Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Статті / Біографія Віктора Забіли: факти і легенди / Рід Забіл

Біографія Віктора Забіли: факти і легенди

Рід Забіл

Микола Жарких

1. Забіли – український козацький рід, документально відомий від 1649 р. і від того ж часу постійно пов’язаний із Борзною (сотенним містечком Ніжинського козацького полку, нині – районним центром Чернігівської обл.). В. Модзалевський зібрав дані про 117 представників роду від середини 17 до кінця 19 ст. (+ 48 Забіл, спорідненість яких з основним деревом не встановлена). Модзалевський у своєму довіднику ніде не вказував конкретних джерел, а тільки загально посилався на архів Департаменту герольдії у Петербурзі (+ 11 інших документальних зібрань + приватні відомості). Справу про дворянство В. М. Забіли розшукав у фонді Департаменту герольдії та повторно використав О. Деко (1969).

2. Батьки поета – Микола Карпович Забіла (бл. 1766 – 1810..1816), в 1803 р. – суддя Борзнянського нижчого земського суду в ранзі титулярного радника, та Надія Миколаївна з роду Риб (? – ?), дочка борзнянського сотника. Вона принесла в родину 100 душ кріпаків та 400 десятин землі в Борзнянському повіті (В. Модзалевський). З опису Борзни 1810 р. видно, що в тому році титулярний радник Микола Забіла був ще живий. А з ревізької сказки 1816 р. видно, що на той час він уже помер. Отже, дату його смерті орієнтовно окреслюємо як 1810..1816 роки.

Отже, Микола Карпович помер, коли Віктор був ще дитиною. Якщо вираз «» розуміти буквально, то всю поезію про похорон батька слід вважати поетичною вигадкою; якщо ж надавати цій поезії автобіографічне значення, то треба припустити, що він не був таким малим.

І. Франко у своїй статті (1906) розумів цей рядок буквально [ВЗ, с. 146]. Але ж я попереджав, що художні твори – це джерело 7-го гатунку, і неувага до джерельної вартості текстів не раз підводила дослідників…

3. І. Франко у своїй статті (1906) навів назву рукописного збірника І. Дуб’янського: «Лірична поезія Віктора Олександровича Забіли» [ВЗ, с. 145]. На цій підставі він постійно іменував поета Олександровичем, тим часом це – помилка писаря (Франко зауважив, що Дуб’янський переписав свій збірник недбало).

4. Слід знати, що в коментарях до повісті Т. Шевченка «Капитанша» батьком В. М. Забіли помилково названий Микола Іванович Забіла [Тарас Шевченко Зібрання творів у 6 тт. – К.: 2003 р., т. 3, с. 561]. Насправді цей Микола Іванович – двоюрідний брат Віктора [Модзалевский В., с. 86, 89]. У давніших академічних виданнях творів Шевченка (1989, 1949 років) цього нездалого пояснення нема.

5. Микола Степанович Риба, дід поета з боку матері, був борзнянським сотником в 1770 – 1782 рр. (, за даними В. В. Кривошеї).

6. Мниму «сестру» Віктора Забіли – Надію Миколаївну Забілу – запустив на орбіту в 1893 р. В. Лукич [В.Забіла і його жартобливе «посланіє» до Шевченка. – ВЗ, с. 135]. М. М. Білозерський написав, що Шевченко «в Борзні бував у Над. Мик. Забілиної» [Т. Г. Шевченко по воспоминаниям разных лиц. – Киевская старина, 1882 г., № 10, с. 70] і думав, що висловився ясно (Забілина – дружина когось із Забіл, а не дочка батька-Забіли), але Лукич його не зрозумів. Насправді Надія Миколаївна – мати, а не сестра поета. М. М. Білозерський збирав спогади про Шевченка в 1862 році, і я думаю, можна довіряти вказівці, що в 1847 р. вона ще була жива. Коли вона померла – невідомо.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 514

Модифіковано : 20.03.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.