Недоліки загальної концепції видання

М.І.Жарких

Головний недолік загальної концепції книги – це те, що вона не відповідає своїй назві. Назва книги обіцяє нам довідник з усієї археології без будь-яких винятків, але зміст її насправді значно вужчий. По-перше, автори чомусь вирішили обмежитись тільки періодом до 2 ст. до н.е. По-друге, навіть в рамках цього періоду повністю проминена археологія античних міст Причорномор’я.

Обґрунтувати таку концепцію книги авторам не пощастило; власне, вони й не намагались цього зробити, а просто написали : “Хронологічні межі видання визначені періодом палеоліт – рубежем ери” (с. 4). Але чому ? Яка ідея такого обмеження ?

“Як виняток до словника включено опис зарубинецької, черняхівської культур та готів, які згадуються при розгляді культур та пам’яток попереднього часу й пов’язані з деякими з них походженням”. Тут є спроба обґрунтування, але невдала : по-перше, не згадано за липицьку культуру та за сарматів, для яких теж зроблено виняток (чому ?); по-друге, при розгляді культур згадуються не тільки готи, але й гуни, і слов’яни – чому ж їх виключили ? По-третє, головне, немає такої культури, яка б виникла з нічого, з повітря; кожна культура пов’язана своїм походженням з деякими попередніми, і тут зарубинецька культура – ніякий не виняток.

“До довідника не включено терміни й поняття, що використовуються в античній археології, оскільки цьому періоду присвячено низку довідників та словників”. Може, й присвячено, та не в нас ! На попередній сторінці автори цілком слушно зауважили бідність нашої археологічної довідкової літератури і навели тільки два приклади праць, які можуть розглядатись як попередники даного словника. Де ж тут “низка довідників та словників” ? Якщо автори справді знають про існування довідників з археології античності, то чому б не поділитись цим знанням з читачами ? Мені, принаймні, відомі лише один словник та один довідник, та ще й не дуже великі за обсягом. Можна звичайно зауважити, що потребу у подібній літературі значною мірою покриває “Словарь античности” та інші перекладені видання, але в такому разі це теж повинно було б прозвучати серед аргументів. Окрім того, ця література недостатньо висвітлює проблеми античної археології на наших територіях.

Через нечіткість поглядів самих авторів на прийняті ними обмеження тяжко запропонувати якусь кращу назву, яка більше відповідала б змісту книги. Найліпше, що мені вдалося вигадати – “Довідник з археології первісності”. Але для цього в книзі треба дати визначення – що таке первісність. Та й чи випадає відносити ранній залізний вік до первісності ?

Я не хотів би, щоб після такої кількості зроблених зауважень лишилося враження “не варто, куме, було й починати”. Зовсім ні ! Прочитавши словник від першої сторінки до останньої, я не тільки значно збагатив свої знання з археології, але й побачив величну картину зусиль багатьох поколінь українських археологів, завдяки яким ми можемо тішитись досить докладним уявленням про найдавніше історичне минуле України. Слід подякувати авторам словника, що вони зуміли дати стислий синтез величезної кількості нагромадженого матеріалу і створили археологічний портрет України.