Смерть і поховання

Микола Жарких

1. П. Куліш в некролозі В. Забіли (1869) зазначив, що Забіла помер у Борзні в листопаді 1869 року [ВЗ, с. 114]. Тут ми принаймні точно знаємо місце події – і знову борзнянські метричні книги дозволили би внести ясність.

2. У неопублікованих спогадах Миколи Білозерського (1887) записано:

Когда умер В[икто]р Н[иколаеви]ч, в 1869 г., то К[ули]ш тотчас приехал проститься с ним; вошёл в ту комнату, где лежал “дид”, и заплакал [Федорук О., 2009 р., с. 424].

Просто дивно, чому Куліш не подав точної дати смерті, і чому цього не зробив мемуарист.

3. Ганна Барвінок в своєму листі (1906) писала: «Забіла у Борзні й похований, я торік була на його могилі» [ВЗ, с. 159]. Торік – 1905 року – його могила ще зберігалась. Але на якому саме цвинтарі – вказати не здогадалась, можливо, їй, як місцевій жительці, не спадало на думку, що тут можуть бути запитання. А через 110 років вони виникли…

4. Про смерть Забіли розповідав Микола Вербицький, але не повідомив нічого, крім анекдотичних подробиць ().

5. В. Модзалевський (1910) вказав – 1869 р., без уточнення дати.

6. Важливу замітку опублікувала С. Половникова (1994):

В редакцию сообщено М. А. Имшенецким известие о кончине Виктора Николаевича Забелы, последовавшей 20-го сего ноября в г. Борзне [Особое прибавление к Черниговским губернским ведомостям, 29 ноября 1869 г. Цитуємо за: Половникова С. «Ніхто в світі не знатиме, де моя могила». – Деснянська правда, 1994 р., № 139, 1 грудня. Користуючись нагодою, висловлюю вдячність Олесю Федоруку, який використав статтю Половникової (Федорук О., 2009 р., с. 424) і передав мені її копію. Скористався сам – допоможи товаришу!].

Хоч як малослівне це повідомлення, воно містить точу дату смерті, котрої не подає жодне інше джерело.

Могила поета за радянських часів загубилася – тоді нічого святого не залишалось, але є підстави вважати, що його прах похований або на цвинтарі Різдвяної церкви, де був завод «Квадр» і яка зараз реставрується, або на кладовищі, де хоронили померлих парафіян Різдвяної церкви. Бо саме до цієї парафії належав Забілин хутір [Москаленко М. А. Постать Віктора Забіли в історико-краєзнавчому контексті Борзнянщини. – ВЗ, с. 102].

Ці дані місцевого краєзнавця мають першоджерельний характер.