Автономна республіка Крим
М.І.Жарких
Ні Степана Руданського, ані Ізмаїла Гаспринського…
| Назва | Зауваження | Оцінка | ||
| Археологічний комплекс "Неаполь Скіфський" | скіфська культура | 9 ст. до н.е. – 4 ст. | помилкова дата : | –2 |
| Археологічний комплекс "Сторожеве укріплення Фуна" | раннє та розвинуте середньовіччя | 9 – 13 ст. | помилкова дата : потрібно 15 ст. | –2 |
| Археологічний комплекс "Алустон" | раннє, розвинуте та пізнє середньовіччя | 5 – 9, 9 – 13, 14 – 18 ст. | помилкова дата : потрібно 6 – 15 ст. | –2 |
| Будівля театру імені О.С. Пушкіна в Євпаторії | 1908 – 1910 рр. | 1908 – 1910 рр. | помилкова класифікація; помилковий ранг | –5 |
| Театральні споруди кінця 19 – початку 20 ст. збереглися в багатьох містах України і нині здебільшого використовуються за прямим призначенням. Це не підстава для визнання за ними національного значення. З євпаторійським театром ніяких історій не зв’язано (виступи відомих артистів – не підстава, бо театр на те й є театром, щоб в ньому артисти виступали) Отже – пам’ятка місцевого значення, і то архітектури, а не історії. | ||||
| Братська могила жертв фашистського терору в Євпаторії | 1942 рік | 1941 – 1942 рр. | 0 | |
| Меморіальний комплекс "Аджимушкай" | 1982 рік | 1903-1907, 1919, 1941 – 1944, 1982 рр. | помилкова назва; помилкова дата | –4 |
| 1. Слова «меморіальний комплекс» не можуть бути назвою пам’ятки самі по собі, без вказівки на подію, меморію (тобто пам’ять) про котру цей комплекс має берегти. Більш відповідна назва : «Аджимушкайські каменоломні – місце героїчної оборони радянських військ проти німців у травні – жовтні 1942 р., і меморіальний комплекс, споруджений в 1982 р.» 2. Що за історія була там у 1903 – 1907 роках – невідомо; що було в 1919 році – теж невідомо; в 1941, 1942 і 1944 роках боїв там не було. Видно намагання поліпшити абсурдну дату реєстру 2001 року, але воно невдале. |
||||
| Археологічний комплекс "Стародавнє місто Тірітака" | античність, раннє середньовіччя | 9 – 4 ст. до н.е., 5 – 17 ст. | помилкова дата : потрібно 6 ст. до н.е. – 4 ст. | –2 |
| Археологічний комплекс "Стародавнє місто Мірмекій" | античність | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : потрібно 6 ст. до н.е. – 3 ст. | –2 |
| Археологічний комплекс "Стародавнє місто Німфей" | античність | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : потрібно 6 ст. до н.е. – 3 ст. | –2 |
| Поселення "Кам'янка" (Керч) | епоха середньої бронзи | 2 тис. до н.е. – 10 ст. | помилкова дата : потрібно 15 – 14 ст. до н.е. | –2 |
| Архітектурно-археологічний комплекс "Стародавнє місто Пантікапей" | + | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : потрібно 6 ст. до н.е. – 5 ст. | –2 |
| Обеліск Слави (гора Мітрідат в Керчі) | 1944 рік | 1944 рік | невдала назва | –1 |
| Більш відповідна назва – «Обеліск слави радянських воїнів – визволителів Керчі від гітлерівців у 1943 – 1944 рр., споруджений в 1944 р.» | ||||
| Місце поховання бійців та пам'ятний знак на честь 3-х штурмів Перекопу | + | – | ||
| Антична Феодосія і середньовічна Каффа | + | – | ||
| Будинок, у якому жив художник І.К. Айвазовський (Феодосія) | середина XIX століття | 1845-1892 рр. | помилкова дата : потрібно 1845 – 1900 рр. | –2 |
| Могила художника І.К. Айвазовського | 1900 рік | 1900 рік | 0 | |
| Археологічний комплекс "Фортеця Харакс" (смт Гаспра, мис Ай-Тодор) | римський час | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : потрібно 1 – 3 ст. | –2 |
| Будинок, у якому жив поет О.С. Пушкін (смт Гурзуф) | кінець XVIII – початок XIX століття | кінець XVIII – початок XIX століття | невдала назва; помилкова дата | –3 |
