава, позначений …] Ярославу ж прийшов кінець життя, і віддав душу свою у місяці февралі, в суботу першого тижня великого поста, на святого Федора. Всеволод же, опорядивши тіло свого батька, поклав його на сани і повіз [з Вишгорода] до Києва. Попи співали належні за звичаєм пісні, і дуже плакали по ньому люди – великим плачем. І коли привезли, поклали тіло його у мармуровій раці у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і всі люди. Жив же він всього 76 років. І сів Ізяслав у Києві на столі. |
Перше, що впадає в очі з цього уривку – це надзвичайна бідність відомостей. На 37 років князювання Ярослава Мудрого в кожному ізводі є лише 14 років із записами, а 23 роки – порожні. Друге – всі записи носять лапідарний характер, розгорнутий опис заповіту і смерті Ярослава під 1054 р., безсумнівно, запозичено з київського джерела. Третє – записи старшого ізводу, які називають імена князів, діляться порівну – по шість записів – між київським князем Ярославом і новгородським князем Володимиром. Отже, літопис у даній частині можна вважати літописом новгородського князя Володимира Ярославича.
Моє життя фізика-теоретика склалося так, що до написання цієї статті Новгородського першого літопису я не читав і цілком довіряв книгам києво-софіє-засновознавців, де сказано : «Новгородская первая летопись датирует основание Софии 1017 годом» (с. 13). Наявність двох літописних дат заснування собору – 1017 (Новг.) і 1037 (Лавр. – Іпат.) роки – була темою численних києво-софіє-засновознавчих дискусій.
В дійсності, як ми бачили вище з тексту літопису, справа стоїть значно простіше. Ніяких двох літописних дат нема – є одна літописна дата 1037 рік, яка однаково фігурує в усіх трьох літописах – Лаврентіївському, Іпатіївському і Новгородському першому старшого ізводу. Зміст повідомлення під цим роком також ідентичний у всіх трьох літописах і зводиться до двох пунктів : Ярослав заснував город Київ; Ярослав заснував Софійський собор. Різниця полягає в тому, що в новгородському літописі ця стаття є лапідарним натяком (анотацією, чи конспектом, чи планом майбутнього оповідання), а в київських літописах вона розгорнута у велику похвалу Ярославу.
Як же бути з дублікатом запису про заснування Софії, який стоїть під 1017 роком ? Багато дослідників думали над цим питанням, але нікому не вдалося запропонувати правдоподібного пояснення. Нема такого пояснення і в мене. Але наявність у літописі якихось неясних чи суперечливих звісток не може перекреслити звісток ясних і узгоджених з іншими джерелами. Тому слід говорити : Новгородський перший літопис старшого ізводу згоден з київськими літописами в тому, що Софійський собор засновано в 1037 році.
Наявність двох однакових звісток про заснування Софійського собору турбувала вже укладача Новгородського першого літопису молодшого ізводу. Він розв’язав цю задачу так, що собор був заснований в 1017 році, а закінчений в 1037 році. Це «уточнення» слід розглядати не як джерельну звістку, а як перший етюд з києво-софіє-засновознавства. Так вважав ще О.О.Шахматов («Известия под 1037 г. об окончании постройки города и Софии А.А.Шахматов рассматривал как попытки составителей новгородских сводов согласовать летописные статьи 6525 (1017) и 6545 (1037) гг.» – Каргер М.К. Древний Киев, М., 1960 г., т. 2, с. 100).
Це джерело теж важко назвати новим, бо воно введено в науковий обіг в повному обсязі понад 160 років тому.
Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ
|