| 1. Більш відповідна назва : «Будинок, споруджений в 1808 – 1811 р., в якому у серпні – вересні 1820 р. жив поет О.С.Пушкін». 2. Звідси й дата пам’ятки. Ані в кінці 18 ст., ані на початку 19 ст. цього будинку ще не було; Пушкін в цей час жив в інших місцях. |
||||
| Лівадійський палац | Лівадійський палацовий комплекс, де відбулася Кримська (Ялтинська) конференція (19 – поч. 20 ст.) | Лівадій-ський палацовий комплекс (19 – поч. 20 ст.) | невдала назва; помилкова дата | –3 |
| 1. Більш відповідна назва : «Лівадійський палац, споруджений в 1910 – 1911 рр. для російського імператора Миколи II, в якому в лютому 1945 р. відбулася Ялтинська конференція керівників держав антигітлерівської коаліції – СРСР (Й.В.Сталін), США (Ф.Д.Рузвельт) і Англії (У.Черчіль)». 2. Ялтинська конференція, яка встановила новий світовий порядок після закінчення 2-ї світової війни – подія навіть не національного, а всесвітньо-історичного значення. Це рідкісний випадок (а для України навіть унікальний). Вважаю, що згадку про конференцію викреслили даремно. |
||||
| Будинок, у якому жив письменник А.П. Чехов | кінець XIX – початок XX століття | 1899-1904 рр. | 0 | |
| Комплекс пам'яток Чуфут-Кале | + | – | ||
| Державний історико-культурний заповідник у м. Бахчисараї | + | – | ||
| Комплекс Успенського печерного монастиря (Бахчисарай) | пам’ятка археології (раннє, розвинуте та пізнє середньовіччя) | пам’ятка археології (6 – 9, 9 – 13, 14 – 17 ст.) | помилкова дата; помилкова класифікація | –4 |
| 1. Ю.М.Могаричов у своїй найновішій оглядовій праці вказує, що цей печерний монастир засновано в 15 ст. 2. З приводу віднесення монастиря до розряду пам’яток археології можна тільки повторити те, що вже писалось з приводу Георгіївського Балаклавського монастиря : чому цей діючий монастир з розвиненим архітектурним ансамблем старих і нових споруд віднесено до пам’яток археології – ніякому раціональному поясненню не піддається («А мне что дело, / что не дело, – / подписано, и с плеч долой». Як видно, свині з часів Грибоєдова не дуже-то змінились). Це, безперечно, пам’ятка архітектури. |
||||
| Мангуп: поселення, фортеця | + | – | ||
| Городище і могильник Ески-Кермен | + | – | ||
| Археологічний комплекс "Сюренська фортеця" | раннє та розвинуте середньовіччя | 9 – 13 ст. | помилкова дата | –2 |
| 1. Ю.М.Могаричов у своїй найновішій оглядовій праці вказує, що фортеця заснована перед 10 ст., але коли саме – поки що не встановлено. Припинила існування в 1475 р. | ||||
| Печерний монастир Челтер-Коба | + | – | ||
| У реєстрі 2001 р. Сюрень і Челтер-Коба вважались однією комплексною пам’яткою (хоч це питання спірне). В реєстрі 2009 р. занотовано комплекс Сюрень (без розкриття складових частин), тому невідомо, чи входить до нього Челтер-Коба, чи ні. Я розумію так, як написано : нема назви Челтер-Коба – нема й пам’ятки. | ||||
| Археологічний комплекс "Усть-Альмінський": городище і некрополь | ранній залізний вік | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : потрібно 3 ст. до н.е. – 3 ст. | –2 |
| Комплекс пам'яток на горі Бакла | + | – | ||
| Археологічний комплекс на плато Ак-Кая (Білогірський район) | палеоліт, мезоліт | 1.5 млн. – 10 тис. р. до н.е., 2 тис. – 10 ст. до н.е., 9 – 4 ст. до н.е., 5 – 17 ст. | помилкова дата | –2 |
| Найдавніші пам’ятки цього комплексу датуються мустьєрським часом, тобто 100 – 40 тис. років тому. Де ж тут 1.5 млн. ? | ||||
| Історико-культурний заповідник "Старий Крим" | + | – | ||
| Братська могила воїнів – учасників Севастопольської оборони 1854 – 1855 рр. у с.Перекоп | + | – | ||
| Археологічний комплекс "Ілурат" | античність | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : потрібно 1 – 3 ст. | –2 |
| Археологічний комплекс "Кіммерик" | ранній залізний вік | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата | –2 |
| Пам’ятка тришарова : 6 – 4 ст. до н.е., 1 – 3 та 8 – 10 ст. | ||||
| Скіфське городище "Кермен-Кир" | скіфська культура | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : потрібно 3 ст. до н.е. – поч. н.е. | –2 |
| Архітектурно-історичний заповідник "Судацька фортеця" | + | – | ||
| Будинок, у якому жив поет і художник М.О. Волошин (Коктебель) | початок XX століття | початок XX століття | помилкова дата : треба 1902 – 1932 рр. | –2 |
| Могила поета і художника М.О. Волошина (Коктебель) | + | + | 0 | |
| Археологічний комплекс "Караул-Оба" | епоха пізньої бронзи, раннє середньовіччя | 2 тис. до н.е. – 10 ст., 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : треба 7 – 6 ст. до н.е. | –2 |
| Республіканський історико-археологічний заповідник "Калос Лімен" | + | – | ||
| Могила живописця-баталіста М.С. Самокиша (Симферополь) | – | + | 0 | |
| Могила письменника С.М. Сергеєва-Ценського (Алушта) | – | + | помилковий ранг : це пам’ятка місцевого значення | –3 |
| Багатошарове городище "Чайка" (біля Євпаторії) | – | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : треба 4 ст. до н.е. – 1 ст. н.е. | –2 |
| Античне городище "Парфеній" (Керч, мікрорайон Сіпягіно) | – | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова прив’язка; помилкова дата; помилковий ранг | –6 |
| 1. Немає в Керчі мікрорайону Сіпягіно, є – Синягино. 2. Поблизу розташовані два античних городища, одне з яких вважається Парфенієм, а друге – Порфмієм. Серед науковців немає одностайності в питанні – яке саме з городищ як називалось. 3. Городище Парфеній датується 6 ст. до н.е. – 5 ст (якщо це «наш» Парфеній). Через цю плутанину облікових даних слід віднести пам’ятку до розряду місцевих. |
||||
| Античний земляний склеп (Керч, вул. 1 Нагорна, 29) | – | 9 – 4 ст. до н.е. | невдала назва; помилкова дата | –3 |
| 1. Античних земляних склепів у Керчі відкрито біля 40, тому більш відповідною була б назва «Античний земляний склеп 1891 р.» (йдеться саме про нього). 2. Цей склеп споруджено в 1 ст. до н.е. – 1 ст. н.е. Промахнулися укладачі списку на 800 років. |
||||
| Античний кам'яний склеп – "Склеп Деметри" (Керч) | – | 9 – 4 ст. до н.е. | помилкова дата : потрібно 1 ст. н.е. | –2 |
| Давньоруське городище літописного міста Корчів | – | 9 – 13 ст. | фантом | –10 |
| 1. Слід знати, що назва «Корчев» у давньоруських літописах не зустрічається, тому називати цей об’єкт «літописним містом» не випадає. 2. Всі твердження про входження Корчева до складу Давньої Русі є наслідком ампліфікації напису на Тмутороканському камені 1068 року. Тому називати цей об’єкт «давньоруським» також не випадає. 3. Реальне середньовічне городище, відмічене мурованою церквою св.Іоана Предтечі (яка, зауважу в дужках, не числиться пам’яткою національного значення), досліджено дуже слабо і в узагальнюючих працях з археології середньовічного Криму взагалі не згадується. 4. Церква св.Іоана Предтечі – єдине реальне свідчення існування міста – датується різними дослідниками від 8 до 14 ст.; відповідно так само непевно й розпливчасто датується і городище, центром якого була церква. 5. Висновки : церква св.Іоана Предтечі – пам’ятка архітектури, яка безумовно заслуговує на національне значення; городище – пам’ятка археології місцевого значення; «давньоруське городище літописного міста Корчів» – це чистої води фантом. |
||||
| Комплекс споруд Керченської фортеці | – | пам’ятка історії, науки і техніки (19 ст.) | помилкова класифікація; помилковий ранг | –5 |
| 1. Фортеця не зробила жодного пострілу по ворогу. Яка з неї пам’ятка історії ? 2. А яка в цій фортеці була наука, що її проголошено «пам’яткою науки» ? Хтось синтезував трансуранові елементи – це було десь, але не тут. Ще хтось відкрив надпровідність – і це було не тут. Ще хтось розшифрував структуру білка – але й це було не тут. То якій науці це пам’ятка ? 3. А яка в цій фортеці була техніка, що її проголошено «пам’яткою техніки» ? Хтось винайшов парову машину – але не тут. Хтось підняв у небо літак – знов не тут. Ще хтось запустив космічну експедицію на Місяць – але вона стартувала з космодрому Канаверал, це досить далеко від Керчі. То якій техніці це пам’ятка ? 5. Висновки : фортеця є пам’яткою фортифікації місцевого значення. |
||||
| Фортеця "Кутлак" | – | 2 пол. 1 ст. до н.е. | 0 | |
Короткі підсумки
1. Склад реєстру по Криму оновився досить істотно : в 2001 році було 40 пам’яток, з них викреслено 12 пам’яток і додано 9 нових (з них один фантом); отже, в 2009 році лишилось 37 пам’яток. Відсоток оновлення списку = (12 + 9) / 40 = 52.5 %.
2. З цих 37 пам’яток лише 7 пам’яток оцінені найвищою можливою оцінкою – 0; решта 30 пам’яток назбирали 87 штрафних балів, в середньому 2.35 штрафних балів на пам’ятку.
Штрафні бали виставлялись за такі недоліки :
невдала назва – 4 рази
помилкова назва – 1 раз
помилкова прив’язка – 1 раз
формальна дата – немає
помилкова дата – 24 рази
помилкова класифікація – 3 рази
помилковий ранг – 4 рази
лже-пам’ятка – 1 раз
3. Найбільша проблема для укладачів кримського реєстру – це датування пам’яток. Правильні дати зустрічаються тут чисто випадково, мабуть, через недогляд не встигли змінити їх на якісь помилкові.
4. Ідейна спрямованість реєстру визначається повною відсутністю пам’яток кримських татар. В 2001 році під охороною держави числились заповідники у Бахчисараї та Старому Криму. Тепер кабінет директора Бахчисарайського заповідника і сейф у бухгалтерії Старокримського заповідника більше не є пам’ятками національного значення, але разом з ними зникли й пам’ятки татар.
5. Комерційно-бізнесова спрямованість реєстру визначається систематичним викреслюванням з числа пам’яток національного значення городищ на столових горах (так званих «печерних міст»). «На поток і розграбленіє» виставлено такі надзвичайно показові городища, як Мангуп (90 га), Ескі-Кермен (8.5 га), Чуфут-Кале (46 га). Залишилося у списку тільки маленьке городище Сюйрен (1.7 га) – до нього, мабуть, ніякі бізнес-плани ще не дійшли.
6. Ще один великий недолік реєстру пов’язано із заповідниками. Заповідники, як організаційні структури, з реєстру виключили (і це правильно), але пам’ятки, котрими опікувались заповідники, до реєстру не включили (і це неправильно). В результаті Бахчисарай і Судак випали з числа пам’яток національного значення разом з київською Софією і Києво-Печерською лаврою.
Що ж, це посильний внесок наших пам’яткоохоронців-державників у справу номінації Судацької фортеці до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Там в анкеті пам’ятки якраз першим пунктом стоїть : «Що держава-учасниця робить для охорони цієї пам’ятки ?» І як його відповідати ? Сказати «Нічого не робить» – це не зовсім точно; якби держава з 2001 року нічого не робила, то статус пам’ятки лишився б таким, як був. Сказати «Сприяє нищенню» – по-перше, не патріотично, по-друге, теж неточно (цим реєстром держава не заохочує нищити пам’ятки, вона просто не звертає на них уваги).
Нехай собі добрі люди викручуються, як знають. «От не лізли б у те ЮНЕСКО – і жилося б спокійніше».
30 листопада 2009 р.